Постанова № 65652942, 30.03.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2017 року Справа № 803/427/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

при секретарі судового засідання Гринчук Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за поданням Головного управління ДФС у Волинській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Сістем» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС, позивач) звернулася з поданням до товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Сістем» (далі - ТзОВ «Аква Сістем») про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, застосованого рішенням ГУ ДФС від 24 березня 2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 березня 2017 року на підставі наказу ГУ ДФС № 527 від 20 березня 2017 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Аква Сістем» і направлень на перевірку посадовими особами контролюючого органу здійснювався виїзд за місцезнаходженням ТзОВ «Аква Сістем» (м. Луцьк, пр-т Відродження, 24), однак керівник відповідача не допустив податкових інспекторів до проведення перевірки, у зв'язку із чим було складено Акт недопуску до проведення перевірки від 21 березня 2017 року №73/03-20-14-06.

24 березня 2017 року заступником начальника ГУ ДФС було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків - ТзОВ «Аква Сістем» на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України у зв'язку із відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки за наявності законних підстав для її проведення.

У зв'язку із наведеним ГУ ДФС просило підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків.

Представник позивача в судове засідання не прибув, 30.03.2017 року представником ГУ ДФС була подана заява про розгляд справи за його відсутності, у якій представник вимоги подання підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, письмових заперечень з приводу заявленого адміністративного позову суду не подав, натомість заявив клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з необхідністю участі в іншому судовому засіданні в Львівському апеляційному адміністративному суді, про що подав належні докази.

Відповідно до частини восьмої статті 1833 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню; розгляд подання відбувається за участю органу доходів і зборів, що його вніс, та платника податків, стосовно якого його внесено; неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Частиною першою статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, незважаючи на поважність причин неявки представника відповідача, така неявка, з огляду на скорочені строки розгляду даної категорії справ, не перешкоджає розгляду подання по суті, а тому суд дійшов висновку, що дану справу можливо розглянути за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги подання є обґрунтованими та підлягають до задоволення з наступних підстав.

20.03.2017 року на підставі п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України начальником ГУ ДФС прийнято наказ №527 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Сістем» з 21.03.2017 року тривалістю 5 робочих днів, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при декларуванні показників податкової звітності з податку на додану вартість за період з 01.12.2016 по 31.12.2016 року, а також видано направлення на перевірку від 20.03.2017 року №№ 000672, 000673, 000674.

21.03.2017 року працівниками ГУ ДФС було здійснено виїзд за юридичною адресою відповідача: м.Луцьк, пр-т Відродження, 24, однак директором товариства ОСОБА_1 відмовлено в допуску до проведення перевірки з причин «неготовності», в зв'язку з чим ревізорами-інспекторами було складено акт недопуску до проведення перевірки від 21.03.2017 року №71/03-20-14-06, з яким ознайомлено директора ТзОВ «Аква Сістем», про що свідчить підпис останнього на вказаному акті.

24 березня 2017 року заступником начальника ГУ ДФС було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ «Аква Сістем» на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України у зв'язку із відмовою від проведення документальної позапланової виїзної перевірки за наявності законних підстав для її проведення.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до 78.1.4. Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Порядок та умови допуску до проведення перевірки посадових осіб органів ДПС передбачені ст. 81 Податкового кодексу України.

Зокрема, відповідно до п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби:

- копії наказу про проведення перевірки:

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Будь-яка відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

У відповідності до ст. 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 568 (далі - Порядок №568).

Пунктом 3.1. Порядку № 568 передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: 1) платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; 2) фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; 3) платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу доходів і зборів;

Згідно із п. 4.1. Порядку № 568, керівник органу доходів і зборів (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 1) відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 2).

Обґрунтованість арешту майна, накладеного рішенням керівника (його заступника) органу доходів і зборів, має бути перевірена судом протягом 96 годин. У такому випадку рішення керівника (його заступника) органу доходів і зборів подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні (п. 4.2. Порядку № 568).

Рішення про застосування арешту майна платника податків надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто під розписку: 1) платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; 2) іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження (п. 4.3. Порядку № 568).

Необхідно звернути увагу, що при прийнятті норми про можливість застосування адміністративного арешту майна платника податків, зокрема в разі не допуску такою особою працівників податкових органів до проведення перевірки, законодавець виходив з того, що застосування арешту є особливим видом забезпечення повноти та об'єктивності проведення податкової перевірки, оскільки ухилення платника податків від проведення перевірки може вказувати на його бажання приховати певні докази, що вказують на його недобросовісність.

В свою чергу, запровадження судової перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків вказує на необхідність контролю за діями податкового органу та захист прав платника податків від можливих зловживань з боку податкового органу.

Специфіка виконання податковими органами своїх повноважень та особливості ведення господарської діяльності окремих платників податків викликають необхідність у оперативності застосування адміністративного арешту майна та перевірки його обґрунтованості.

Отже, саме з метою оперативної перевірки наявності підстав для застосування адміністративного арешту і гарантування як прав та інтересів платника податків так і належного здійснення повноважень податковими органами законодавцем передбачено право податкових органів звертатись до суду із поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Статтею 1833 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює особливий, оперативний, порядок розгляду такого подання та імперативно приписує необхідність негайного виконання судового рішення за результатами такого розгляду.

Перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено.

Як свідчать матеріали справи, посадові особи ГУ ДФС за наявності наказу на проведення перевірки та направлень на перевірку, не були допущені до проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Аква Сістем», про що був складений акт.

Судом встановлено, що заявником дотримано процедуру розгляду та вирішення питання про застосування адміністративного арешту майна ТзОВ «Аква Сістем», визначених положеннями ст.94 Податкового кодексу України та Порядком №568.

Суд зазначає, що на час розгляду подання, рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 24.03.2017 року, направлення на проведення перевірки та/або наказ на проведення перевірки, відповідачем не оскаржені ані в адміністративному, ані у судовому порядку, у той час, як положеннями Податкового кодексу України передбачене таке право платника податків, у разі незгоди з винесенням вказаних документів.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як встановлено судом у ході судового розгляду справи, обставини, що свідчать про законність вимог ревізорів-інспекторів Головного управління ДФС у Волинській області щодо їх допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки приміщень відповідача, позивачем доведені, факт відмови уповноваженої особи відповідача від проведення перевірки підтверджується документально, рішення від 24.03.2017 про застосування адміністративного арешту майна платника податків винесено заступником начальника ГУ ДФС обґрунтовано та за наявності достатніх підстав для його прийняття.

У свою чергу, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження його добросовісного виконання покладених на нього податкових обов'язків, та не наведено обґрунтованих підстав, визначених абзацом п'ятим пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, за яких платник податків реалізував своє право щодо недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки.

Враховуючи наведені вище обставини та зважаючи на те, що передбачений пунктом 94.10 Податкового кодексу України строк не сплинув (з огляду на той факт, що 25 та 26 березня 2017 року - вихідні дні), а відтак адміністративний арешт в силу закону не припинено, суд дійшов висновку, що подання Головного управління ДФС у Волинській області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Сістем», накладеного рішенням виконуючого заступником начальника ГУ ДФС від 24.03.2017, підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 68-72, 94, 158-163, 1833 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання Головного управління ДФС у Волинській області задовольнити повністю.

Підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Сістем» (код ЄДРПОУ 40679590) застосованого на підставі рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 24 березня 2016 року «Про застосування адміністративного арешту майна платника податків».

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Дмитрук