Постанова № 65652851, 27.03.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2017 р. Справа №805/4450/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Пидоненко Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м.Дружківці Головного Управління Державної фіскальної служби у Донецькій області

до Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод»

про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 92057,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Дружківці Головного Управління Державної фіскальної служби у Донецькій області звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 2407070,24 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість з орендної плати у загальному розмірі 2407070,24 грн., що виникла у зв'язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов'язань. В зв'язку з чим, позивач просив суд стягнути з відповідача кошти в рахунок погашення заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 2407070,24 грн.

27 березня 2017 року представник позивача надав уточнення до позовних вимог, відповідно до яких просив суд стягнути з відповідача кошти в рахунок погашення заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 92057,56 грн.

Представник позивача з урахуванням уточнень просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача надав через канцелярію суду заперечення на позовну заяву, відповідно до яких просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, ст. 122, ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за наявними в справі матеріалами та доказами.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Дружківський машинобудівний завод» зареєстровано в якості юридичної особи, включено до ЄДРПОУ за №00165669, знаходиться на податковому обліку Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного Управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем, обліковувалась заборгованість з орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 2407070,24 грн. що утворився у зв'язку з несплатою самостійно визначеного податкового зобов'язання відповідно до розрахунку земельного податку від №9016383504 від 16.02.2015 року та штрафної санкції згідно податкового повідомлення-рішення від 0001831500 від 01.04.2015 року у сумі 92057,56 грн.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Як вбачається з пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

При цьому, пунктом 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п. 288.1 ст. 288 Кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Як встановлено підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Положеннями п. 11 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом платника податків.

Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми «Ю» від 14.01.2015 року №29-25 відповідно до якої станом на 13 січня 2015 року сума податкового боргу позивача за узгодженими грошовими зобов'язаннями становила 47521183,16 грн., у тому числі податок на прибуток у розмірі 37677067,21 грн., авансові внески з податку на прибуток у розмірі 7067076,08 грн. та орендна плата з юридичних осіб у розмірі 2777040,17 грн.

Відповідач не погодившись з вимогою, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного Управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування вимоги від 14.01.2015 року №29-25.

Так, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року у справі №805/3232/15-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС в Донецькій області про скасування податкової вимоги від 14 січня 2015 року № 29-25 позов задоволено. Скасовано податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС в Донецькій області від 14 січня 2015 року № 29-25.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року у справі №805/3232/15-а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року у справі №805/3232/15-а скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2017 року постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року скасовано та залишено в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом в ході розгляду справи №805/3232/15-а було встановлено, що відповідач не довів правомірність спірної податкової вимоги зокрема визначену вимогою суму податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 92057,56 грн.

Відповідно до п.60.1.4 п.60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

З урахуванням того, що податкова вимога форми «Ю» від 14.01.2015 року №29-25 є відкликаною, суд дійшов висновку, що у задоволені позовних вимог повинно бути відмовлено.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позовних вимог Державної податкової інспекції у м.Дружківці Головного Управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 92057,56 грн. - відмовити.

Повний текст постанови складено та підписано 31 березня 2017 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кониченко О.М.