Рішення № 65652622, 30.03.2017, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/1470/16-ц

Номер провадження 2/298/9/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2017 року смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі

головуючого судді Тарасевича П.П.,

при секретарі судового засідання Брітовій Е.А.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, в смт. Великий Березний, цивільну справу за позовом Перечинської районної кредитної спілки «Тур'я» до ОСОБА_2, ТОВ «МІС» про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Перечинська районна кредитна спілка «Тур'я» звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 та ТОВ «МІС» про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 18 січня 2006 року ОСОБА_2 за договором позики № 6/2, укладеного між нею та спілкою, отримала кредит у сумі 3000 грн. на чотирнадцять місяці з 18 січня 2006 року по 18 березня 2007 року з платою за користування ним у розмірі 48 % річних. Крім цього, за вказаним договором позики для забезпечення виконання зобовязання між позивачем та ТОВ «МІС» в особі директора ОСОБА_3, було укладено договір поруки № 6/2 від 18 січня 2006 року, в якості поручителя виступило ТОВ «МІС» в особі директора ОСОБА_3, яке зобовязалася перед позивачем солідарно з боржником відповідати за виконання нею свого обовязку за кредитним договором. В ході виконання кредитного договору відповідач ОСОБА_2 не проводила сплату кредиту та нарахованих по кредиту відсотків згідно встановленого графіку, у звязку з чим станом на 5 грудня 2016 року утворилася заборгованість у розмірі 5449,29 грн., з якої: 998,76 грн.заборгованість по кредиту та 4450,53 грн.заборгованість по відсотках за користування кредитом, посилаючись на зазначені вище обставини позивач просить стягнути з відповідачів солідарно вказану суму боргу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю просила задовольнити їх з підстав зазначених у позові.

Відповідачі у судове засідання не зявилися, будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши думку представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Як встановлено по справі, між Перечинською районною кредитною спілкою «Тур'я» та ОСОБА_2 18 січня 2006 року був укладений договір позики № 6/2, згідно якого Спілка зобовязалася надати позичальникові грошові кошти у кредит у сумі 3000 грн. на умовах строковості, звітності, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобовязався повернути позику та сплатити проценти за користування кредитом, визначені договором. Згідно п. п. 2.1., 3.1 кредит надається терміном на 14 місяці з 18 січня 2006 року по 18 березня 2007 року, за користування яким сплачуються відсотки з розрахунку 48 % річних (а. с. 4).

Згідно договору поруки № 6/2 від 18 січня 2006 року, відповідач ТОВ «МІС» в особі директора ОСОБА_3В виступило поручителем та взяло на себе зобовязання відповідати перед кредитором солідарно з ОСОБА_2 за виконання останньою свого обовязку за кредитним договором (а. с. 5).

Крім цього встановлено, що відповідач ОСОБА_2 порушила вимоги договору позики № 6/2 від 18 січня 2006 року, а саме не проводила щомісячні платежі для погашення заборгованості за кредитом, у звязку з чим у такої станом на 5 грудня 2016 року виникла заборгованість у розмірі 5449,29 грн., з якої: 998,76 грн.заборгованість по кредиту та 4450,53 грн.заборгованість по відсотках за користування кредитом (а. с. 6).

Правовідносини між сторонами випливають із зобовязань, що виникають внаслідок договору, які врегульовані нормамиГлавою 48 ЦК України, зокрема згідно вимогст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК Українидо відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно п.п. 1.1., 4.3 договору позики № 6/2 від 18 січня 2006 року ОСОБА_2 зобовязалася повернути позику спілці відповідно до умов, передбачених даним договором, сплатити всі відсотки за користування кредитом, визначені договором та повернути кредит спілці на умовах, що визначені договором. Платежі сплачуються через касу спілки готівкою або шляхом перерахування на рахунок спілки.

Статтею 1050 ЦК Українипередбачено наслідки порушення договору позичальником, зокрема, якщо він своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.554 ЦК Україниу разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_2 є обґрунтованим.

Що стосується позовної вимоги про стягнення заборгованості з ТОВ «МІС» в особі директора ОСОБА_3 (поручителя) як солідарного боржника, суд приходить до наступного.

Згідно п.2.5 договору поруки № 6/2 від 18 січня 2006 року «Поручитель» ознайомлений з умовами договору позики № 6/2 від 18.01.2006 року в якому визначений п. 2.1 договору позики термін дії становить 14 місяці з 18 січня по 18 березня 2007 року.

Як розяснено в п.24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року відповідно до частини четвертої статті 559 ЦКпорука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зістаттею 526 ЦКзобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Таку ж правову позицію висловив Верховний Суд України у справах № 6-1085цс15 від 02 вересня 2015 року та № 6-263 цс15 від 07 жовтня 2015 року.

Як вбачається з договору поруки № 6/2 від 18 січня 2006 року, строк виконання зобов'язання у повному обсязі настав 18 березня 2007 року, а позивач користуючись правом предявлення вимоги до відповідачів, спочатку у 2012 році направив відповідачам письмові попередження, а з позовом до суду звернувся лише 28 грудня 2016 року, тобто в обох випадках з пропуском шестимісячного строку, передбаченого статтею 559 ЦК України, а тому вимога до ТОВ «МІС» в особі директора ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, як солідарного боржника, задоволенню не підлягає, оскільки порука припинилася.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 1-4,8,10,11,15,57-60,64,88,212-215,216,224-227 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Перечинської районної кредитної спілки «Тур'я» (код ЄДРПОУ 25438482, МФО 351005) заборгованість у сумі 5 449 (пять тисяч чотириста сорок девять) грн. 29 коп., з яких: 998,76 грн.заборгованість по кредиту; 4450,53 грн.заборгованість по відсотках за користування кредитом.

В решті позовувідмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Закарпатської області через Великоберезнянський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги (сторонами, які не були при цьому присутні в той же строк з дня отримання ними копії цього рішення) і набере законної сили після закінчення вищезазначеного строку, якщо не буде оскаржене, а в разі оскарження після апеляційного розгляду справи, якщо не буде скасоване.

Головуючий