Постанова № 6564926, 14.10.2009, Богодухівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Будьоннівський районний суд м. Донецька)

Справа № 2-а-4340/09

П О С Т А Н О В А

іменем України

14 жовтня 2009 року  об 11 годині 38 хвилин                       м. Донецьк

Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:

Головуючий-суддя                                 Сенчишин Ф.М.

При секретарі                                   Мазур О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради про визнання дій відповідача протиправними, стягнення  з відповідача грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

Згідно позову, позивачка 15 листопада 2006 року народила дитину ОСОБА_3, у зв’язку з чим перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та отримує відповідну соціальну допомогу в ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради. Позивачка вважає, що розмір призначеної та виплаченої їй допомоги не відповідає вимогам Закону України “Про державну соціальну допомогу сім’ям з дітьми”, оскільки є меншим за прожитковий мінімум для дитини віком до 6 років і за період з липня по грудень 2007 року їй не доплачено 1982,60 гривень. Про порушення її прав відповідачем позивачка дізналася у 2008 році, однак до суду своєчасно звернутися не могла через хворобу дитини, вважає за можливе поновити їй строк звернення до суду.

Позивачка просить:

-   визнати протиправними дії відповідача по нарахуванню і виплаті їй сум соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

-   стягнути з відповідача на її користь недоотриману допомогу по догляду за дитиною за період з липня по грудень 2008 року у розмірі 1982,60 гривень;

Позивачка ОСОБА_1, належним чином та завчасно сповіщена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилася. Надала суду письмову заяву, за якою підтримала в повному обсязі заявлені позовні вимоги та доводи позовної заяви, на яких вони ґрунтуються. Просить справу розглянути у її відсутність.

Відповідач УПСЗН Будьоннівської районної у м. Донецьку ради, належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи, в судове засідання представника не направив. Надав суду письмові заперечення проти позовних вимог та клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача. Заперечення проти позову зводяться до того, що на думку відповідача нарахування та виплата позивачці допомоги до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснені згідно вимог чинного законодавства, заборгованості з виплат немає. Наполягає на застосуванні до позовних вимог наслідків пропущення строку позовної давності.

За ухвалою суду справу розглянуто за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

В судовому засіданні досліджені надані позивачкою та витребувані судом в УПСЗН письмові докази. На підставі досліджених письмових доказів, судом встановлені наступні фактичні обставини:

Згідно копії наказу по Дошкільному навчальному закладу (а.с. 33), позивачка ОСОБА_1 є особою застрахованою в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Згідно копії свідоцтва про народження дитини (а.с. 10), ОСОБА_1 5 листопада 2006 року народила дитину ОСОБА_3. Згідно копії наказу (а.с. 33), з 19 січня 2007 року по 15 листопада 2009 року позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Згідно копії заяви (а.с. 34-36), 21 березня 2007 року позивачка подала до відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради заяву про призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Згідно копії протоколу УПСЗН (а.с. 37), відповідачем позивачці ОСОБА_1 28 березня 2007 року була призначена така допомога починаючи з 19 січня 2007 року. Згідно довідки УПСЗН (а.с. 15), фактично позивачці відповідачем за період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2008 року включно така допомога виплачувалася у мінімальному розмірі, оскільки позивачка не надавала до УПСЗН довідку про середньомісячний сукупний доход сім’ї, а саме:

-   за липень 2007 року – 129,03 гривень;

-   за серпень 2007 року – 132,64 гривні;

-   за вересень 2007 року – 134,45 гривень;

-   за жовтень 2007 року – 136,13 гривень,

-   за листопад 2007 року – 140,05 гривень;

-   за грудень 2007 року – 144,10 гривень;

Аналізуючи правовідносини, що є предметом судового розгляду суд враховує наступне:

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у  справах  щодо  оскарження рішень,  дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на   підставі,   у  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 5 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” № 2811-ХІІ від 21.11.1992 року, всі види державної допомоги сім’ям з дітьми, крім допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків.

Згідно ч. 1 ст. 15 цього ж Закону (в редакції чинній до 31.12.2007 року), допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Згідно ч. 1 ст. 15 цього ж Закону (в редакції чинній з 01.01.2008 року і на час розгляду справи в суді), допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Згідно ст. 23 цього ж Закону, рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у вищестоящих органах виконавчої влади або у судовому порядку.

Згідно ст. 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”  № 489-V від 19.12.2006 року, затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум  для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.

Згідно абз. 3 ч. 2 ст. 56 зазначеного Закону, встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 14 ст. 71 зазначеного Закону, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2007 рік дію частини першої статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.

Згідно Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року,  положення пункту 14 статті 71 та абзацу третього частини другої статті 56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”  втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним.

Згідно п. 3 Резолютивної частини зазначеного Рішення Конституційного Суду України, положення абзацу третього частини другої статті 56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно п. 8 Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми” № 13 від 11.07.2007 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується застрахованій особі щомісяця з дня настання відпустки по догляду за дитиною по день її закінчення, але не пізніше ніж по день досягнення дитиною зазначеного віку включно.

Згідно п. 9 зазначеного Порядку, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23 відсотків зазначеного прожиткового мінімуму

Згідно п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України “Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку” № 32 від 16.01.2007 року, в 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям з 1 січня — призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб.

Згідно п. 18 Порядку призначення і виплати соціальної допомоги сім’ям з дітьми,  затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Згідно п. 19 вказаного Порядку, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення зазначеної допомоги по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Згідно п. 24 вказаного Порядку, покриття витрат на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (в тому числі військовослужбовцям) здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо нарахування та виплати соціальної допомоги позивачці з 01 квітня 2007 року по 08 липня 2007 року включно, суд виходить з того, що в зазначений період право позивачки на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років було зупинене п. 14 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” і  допомога позивачці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідачем була призначена та виплачена у розмірі, визначеному чинною на той час правовою нормою - ст. 56 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, а саме - 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на місяць з врахуванням індексації. За наведених обставин дії відповідача у цей період були правомірними і у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо виплати допомоги за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, суд виходить з того, що в зазначений період було чинним закріплене ч. 1 ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” право позивачки як особи, які здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Однак в зазначений період відповідач при нарахуванні та виплаті позивачці вказаної допомоги керувався не положеннями нормативного акту, який має вищу юридичну силу - ч. 1 ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, а постановою Кабінету Міністрів України № 13 від 11 січня 2007 року „Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми”, яка звужує зміст зазначеного закону та супечить йому. Таким чином відповідачем порушене закріплене ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод право позивача на мирне володіння своїм майном. Розглядаючи борги у сенсі поняття «власності», яке міститься у ст. 1 ч. 1 Протоколу №1 до Конвенції і не обмежено лише власністю на фізичні речі та не залежать від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права» і, таким чином, як власність. Тому при розгляді справи «Кечко проти України» (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення суду). У зв’язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів - закону України, відповідно якому встановлені надбавки з бюджету і який є діючим та Закону України «Про Державний бюджет» на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку Уряду України, превалювали як Lех sресіаlіs. Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (п. 26 рішення Кечко проти України; див. mutatis mutandis рішення у справі Бурдов проти Росії, № 59498/00). За наведених обставин дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачці допомоги у розмірі меншому за встановлений законом прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років є протиправними. Разом з тим, суд враховує, що позивачкою позов до адміністративного суду за захистом порушеного права поданий з порушення строку позовної давності - позов здано в канцелярію суду 28 вересня 2009 року (а.с. 3). З аналізу досліджених доказів суд дійшов висновку, що строк позовної давності позивачкою пропущений з поважних причин, оскільки згідно довідки лікаря-педіатра (а.с. 16), дитина позивачки перебуває на “Д” обліку, а згідно довідки дитячо – поліклінічного відділення (а.с. 17) та амбулаторної картки дитини (а.с. 39-57), в період з червня 2008 року по вересень 2009 року часто тривало хворіла та лікувалася. За наведених обставин позовні вимоги в зазначений  період згідно ч. 2 ст. 100 КАС України підлягають задоволенню.  

Визначаючи розмір недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, яку відповідач зобов’язаний виплатити позивачеві, суд виходить з наступних розрахунків:

-   за 23 дні липня 2007 року – 463/31х23-129,03/31х23 = 247 гривень 77 копійок

-   за серпень 2007 року – 463-132,64 = 330 гривень 36 копійок;

-   за вересень 2007 року – 463-134,45 = 328 гривень 55 копійок;

-   за жовтень 2007 року – 470-136,13 = 333 гривні 87 копійок;

-   за листопад 2007 року – 470-140,05 = 329 гривень 95 копійок;

-   за грудень 2007 року – 470-144,10 =  325 гривень 90 копійок;

усього  1896 (одна тисяча вісімсот дев’яносто шість) гривень 40 (сорок) копійок.

Суд враховує, що позивачка просить стягнути з відповідача зазначені грошові кошти. Достатнім для повного захисту прав позивачки буде зобов’язання відповідача здійснити нарахування та виплату зазначених грошових коштів, тому позовні вимоги в цій частині слід задовольнити частково.

Суд враховує, що позивачка просить поновити їй строк звернення до суду за захистом порушеного права. Зазначене питання суд окремо не вирішує, оскільки позивачка просить суд вчинити дію не передбачену процесуальним законом, оскільки:

-   поновленим може бути тільки процесуальний строк, тобто строк, за перебігом якого втрачається право на вчинення процесуальної дії, що й обумовлює необхідність поновлення строку перед вчиненням такої дії;

-   строк для захисту порушеного права (строк позовної давності) є не процесуальним, а матеріальним строком, оскільки з його перебігом право на звернення до суду з позовом не втрачається;

-   перебіг строку позовної давності не є перешкодою для розгляду справи по суті, оскільки суд приймає вимогу про захист порушеного права до розгляду незалежно від закінчення строку позовної давності і у разі визнання поважною причину пропуску строку позовної давності (не поновлення строку позовної давності) захищає порушене право;

-   згідно п. 2 ч. 1 ст. 161 КАС України, пропущення строку позовної давності віднесено до тих питань, які суд вирішує при прийнятті постанови, тоді як питання про поновлення просуального строку, згідно ст. 102 КАС України вирішується ухвалою.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, враховуючи що позовні вимоги позивачки задоволено частково, відповідно до частки задоволених вимог з місцевого бюджету Будьоннівського району м. Донецька на користь позивачки слід стягнути судові витрати з оплати судового збору у розмірі 18 гривень 96 копійок за позовні вимоги майнового характеру та 3 гривні 40 копійок за позовні вимоги про визнання  протиправними дій відповідача, а усього 22 гривні 36 копійок.

Керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, абз. 3 ч. 2 ст. 56, ст. 62, п. 14 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”  № 489-V від 19.12.2006 року, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, ст. 58 Закону України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-VІ від 28.12.2007 року, ст. 5, 15, 23  Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” № 2811-ХІІ від 21.11.1992 року, п. 8, 9 Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми” № 13 від 11.07.2007 року, п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України “Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку” № 32 від 16.01.2007 року, п. 18, 19, 24 Порядку призначення і виплати соціальної допомоги сім’ям з дітьми,  затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 року, ч. 2 ст. 3, ст.ст. 9, 11, 14, 71, 99, 100, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -  

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради про визнання дій відповідача протиправними, стягнення  з відповідача грошових коштів – задовольнити частково.

Визнати  дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області при визначенні ОСОБА_1 сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року такими, що не відповідають вимогам Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” № 2811-ХІІ від 21.11.1992 року, протиправними.

Зобов’язати ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради (83030, м. Донецьк, Будьоннівський р-н, вул. Октября, б. 16, код ЄДРПОУ 26000300) здійснити ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: м. Донецьк, вул. Незалежності, б. 15, кв. 86, іпн НОМЕР_1, нарахування та виплату недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 1896 (одна тисяча вісімсот дев’яносто шість) гривень 40 (сорок) копійок;

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з місцевого бюджету Будьоннівського району м. Донецька на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 22 (двадцять дві) гривні 36 (тридцять шість) копійок.

На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження у Апеляційний адміністративний суд Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а апеляційна скарга може бути подана у тому ж порядку  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання такої заяви.

Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не була  подана  у  встановлений строк,  постанова  набирає законної сили після закінчення цього строку. У  разі  подання  апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає  законної сили після   закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови згідно ст. 160 КАС України складено 14 жовтня 2009 року.

Головуючий :