Ухвала суду № 65648455, 29.03.2017, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/265/17

Провадження № 6/194/12/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2017 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Солодовник І.С.,

при секретарі Сафоновій А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до виконання ним своїх зобовязань,-

В С Т А Н О В И В :

Старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до виконання ним зобовязань, посилаючись на те, що на виконанні у ВДВС перебуває на примусовому виконанні виконавчий лист № 2-4702, виданий 16.11.2011 року про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу щомісячно і до повноліття дитини. Заборгованість по аліментам станом на 14.03.2017 року складає 105070,72 грн..

06.03.2012 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 31588173 з виконання виконавчого листа № 2-4702, але ніяких реагувань з боку боржника не надходило, боржник до Тернівського міського відділу виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області не зявлявся, аліменти не сплачував.

При перевірці майнового стану боржника, було встановлено, що у боржника відсутнє майно на яке може бути звернуто стягнення та за даними бази ПФУ ОСОБА_1 за трудовим та цивільно-правовим договором не працює, пенсію не отримує.

Крім того, державним виконавцем неодноразово здійснювався вихід за місцем проживання боржника, однак боржник за адресою: Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Леніна, буд.19 не проживає, про що складено акти.

Також у поданні зазначено, що положеннями ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» встановлено, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

В звязку з викладеним, старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа ОСОБА_3, виконання ухвали покласти на Державну прикордонну службу України.

Старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у судове засідання не зявилась, однак подала до суду письмову заяву про розгляд справи без участі представника та з будь-яким рішенням суду згодна.

Перевіривши матеріали справи та доводи подання, суд приходить з наступного.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

Статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Стаття 313 Цивільного кодексу України передбачає, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом від 21 січня 1994р. № 3857-XII «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».

Статтею 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачено, що громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну. Громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в'їзд в Україну.

Положеннями ст. 6 цього Закону встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Відповідно до правових позицій п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року, питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень у порядку, передбаченому ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 377-1 ЦПК України, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання. Окрім того, факт ухилення має підтверджуватися сукупністю доказів, які державний виконавець зазначає у поданні.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Таким чином, при зверненні до суду з вказаним поданням, органи державної виконавчої служби повинні зазначати обставини та надати відповідні докази, про те, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань та його дії свідчать про намір виїхати за кордон.

Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для задоволення подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, оскільки ним не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, що державним виконавцем вчинено всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», спрямовані на погашення боргу. Також не надано доказів на підтвердження того, що боржник отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження, що боржник ознайомлений з матеріалами виконавчого провадження та йому розяснено права і обовязки, та про те, що боржник, ухиляючись від виконання рішення, вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, за час виконання рішення виїжджав за межі України (довідку Державної прикордонної служби), що призвело до виникнення заборгованості, або боржник безпідставно не зявлявся на виклики державного виконавця.

В поданні державний виконавець просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України до виконання своїх зобовязань, покладених на нього рішенням Тернівського міського суду, однак відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 31588173, примусове виконання виконавчого листа № 2-4702, виданого 16.11.2011 року здійснюється на підставі рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Крім того, в поданні не вказано обставини, за якими державний виконавець дійшов висновку про намір боржника виїхати за межі України з метою уникнення сплати боргу. Строк, на який має бути вжиті обмеження, у поданні також не зазначений.

Керуючись ст. 33 Конституції України, ст.ст. 209-210, 377-1 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до виконання ним своїх зобовязань відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський міський суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в пятиденний строк з дня проголошення ухвали, а якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: І.С. Солодовник