Вирок № 65648137, 30.03.2017, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/5/17

Провадження № 1-кп/188/15/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2017 року колегія суддів Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Місюри К.В.

суддів: Курочкіної О.М., Полубана М.П.

при секретарі: Хандрига Л.І.

за участю прокурора: Полозенко В.В.

за участю потерпілої: ОСОБА_1

за участю захисника: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в cмт. Петропавлівка кримінальне провадження № 12016040530000694 від 22.10.2016р. відносно обвинуваченої:

ОСОБА_3, 20.09.1998р.н.,

уродженки ІНФОРМАЦІЯ_1

Дніпропетровської області, місце постійного проживання:

вул. Осипенка, 3 в с. Самарське Петропавлівського

району Дніпропетровської області, тимчасово

проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_2

в с. Васильківське Петропавлівського району

Дніпропетровської області, громадянки України,

освіта неповна середня, студентки ІНФОРМАЦІЯ_3,

раніше не судимої, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 у період часу з 00:00 години по 02:00 годину 22.10.2016 року перебувала за місцем свого проживання у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, де між ОСОБА_3 та її співмешканцем ОСОБА_4 виникла взаємна сварка, в ході якої у ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин виник злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_4

Після чого ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, у вказаний вище період часу, перебуваючи у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, діючи умисно, пішла на кухню вищевказаної квартири, де взяла зі столу ніж. Після чого підійшла до ОСОБА_4, який, маючи намір вийти, стояв біля вхідних дверей квартири, та із силою, достатньою для спричинення тілесних ушкоджень, лезом ножа умисно нанесла ОСОБА_4 один удар у життєво важливу частину тіла, а саме: в передню поверхню грудної клітки.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 спричинила ОСОБА_4 одну колото-різану рану передньої поверхні грудної клітини.

Смерть ОСОБА_4 настала 22.10.2016р. від відкритої колото-різаної рани передньої поверхні грудної клітки, яка супроводжувалася травмою серця та ускладнилася тампонадою серця, що підтверджується даними судово-медичного дослідження трупа, даними додаткових методів дослідження, за 8-10 годин до огляду в морзі, про що свідчить ступінь прояву трупних явищ.

Обвинувачена ОСОБА_3 в судовому засіданні винною себе у вчиненні кримінального правопорушенні визнала, в повному обсязі визнала цивільний позов, але від дачі показань відмовилась, скориставшись своїм правом, наданим ст. 63 Конституції України.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що її син ОСОБА_4 та обвинувачена ОСОБА_3 почали зустрічатись десь з початку 2016 року. З самого початку ОСОБА_3 не сподобалась як людина потерпілій ОСОБА_1, так як під час проживання сина ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у них вдома, ОСОБА_3 поводила з усіма себе досить зухвало, на зауваження не реагувала. Як наголошувала потерпіла ОСОБА_1 під час судового засідання «терпіла її заради щастя свого сина». З початку сумісного проживання ОСОБА_3 та її сина ОСОБА_4 взаємовідносини між ними складались не дуже добре, траплялись постійні сварки та суперечки, у яких іноді доходило і до фізичного насильства. Так одного разу, коли ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживали у їх квартирі, то потерпіла ОСОБА_1 почула про сварку, яка відбувалась між її сином та обвинуваченою. Вона вирішила зайти на кухню та подивитись, що там між ними відбувається. Зайшовши туди вона побачила, як її син ОСОБА_4 стоїть біля крану з холодною водою та тримає порізану руку під струменем холодної води, з руки текла кров. При цьому, обвинувачена ОСОБА_3 сиділа на стільці та посміхалась. Потерпіла ОСОБА_1 одразу ж запитала у сина «що трапилось?», на що ОСОБА_4 відповів що порізався об склянку та сказав, що у них все гаразд. У звязку з тим, що палець був порізаний досить сильно, тому наступного дня ОСОБА_4 разом зі своїм батьком поїхали до лікарні в смт. Петропавлівка, де ОСОБА_4 наклали декілька швів та завязали руку. Коли вони разом з батьком приїхали назад то між обвинуваченою та її сином у підїзді їхнього будинку відбулась якась сварка та потерпіла, яка піднімалась до своєї квартири, почула як її син кричить від болі. Потерпіла ОСОБА_1 одразу ж побігла до нього та побачила як з травмованої напередодні руки біжить кров. ОСОБА_4 та потерпіла ОСОБА_1 одразу ж піднялись до себе в квартиру, де ОСОБА_1 почала надавати йому медичну допомогу, під час якої її син розповів, що насправді трапилось тієї ночі на кухні. Він сказав: «якщо б я не увернувся, то вона б мені вспорола живіт» та додав, що під час їх суперечки ОСОБА_3, для того щоб зробити йому боляче, навмисне здавила йому порізану руку. ОСОБА_3 настільки сильно здавила йому руку, що наступного дня знову прийшлось їхати до лікарні та на ту ж руку накладати повторно шви, так як ті, що були, розійшлись. Після цього випадку ОСОБА_1 зателефонувала матері ОСОБА_3 та сказала, щоб вона забирала до себе ОСОБА_5, на що її матір відповіла: «ОСОБА_5 може хапатись за ніж та, що їй байдуже що ОСОБА_5 робить, аби тільки не у неї на очах». З цього приводу її син до працівників поліції з заявою не звертався. Також потерпіла додала, що деякий час її син та обвинувачена проживали в її батьків в с. Самарське Петропавлівського району Дніпропетровської області. Одного ранку до неї зателефонував син та сказав, що йому потрібно зробити знімок в лікарні м. Першотравенськ та що йому необхідні грошові кошти. До нього одразу ж поїхав старший син ОСОБА_6 який і повідомив, що ОСОБА_5 відвезли в лікарню ім. Мечникова, де йому зробили операцію, так як у нього двосторонній перелом щелепи. Як розповів пізніше ОСОБА_4, то щелепу йому зламав вітчим під час того, як вони відпочивали у кафе та сиділи за столиком. Побиття її сина сталось ніби то через те, що ОСОБА_4 ображав ОСОБА_3 Потім через деякий час ОСОБА_4 написав заяву до Петропавлівського відділення поліції на вітчима ОСОБА_3 з приводу побиття. В той день, коли ОСОБА_1 з сином виходили з відділення поліції, то побачили ОСОБА_3, яка сиділа неподалік та сказала, що її батьки вигнали з дому та їй немає де жити. Її сину ОСОБА_4 напевно стало жаль її і він сказав, що забере ОСОБА_5 до себе і вона буде жити з ними. Прожили вони у них приблизно тижні два, потім вони стали проживати у їх бабусі ОСОБА_7, але прожили і там не довго, так як постійно сперечались між собою, що позначалось на здоровї останньої. Потім син ОСОБА_8 повідомив, що знайшов зйомну квартиру та буде там проживати разом з ОСОБА_3, але прожили вони там не довго, менше місяця. 22.10.2016р. приблизно о 02:20 год. до неї на мобільний телефон зателефонував старший син ОСОБА_9 та повідомив, що ОСОБА_5 більше немає, що його зарізали. ОСОБА_1 одразу ж побігла до квартири, де проживав її син. Прийшовши до того будинку вона побачила, що біля входу в підїзд поперек входу на асфальті лежить її син, який був одягнений та взутий без ознак життя. Після чого вона піднялась на другий поверх, де знаходилась квартира, в якій проживав її син з обвинуваченою. В квартирі перебував власник квартири та обвинувачена ОСОБА_3, яка сиділа на дивані в одній з кімнат. ОСОБА_3 була одягнена в пеньюар голубого кольору, видимих тілесних ушкоджень на ОСОБА_3 не було. В тій кімнаті, де сиділа обвинувачена, лежало два ножа, один великий та інший менший, який був у крові. ОСОБА_1 запитала у ОСОБА_3В, що вона наробила. На що ОСОБА_3 відповіла «так случилось» Після цього ОСОБА_1 вийшла з квартири та спустилась до свого сина ОСОБА_8. Біля її сина були працівники поліції та «швидкої допомоги». Також потерпіла ОСОБА_1 додала, що за характером її син ОСОБА_8 був спокійним, доброзичливим, алкогольними напоями не зловживав, конфліктним не був. Проте, він був дуже мовчазним та про свої проблеми не хотів нікому розповідати. До жовтня 2016 року ОСОБА_5 офіційно працював на шахті «Ювілейна» машиністом ПУ, але 02.10.2016 року він звільнився з роботи за власним бажанням, так як не бажав залишати ОСОБА_3 саму вдома, через те, що йому весь час розповідали інші люди про те, що ОСОБА_3 зустрічалась з іншими чоловіками, коли ОСОБА_5 був на роботі. Потерпіла просила призначити справедливе покарання за вбивство свого сина, оскільки вона втратила дитину, біль від втрати якої є неминучий, та задовольнити цивільний позов в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що він є господарем квартири, яку винаймали у нього ОСОБА_5 та ОСОБА_8. При наймі квартири він домовлявся з ОСОБА_5, а ОСОБА_5 перший раз побачив тільки тоді, коли повертали ключі від квартири вже після вбивства. Прожили вони в квартирі менше місяця і за період їх проживання жодних скарг від сусідів не було.

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона є класним керівником обвинуваченої з першого курсу, зараз ОСОБА_5 навчається на третьому курсі. Характер у неї складний, до неї потрібен специфічний підхід, у разі критики на її адресу вона навмисно не робила того, чого від неї вимагалось. Взагалі до працівників закладу вона ставилась доброзичливо, брала участь у самодіяльності та спорті. Відомо також, що ОСОБА_5 веде аморальний спосіб життя, не ночувала вдома, бродяжничала. Інтересу до навчання не проявляла, протягом 2016 року зявлялась на навчання один раз на тиждень, пояснюючи це віддаленістю навчального закладу від місця проживання.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він є рідним братом ОСОБА_4, з обвинуваченою також знайомий, оскільки в 2016 році брат почав з нею зустрічатись. Особисто познайомився з ОСОБА_5 влітку 2016 року в с. Васильківському, але з нею свідок не бажав спілкуватися, оскільки вона йому одразу не сподобалась, йому було відомо, що ОСОБА_5 веде аморальний спосіб життя, коли брат був на роботі вона проводила час з іншими чоловіками. Свідку також було відомо, що ОСОБА_5 неодноразово наносила брату тілесні ушкодження, одного разу ножем серйозно порізала палець, прийшлось накладати шви. 22.10.2016 року він був дома і вночі до нього прибіг друг ОСОБА_10 ОСОБА_12 і повідомив, що ОСОБА_10 порізали. Коли вони разом прибігли до ОСОБА_10, то було вже пізно - він помер. Спочатку свідок деякий час знаходився біля брата, потім піднявся до квартири, де побачив ОСОБА_5, яка була у зальній кімнаті у нічній сорочці. Він спитав у неї, що вона зробила і як він пояснить своїй маленькій доньці, де подівся дядя ОСОБА_10, на що ОСОБА_5 відповіла, що вона не хотіла сильно його вдарити. Свідок також пояснив, що в квартирі він бачив три розкидані ножа, один з яких самий маленький був у крові. На ОСОБА_5 слідів крові не було, сліди крові були у підїзді.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що знав ОСОБА_4 з дитинства, а спілкуватися близько почали останні три роки. Агресії ані до оточуючих, ані до друзів чи членів своєї родини він ніколи не проявляв. Свідку відомо, що ОСОБА_10 почав зустрічатися з ОСОБА_5 навесні 2016 року, збирався створити з нею родину. Між тим, вони постійно сварились між собою, ОСОБА_5 навіть ножем різала Сашкові палець, він звертався до лікарні і йому накладали шви. Потім восени 2016 року Крістініни родичі зламали Сашкові щелепу. Особисто свідку при знайомстві ОСОБА_5 не сподобалась, оскільки вона зверхньо та зневажливо ставилася до всіх, з ким ОСОБА_10 спілкувався. 21.10.2016р. вони разом з ОСОБА_10 працювали до пізнього вечора, з ними була і ОСОБА_5, чекаючи, поки вони закінчать працювати. По закінченні свідок відвіз їх додому на мотоциклі. Біля першої години ночі 22.10.2016р. йому зателефонувала ОСОБА_5 і сказала, що Сашкові погано і він вмирає. Свідок одразу не зрозумів, що вона мала на увазі і коли підійшов до їх підїзду то побачив, що ОСОБА_10 лежить біля лавочки на землі, поруч була ОСОБА_5 і на запитання свідка: «що сталося?» відповіла, що вона підрізала ОСОБА_10 ножем. ОСОБА_13 ще дихав, але був без свідомості. Вони хотіли занести ОСОБА_10 до квартири, але не змогли. Тоді свідок сказав ОСОБА_5, щоб вона винесла ковдру та вкрила його. Потім ОСОБА_5 запропонувала свідку сказати всім, що ОСОБА_10 додому вже поранений прийшов, на що свідок нічого не відповів та пішов за братом ОСОБА_10 ОСОБА_6. Коли вони з ОСОБА_6 повернулись, то він піднімався у квартиру та бачив там невеликий ніж, який був у крові. На запитання свідка, навіщо вона так вчинила, ОСОБА_5 відповіла, що хотіла полякати ОСОБА_10, оскільки він завжди боявся, коли вона хапалась за ніж. Потім вже приїхала швидка допомога та працівники поліції.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що його вітчим здав свою квартиру Сашкові та ОСОБА_5 восени 2016 року для проживання, але вони там прожили зовсім мало. З ОСОБА_5 він взагалі ніколи не спілкувався, а ОСОБА_10 був завжди спокійною людиною. Про вбивство він дізнався 22.10.2016 року біля першої години ночі, коли йому зателефонував ОСОБА_12 і сказав, що ОСОБА_10 вбили. Коли він прибіг на місце вбивства, то там вже була швидка допомога, батьки ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_9. ОСОБА_13 був вже накритий повністю. Свідок побув біля підїзду хвилин 15, а потім піднявся у квартиру, там побачив ОСОБА_5, яка у нічній сорочці сиділа в залі. Там були розкидані ножі. ОСОБА_9 спитав ОСОБА_5, за що вона вбила ОСОБА_10 і що він тепер скаже своїй маленькій доньці, на що вона відповіла, що вона не хотіла його сильно вдарити. Свідок пояснив, що про його стосунки з ОСОБА_5 він ніколи нічого не казав.

Свідок ОСОБА_15 пояснив, що він є батьком ОСОБА_4. Навесні 2016 року йому стало відомо, що ОСОБА_10 зустрічається з ОСОБА_5. Деякий час вони проживали разом з ними. Влітку 2016 року ОСОБА_5 дуже сильно порізала ножем Сашкові палець, а пізніше вітчим ОСОБА_5 з її братом зламали щелепу Сашкові, але він все вибачав, і казав, що сам розбереться. Стосунки у нього із сином були завжди довірливі, але про ОСОБА_5 син йому ніколи нічого не розповідав. У сина з ОСОБА_5 стосунки були не добрі, вони постійно сварились. 22.10.2016 року вночі зателефонував син ОСОБА_9 та сказав, що ОСОБА_10 вбили. Спочатку до ОСОБА_10 побігла дружина, а він побіг за нею. Коли він прибіг, то на місці вже була швидка допомога, ОСОБА_12, ОСОБА_6. ОСОБА_13 лежав на землі біля підїзду у светрі, спортивних брюках та кофті, кросівках і накритий ковдрою. ОСОБА_5 в цей час знаходилась у квартирі.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що 22.10.2016 року близько 02:00 годині ночі надійшов виклик за адресою: с. Васильківське, вул. Молодіжна, 13. По приїзду на місце біля підїзду на землі вкритий ковдрою лежав молодий чоловік, у якого в області грудної клітки була рана, біля нього також знаходилась обвинувачена в халаті та плакала. На запитання свідка: «що трапилось?» дівчина відповіла, що між ними сталася сварка та бійка, в ході якої вона його вдарила ножем. При цьому на ній тілесних ушкоджень не було, руки були чисті. Свідок також пояснила, що коли піднімалася у квартиру, де сталася пригода, то бачила кров у підїзді на сходах, в квартирі крові вона не бачила, помітила в прихожій на полі ніж.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що була присутня в якості понятої в жовтні 2016 року на слідчому експерименті, який відбувався в с. Васильківське в двоповерховому будинку в квартирі на другому поверсі. В її присутності обвинувачена розповіла, що вона пізно ввечері в квартирі, де проживала з ОСОБА_4, відпочивала, а потерпілий, прийшовши додому, почав до неї чіплятися і між ними сталася сварка, в результаті якої вона взяла на кухні ніж та вдарила його у груди біля вхідних дверей.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що також була присутня в якості понятої в жовтні 2016 році на слідчому експерименті, який відбувався в с. Васильківське в двоповерховому будинку в квартирі на другому поверсі. Обвинувачена розповідала, що сварилась зі своїм чоловіком, а потім взяла ніж на кухні і біля вхідних дверей зарізала його.

Свідок ОСОБА_19 суду пояснила, що обвинувачена є її донькою, яка зустрічалась з весни 2016 року з ОСОБА_4, з яким у неї були погані стосунки, оскільки вони постійно сварились та бились. Деякий період, а саме: червень-липень 2016 року її донька з ОСОБА_4 проживали у них вдома і дуже часто сварились, основною причиною цих сварок були ревнощі ОСОБА_4. Одного разу у них відбулася бійка між ОСОБА_4 та вітчимом обвинуваченої, в результаті якою у ОСОБА_4 була зламана щелепа. Свідку також було відомо, що її донька дуже рідко відвідувала зайняття в ПТУ, часто не ночувала дома, стосунки між нею та донькою були важкі, донька вела аморальний спосіб життя. 22.10.2016 року приблизно між 01:00 та 02:00 годиною ночі їй зателефонувала ОСОБА_5 і сказала, що вона вночі сварилась із ОСОБА_4 та зарізала його.

Свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що він працював разом із ОСОБА_4 на шахті, до того ж ОСОБА_18 з ОСОБА_5 винаймали квартиру та жили навпроти в с. Васильківське. Особисто з ОСОБА_5 він ніколи не спілкувався, про її стосунки з ОСОБА_5 йому нічого невідомо. ОСОБА_13 з ОСОБА_5 проживали по сусідству близько місяця і за цей період сварок між ними він ніколи не чув. 22.10.2016 року він прийшов додому близько 23:00 години. Близько 3 години ночі він прокинувся, оскільки почув на вулиці біля підїзду крики, побачив швидку та багато людей. Вийшовши на вулицю він побачив мати ОСОБА_8 та його тіло.

Свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що він проживає разом із матірю ОСОБА_5 з весни 2015 року. Коли ОСОБА_5 проживала разом із ними, у них ніколи конфліктів не було. Потім вона почала зустрічатися з ОСОБА_4, з яким свідок особисто познайомився навесні 2016 року. Деякий час ОСОБА_5 із ОСОБА_5 проживали разом із ними, а саме: два тижні влітку і два тижні восени 2016 року. За цей час між собою вони сварились декілька разів. Зі слів ОСОБА_5 її ображав та бив. Свідок особисто декілька разів попереджав ОСОБА_5, щоб не ображав ОСОБА_5 та її молодших братів, але влітку 2016 року між ним та ОСОБА_5 на цьому ґрунті відбулась сварка та бійка, в результаті якої ОСОБА_5 зламали щелепу. Після цього свідок з ОСОБА_5 вже не зустрічались і як ОСОБА_5 з ним проживали на квартирі йому невідомо.

Свідок ОСОБА_22 пояснив, що ОСОБА_5 він знав з дитинства, як хорошу, добру, порядну та не агресивну людину. Свідку відомо, що деякий час ОСОБА_5 з ОСОБА_5 проживали у бабусі ОСОБА_23 в одному будинку із свідком у сусідньому підїзді. Як вони жили свідку невідомо, сварок між ними він ніколи не бачив та не чув.

Свідок ОСОБА_24 суду пояснила, що обвинувачена проживала із ОСОБА_5 в їх домі трохи більше місяця восени 2016 року. Свідок проживає через стінку з квартирою, в якому проживали останні і постійно чула сварки, які доходили до бійки. Особливо це траплялось, коли ОСОБА_5 вживала спиртні напої, оскільки вона одразу становилась агресивною та провокувала сварки, навіть хапалась за ніж, а ОСОБА_18 її постійно заспокоював та стримував. 22.10.2016 року біля 3 години ночі вона почула та побачила, як до підїзду підїхала швидка допомога, зібралось багато людей, хтось дуже голосно кричав. Коли вона вийшла на вулицю, то про все дізналась та побачила труп ОСОБА_13.

В судовому засіданні також був допитаний експерт ОСОБА_25, який суду пояснив, що він проводив розтин трупа потерпілого та був присутнім при проведенні слідчого експерименту за участю обвинуваченої. Експерт повністю підтримав свій висновок № 234 від 22.10.2016р. та пояснив, що на слідчому експерименті 24.10.2016 року обвинувачена поводила себе цілком адекватно, розповідала все чітко та послідовно, в його присутності розповідала, що 22.10.2016 року у неї з ОСОБА_4 вночі виникла сварка, в ході якої вона нанесла ОСОБА_4 один удар ножем. При цьому пояснення обвинуваченої щодо того, який удар та скільки вона нанесла ОСОБА_4 повністю співпадали з тим, що було виявлено експертом при розтині трупа, отже у нього навіть сумніву не було, що це вбивство скоїла саме ця людина. На решту запитань експерт відповів згідно наданого ним висновку, нічого не змінивши.

Колегія суддів вважає, що вина у скоєнні кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні як показаннями потерпілої, свідків, експерта так і наступними письмовими доказами:

- протокол огляду трупа від 22.10.2016р., в ході якого було оглянуто труп громадянина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 10-17);

- протокол огляду місця події від 20.10.2016р., відповідно до якого було оглянуто вулицю Молодіжну поряд будинку № 13 та квартиру № 10 в с. Васильківське Петропавлівського району Дніпропетровської області (а.с. 20-37);

- лікарське свідоцтво про смерть № 234 від 22.10.2016р. на імя ОСОБА_4 (а.с. 40);

- протокол отримання зразків для експертизи від 22.10.2016р., згідно якого було відібрано у ОСОБА_3 відбитки пальців обох рук (а.с. 74);

- протокол отримання зразків для експертизи від 22.10.2016р., згідно якого було відібрано у ОСОБА_3 змиви з обох рук (а.с. 76);

- протокол отримання зразків для експертизи від 22.10.2016р., згідно якого було відібрано у ОСОБА_3 зразки крові (а.с. 78);

- протокол отримання зразків для експертизи від 22.10.2016р., згідно якого було відібрано у ОСОБА_3 зрізи нігтів обох рук (а.с. 80).

Вказані докази підтверджують дійсні обставини справи.

Крім того:

- висновок експерта № 137 від 22.10.2016р., згідно якого у ОСОБА_3 виявлено гематоми на шкіряних покровах задньої поверхні лівого плеча, нижньої третини зовнішньої поверхні лівого стегна. Вищезгадані тілесні ушкодження могли утворитися від дії чи при ударах об тупі тверді предмети в термін, вказаний потерпілою, тобто 15.10.2016р. На підставі характеру та локалізації вищезгаданих тілесних ушкоджень, останні могли утворитися при нанесенні не менше такої кількості ударів: ліве плече-1, ліве стегно-1. По своєму характеру вищезгадані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (а.с. 85-86);

- висновок експерта № 409к від 27.10.2016р., згідно якого кров підозрюваної ОСОБА_3 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (а.с. 93);

- висновок експерта № 1108 від 02.11.2016р., згідно якого в піднігтьовому вмісті рук підозрюваної ОСОБА_3 наявність крові не встановлена. При цитологічному дослідженні знайдені епітеліальні клітини з ядрами, при визначенні видової належності яких виявлений білок людини. Статеву та групову належність епітеліальних клітин визначити не представилось можливим через деструктивні зміни в ядрах більшості клітин та не виявлення антигенів А,В,Н ізосерологічної системи АВ0. Висловитись про можливість походження епітеліальних клітин з ядрами в піднігтьовому вмісті рук підозрюваної ОСОБА_3 від будь-якої особи не представляється можливим, оскільки їх групова та статева належність не визначена (а.с. 101-103);

- висновок експерта № 1107 від 01.11.2016р., згідно якого на ножі, наданому на дослідження, наявність крові не встановлена, клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не знайдені (а.с. 111-113);

- висновок експерта № 1895 від 01.11.2016р., відповідно до якого згідно «ОСОБА_12 судово-медичного дослідження» № 1604 від 27.10.2016р. кров трупа ОСОБА_4 (висновок експерта (акт) № 234 від 22.10.2016р.) належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Згідно «Висновку експерта» № 409к від 27.10.2016р. кров підозрюваної ОСОБА_3 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0. При подальшому дослідженні зразка її крові виявлений супутній антиген Н. На ватному диску зі змивом з місця події встановлена наявність крові людини. При серологічному дослідженні в сліді крові на ватному диску зі змивом з місця події виявлений антиген Н, що не виключає можливості походження крові у зазначеному обєкті від особи (осіб) групи крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО, в тому числі можливо від потерпілого ОСОБА_4, оскільки виявлений антиген Н характерний його груповій характеристиці крові. Оскільки антиген А, який є групо специфічним для крові ОСОБА_3 в сліді крові на ватному диску не виявлений, даних про присутність крові підозрюваної ОСОБА_3 у зазначеному обєкті не отримано (а.с. 121-123);

- висновок експерта № 1124 від 15.11.2016р., згідно якого в піднігтьовому вмісті обох рук потерпілого ОСОБА_4, наявність крові людини не встановлена. При цитологічному дослідженні в піднігтьовому вмісті обох рук потерпілого ОСОБА_4, знайдені клітини середнього шару епідермісу, статеву належність яких визначити не представилось можливим через деструктивні зміни в ядрах більшості клітин. При визначенні групової належності клітин виявлено антиген Н ізосерологічної системи АВ0. Отже отримані результати досліджень не виключають можливості походження епітеліальних клітин з ядрами в піднігтьовому вмісті обох рук потерпілого від особи (осіб) групи крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВ0, яким в даному випадку є сам потерпілий ОСОБА_4, беручі до уваги групову характеристику його крові. Дані про походження клітин в піднігтьовому вмісті обох рук потерпілого ОСОБА_4 від підозрюваної ОСОБА_5 Вадимівни ОСОБА_3, не отримані, оскільки антиген А ізосерологічної системи АВ0, який є основним групо специфічним антигеном для її групи крові при проведеному дослідженні не виявлений (а.с. 131-134);

- висновок експерта № 1894 від 01.11.2016р., згідно якого на двох ватних дисках зі змивами з рук ОСОБА_3 встановлена наявність крові людини. При серологічному дослідженні в слідах крові на ватних дисках зі змивами з рук ОСОБА_3 виявлений антиген Н, що не виключає можливості походження крові у зазначених обєктах від особи (осіб) групи крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО, в тому числі можливо і від потерпілого ОСОБА_4, оскільки виявлений антиген Н характерний його груповій характеристиці крові. Оскільки антиген А, який є групо специфічним для крові ОСОБА_3 в слідах крові на ватних дисках не виявлений, даних про присутність крові підозрюваної ОСОБА_3 у зазначених обєктах не отримано (а.с. 142-144);

- висновок експерта № 1896 від 01.11.2016р., згідно якого на трьох ватних дисках зі змивами з місця події та на нічній сорочці, яка належить ОСОБА_3 встановлена наявність крові людини. На одному з ватних дисків зі змивом зі сходів підїзду наявність крові не встановлена. При серологічному дослідженні в слідах крові на трьох ватних дисках зі змивами з місця події та в усіх слідах крові на нічній сорочці, яка належить ОСОБА_3 виявлений антиген Н, що не виключає можливості походження крові у зазначених обєктах від особи (осіб) групи крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО, в тому числі можливо і від потерпілого ОСОБА_4, оскільки виявлений антиген Н характерний його груповій характеристиці крові. Оскільки антиген А, який є групо специфічним для крові ОСОБА_3 в слідах крові на трьох ватних дисках та на нічній сорочці не виявлений, даних про присутність крові підозрюваної ОСОБА_3 у зазначених обєктах не отримано (а.с. 152-155);

- висновок експерта № 1126-МК від 22.11.2016р., згідно якого пошкодження на шматку шкіри з передньої поверхні грудної клітини від трупа ОСОБА_4, 1995р.н. є колото-різаною раною і заподіяне сплощеним колючо-ріжучим предметом, з шириною клинка протягом поринулої частини не більше 14,5 мм, який мав гостре лезо та обух, товщиною близько 1,0 мм. Пошкодження на шматку шкіри з передньої поверхні грудної клітини могло бути заподіяне клинком представленого на експертизу ножа (а.с. 163-167);

- висновок експерта № 234 від 22.10.2016р., згідно якого смерть настала від відкритої колото-різаної рани передньої поверхні грудної клітки, яка супроводжувалася травмою серця та ускладнилася тампонадою серця, що підтверджується даними судово-медичного дослідження трупа, даними додаткових методів дослідження, за 8-10 годин до огляду в морзі, про що свідчить ступінь прояву трупних явищ. Колото-різана рана на шкіряних покровах грудини на рівні 4-го межреберного проміжку, який переходе в раньовий канал через грудину на рівні 4-го межреберного проміжку, переднє середостіння, передню поверхню серцевої сумки, пронизує наскрізь передню і нижню стінку серця, нижню поверхню серцевої сумки, лівий купол діафрагми, закінчується в черевній порожнині, довжиною 8,5 см., напрямком спереду-назад, зверху-вниз,справа-наліво. У порожнині її міститься 180,0 гр. темно-червоних рихлих вологих згортків крові, які щільно обгортають серце і 70,0 мл. темно-червоної рідкої крові. Садно на шкіряних покровах правої лобної ділянки. Тілесне ушкодження у вигляді колото-різаної рани на шкіряних покровах передньої поверхні грудної клітини заподіяне сплощеним колючо-ріжучим предметом, з шириною клинка протягом поринулої частини не більше 14,5 мм., який мав гостре лезо та обух, товщиною близько 1,0 мм, при нанесенні спереду-назад, зверху-вниз, справа-наліво. Тілесне ушкодження у вигляді садна на шкіряних покровах правої лобної ділянки могло утворитися від дії чи при ударі об тупий твердий предмет. Вищезгадані тілесні ушкодження могли утворитися за декілька десятків хвилин до настання смерті, про що свідчить ступінь прояву прижиттєвої реакції. По своєму характеру тілесне ушкодження у вигляді садна на шкіряних покровах правої лобної ділянки, як правило відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, в причинно-наслідковому звязку з настанням смерті не знаходиться. По своєму характеру тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани на шкіряних покровах грудини на рівні 4-го міжреберного проміжку, який переходе в раньовий канал через грудину на рівні 4-го міжреберного проміжку, переднє середостіння, передню поверхню серцевої сумки, пронизує наскрізь передню і нижню стінку серця, нижню поверхню серцевої сумки, лівий купол діафрагми та закінчується в черевній порожнині відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя і знаходяться в причинно-наслідковому звязку з настанням смерті. При судово-токсилогічному дослідженні крові трупа та сечі не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти. На підставі характеру та локалізацій вищезгаданих тілесних ушкоджень, утворення останніх внаслідок падіння потерпілого з висоти власного зросту не характерним. На підставі характеру вищезгаданих тілесних ушкоджень, у випадку своєчасного надання лікарської (хірургічної) медичної допомоги, не виключено, що можливо було б запобігти смерті. Вищезгадані тілесні ушкодження могли утворитися за декілька десятків хвилин до настання смерті, про що свідчить ступінь прояву прижиттєвої реакції. На підставі характеру вищезгаданих тілесних ушкоджень у вказаний проміжок потерпілий міг здійснювати будь-які активні дії. При судово-імунологічному дослідженні встановлена група 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (а.с. 173-178);

- висновок експерта № 7/4.5-609 від 06.12.2016р., згідно якого ніж, вилучений 22.10.2016р. при огляді місця події, а саме: приміщення квартири за адресою: вул. Молодіжна 13/10 в с. Васильківське Петропавлівського району Дніпропетровської області, виготовлений заводським способом, до категорії холодної зброї не відноситься, є ножем загального побутового призначення (а.с. 186-189).

Зазначені докази в свою чергу підтверджують нанесення потерпілому вказаних вище тілесних ушкоджень.

Крім того:

- висновок судово-психіатричного експерта № 245 від 04.11.2016р., згідно якого мовою оригінала «ОСОБА_26 в период инкриминируемого ей деяния хроническим психическим заболеванием, слабоумием, временным болезненным расстройством психической деятельносты или иным болезненным состоянием психики не страдала. В период инкриминируемого ей деяния она могла отдавать себе отчет в своих действиях (бездействии) и руководить ими. Испытуемая в настоящее время каким-либо психическим заболеванием также не страдает. В настоящее время она может отдавать отчет в своих действиях (бездействии) и руководить ими. В применении в отношении нее принудительных мер медицинского характера не нуждается (а.с. 195-197);

- протокол предявлення речей для впізнання від 24.10.2016р., згідно якого обвинувачена ОСОБА_3 впізнала ніж (а.с. 201-202);

- протокол проведення слідчого експерименту від 24.10.2016р., згідно якого обвинувачена ОСОБА_3 на місці показала та розповіла всі обставини скоєння нею кримінального правопорушення (а.с. 231-234).

Крім того, в судовому засіданні здійснено перегляд DVD диску із записом проведення слідчого експерименту від 24.10.2016р., проведеного з підозрюваною ОСОБА_3, в ході якого ОСОБА_3 визнавала себе винною у вбивстві ОСОБА_4, на місці скоєння вбивства добровільно, без будь-якого примусу та тиску надавала пояснення щодо обставин скоєння нею вбивства, детально все розповідала та показувала на місці, при цьому не плутаючись в поясненнях та деталях скоєння нею цього кримінального правопорушення.

Докази у відповідності до ст. 84 Кримінального процесуального кодексу України є законними і отримані у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Постановою про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 14.12.2016р. підтверджується, що гроші в сумі 493, 25 грн., дві пачки сигарет та запальничка, зрізи з нігтів обох рук ОСОБА_4, зразки відбитків пальців ОСОБА_4, зразки пальців обох рук, змиви з обох рук та нігті із піднігтьовим вмістом, зразок венозної крові ОСОБА_3, кухонний ніж, вилучений із квартири по вул. Молодіжній, 13/10 в с. Васильківське Петропавлівського району Дніпропетровської області, визнані у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами.

У відповідності зі ст. 18 Кримінального кодексу України обвинувачена - фізична особа, яка досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність.

Колегія суддів вважає, що вина обвинуваченої в скоєнні нею кримінального правопорушення в судовому засіданні доказана повністю, факт скоєння нею кримінального правопорушення є повністю доведеним та таким, що не підлягає сумніву.

Так, потерпіла та свідки, що були допитані в судовому засіданні, давали чіткі, послідовні та детальні показання, не є зацікавленими особами у справі, що не дає колегії суддів підстав сумніватися в їх правдивості.

Крім того у колегії суддів не виникає сумнівів, що обвинувачена в ході раптової сварки з потерпілим, наносячи удар такого характеру потерпілому, бажала настання його смерті, що підтверджується зібраними доказами.

При цьому обвинувачена чітко усвідомлювала суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачала наслідки скоєного та бажала їх настання, що беззаперечно вказує на те, що обвинувачена діяла з прямим умислом, бажаючи настання таких наслідків.

До того ж, одразу після скоєння кримінального правопорушення у обвинуваченої було бажання знищення слідів скоєного нею вбивства шляхом надання хибної інформації всім оточуючим, що начебто потерпілий вже прийшов додому з ножовим пораненням, запропонувавши такий хід подій свідку ОСОБА_12, на що останній не погодився.

Як зазначалося вище, обвинувачена у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, винною себе визнала, але відмовилась надавати суду будь-які пояснення стосовно обставин по цьому кримінальному правопорушенню та у скоєному не розкаялась.

Протягом розгляду кримінального провадження обвинувачена навіть не виявила бажання не та вважала за необхідне попросити вибачення у потерпілої за скоєне нею кримінальне правопорушення та позбавлення життя її сина.

Заслухавши пояснення потерпілої, свідків та експерта, дослідивши в сукупності матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що вина обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення повністю знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає юридичну кваліфікацію скоєного обвинуваченою кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 115 КК України правильною за ознаками вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 колегія суддів враховує, що вона раніше не судима, скоїла особливо тяжкий злочин, за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем навчання характеризується негативно, довідками Петропавлівської центральної районної лікарні підтверджується, що ОСОБА_3 на обліку у лікарянарколога та лікаря-психіатра не перебуває, у скоєному не розкаялась.

Обставин, що відповідно до ст.ст. 66, 67 Кримінального кодексу України, є такими, що помякшують та обтяжують покарання, колегією суддів не встановлено.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення та особу обвинуваченої ОСОБА_3 колегія суддів вважає, що вона повинна понести покарання у вигляді позбавлення волі, в межах санкції інкримінованого кримінального правопорушення.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе тільки в умовах її ізоляції від суспільства, у виді реального позбавлення волі, яке є необхідним та достатнім для виправлення, перевиховання та попередження нових злочинів з боку обвинуваченої.

Підстав для застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_3 ст.ст. 69, 69-1, 75 КК України колегія суддів не вбачає.

По справі потерпілою ОСОБА_1 заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в сумі 250 000, 00 грн.

Вирішуючи цивільний позов колегія суддів керується ст.ст. 128, 129 КПК України.

В добровільному порядку шкода не відшкодована.

Виходячи із доведеності вини обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення та завданої моральної шкоди колегія суддів вважає, що позов про відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів вважає необхідним речові докази (а.с. 18): грошові кошти в сумі 493, 25 грн., дві пачки сигарет та запальничку, які було виявлено при огляді трупа ОСОБА_4 та передано на зберігання до камери зберігання речових доказів при Петропавлівському ВП, - повернути потерпілій ОСОБА_1

Речові докази (а.с. 200, 203): зрізи з нігтів обох рук ОСОБА_4, зразки відбитків пальців ОСОБА_4, зразки пальців обох рук, змиви з обох рук, нігті із піднігтьовим вмістом, зразок венозної крові ОСОБА_3, опечатані в паперові конверти та кухонний ніж, вилучений із квартири по вул. Молодіжна, 13/10 в с. Васильківське Петропавлівського району Дніпропетровської області, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів при Петропавлівському ВП, - знищити.

Питання щодо судових витрат колегія суддів вважає за необхідне вирішити наступним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КПК України залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Згідно Закону України "Про судову експертизу" від 25.02.1994 року, Інструкції про порядок і розмір відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням експертиз, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 року і постанови Кабінету Міністрів України від 20.07.2000 року "Про створення експертної служби Міністерства внутрішніх справ" проведення судових експертиз по кримінальних справах науково-дослідними установами судових експертиз та іншими спеціалізованими установами і відомчими службами фінансується за рахунок коштів, які виділяються їм на цілі із державного і місцевого бюджетів.

Таким чином, в даному випадку експертизи проведені в рамках кримінального провадження в ході досудового розслідування в державній бюджетній установі, в порядку виконання експертами службового завдання. Витрати на проведення вказаних експертиз, відповідно до вказаних положень законодавства, здійснені органами досудового слідства за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються з Державного бюджету України.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі викладеного, судові витрати в сумі 703, 68 грн. підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави в повному обсязі.

Захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироку законної сили, але не більше 60 діб.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, колегія суддів,

ЗАСУДИЛА:

ОСОБА_3 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на тринадцять років.

Строк відбування покарання обчислювати з дня фактичного затримання - 22.10.2016 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати строк попереднього ув'язнення ОСОБА_3, засудженої до позбавлення волі, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, період її попереднього ув'язнення в межах даного кримінального провадження з дня її затримання - з 15:00 год. 22 жовтня 2016 року до 30 березня 2017 року включно.

Цивільний позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 250 000 (двісті пятдесят тисяч) грн. 00 коп.

Речові докази (а.с. 18): грошові кошти в сумі 493, 25 грн., дві пачки сигарет та запальничку, які було виявлено при огляді трупа ОСОБА_4 та передані на зберігання до камери зберігання речових доказів при Петропавлівському ВП, - повернути потерпілій ОСОБА_1

Речові докази (а.с. 200, 203): зрізи з нігтів обох рук ОСОБА_4, зразки відбитків пальців ОСОБА_4, зразки пальців обох рук, змиви з обох рук, нігті із піднігтьовим вмістом, зразок венозної крові ОСОБА_3, опечатані в паперові конверти та кухонний ніж, вилучений із квартири по вул. Молодіжна, 13/10 в с. Васильківське Петропавлівського району Дніпропетровської області, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів при Петропавлівському ВП, - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи № 7/4.5-609 від 06.12.2016 року в сумі 703 (сімсот три) грн. 68 коп. (а.с. 185).

Захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироку законної сили, але не більше 60 діб.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченій в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченій, захиснику та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку, звернувшись до суду із відповідною заявою.

Головуючий суддя ОСОБА_27

Суддя О.М. Курочкіна

Суддя М.П. Полубан