Рішення № 65648011, 16.12.2016, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/14330/15-ц

Провадження № 2/234/87/16

РІШЕННЯ

Іменем України

16 грудня 2016 року

Краматорський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Переверзевої Л.І.,

секретаря Малай Н.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк про захист прав споживачів та стягнення суми заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства „Приватбанк про стягнення суми заборгованості за договором, посилаючись на наступні обставини.

2 вересня 2013 року між ним та відповідачем на підставі заяви № 25000737389336 від 2 вересня 2013 року на оформлення вкладу був укладений договір банківського вкладу депозит „Стандарт на 12 місяців № SAMDN 25000737389336.

Відповідно до вказаної заяви та умов зазначеного договору сума вкладу становила 100001 гривень; валюта вкладу гривня; строк вкладу 366 днів до 2.09.2014 року включно; процентна ставка на дату укладення вкладу : 18 % річних; період нарахування відсотків по вкладу: 1 місяць; особовий рахунок по вкладу : 26356621554950; рахунок/ карта для зарахування відсотків по вкладу: 5168742062290592.

На виконання умов даного договору позивачем на особовий рахунок по вкладу 26356621554950 було внесено 100001 гривню, що підтверджується квитанцією № 8, виданою 2.09.2013 року Севастопольською філією відділення №9 ПАТ КБ „Приватбанк.

2 вересня 2014 року термін вищевказаного банківського вкладу закінчився.

Відповідно до вказаної заяви та умов зазначеного договору, якщо після закінчення терміну вкладу клієнт не заявив банку про бажання забрати свої кошти, вклад автоматично продовжується ще на один строк; у клієнта і Банку є право достроково розірвати цей договір, повідомивши про це один одного за два банківських дні до дати розірвання договору.

22 вересня 2014 року позивач виявив бажання забрати свої грошові кошти і звернувся до відповідача з письмовою заявою про дострокове розірвання договору банківського вкладу, в якій просив достроково розірвати договір банківського вкладу депозит „Стандарт на 12 місяців, укладений 2 вересня 2013 року між ним та відповідачем та повернути йому в повному обсязі суму вкладу, внесеного згідно договору банківського вкладу.

На його заяву від 22 вересня 2014 року про дострокове розірвання банківського вкладу йому було відмовлено з тих підстав, що через політичні складнощі в країні виникли складнощі з обслуговування депозитів і рахунків, відкритих в кримських відділеннях ПАТ КБ „Приватбанк.

Таким чином, ПАТ КБ „Приватбанк відмовив йому у поверненні в повному обсязі суми вкладу, внесеного згідно умов вищевказаного договору, та процентів.

Вважає, що такі дії банку суперечать вимогам закону, з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу, незалежно від його виду, банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

ОСОБА_3 просив суд стягнути з відповідача на його користь суму вкладу (депозиту) в заборгованість за договором банківського вкладу депозит „Стандартна 12 міс. № , яка складається із суми вкладу в розмірі 100001,00 гривень та нарахованих процентів на суму вкладу в розмірі 8334,34 гривень, а всього 108335, 34 розмірі 9500 гривень.

В судовому засіданні представник позивача на підставі довіреності ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, дав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила суду наступне. Вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, оскільки позивачем не надано суду примірника договору банківського вкладу. Також зазначила, що проаналізована нею судова практика по аналогічним справам дає підстави вважати, що у задоволенні позовних вимог має бути відмовлено.

Суд, вислухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши докази по справі в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не припускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За вимогами ст. 526 ЦК України, зобовязання повинно виконуватися належним чином та відповідно до умов договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобовязання, як вбачається зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Судом встановлені наступні обставини.

2 вересня 2013 року між позивачем та відповідачем на підставі заяви № 25000737389336 від 2 вересня 2013 року на оформлення вкладу був укладений договір банківського вкладу депозит „Стандарт на 12 місяців № SAMDN 25000737389336.

Відповідно до вказаної заяви та умов зазначеного договору сума вкладу становила 100001 гривень; валюта вкладу гривня; строк вкладу 366 днів до 2.09.2014 року включно; процентна ставка на дату укладення вкладу : 18 % річних; період нарахування відсотків по вкладу: 1 місяць; особовий рахунок по вкладу : 26356621554950; рахунок/ карта для зарахування відсотків по вкладу: 5168742062290592.

22 вересня 2014 року позивач виявив бажання забрати свої грошові кошти і звернувся до відповідача з письмовою заявою про дострокове розірвання договору банківського вкладу, в якій просив достроково розірвати договір банківського вкладу депозит „Стандарт на 12 місяців, укладений 2 вересня 2013 року між ним та відповідачем та повернути йому в повному обсязі суму вкладу, внесеного згідно договору банківського вкладу.

Позивачу було відмовлено в поверненні грошових коштів з тих підстав, що окупація території Автономної республіки Крим та міста Севастополя зробила неможливою роботу банківської системи в регіоні, що призвело до виникнення загрози інтересам вкладників та інших кредиторів банків і ПАТ КБ „Приватбанк припинив свою діяльність в Криму.

Суд вважає вказану відмову необґрунтованою з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк) що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобовязується виплачувати вкладникові таку суму та проценти до неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу, незалежно від його виду, банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Стаття 58 Закону України від 7.12.2000 року № 2121 -111 „Про банки і банківську діяльність передбачає, що банк відповідає за своїми зобовязаннями всім своїм майном відповідно до законодавства.

Таким чином, зобовязання за зазначеним договором має виконувати саме ПАТ КБ „Приватбанк як юридична особа, а не його Севастопольська філія. Ліквідація філій або припинення у будь який спосіб їх діяльності не звільняє відповідача від виконання обовязків за укладеними і дійсними договорами.

Також суд не вважає переконливими посилання відповідача на те, що позивачем не надано доказів укладання вищезазначеного договору.

Виходячи з положень статті 1059 ЦК України , п.1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, п.2.9 глави 2 розділу 1У Інструкції № 174 письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативними актами у сфері банківської діяльності(банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документу) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Пунктом 2.9 глави 2 „Приймання готівки розділу 1У „Касові операції банків(філій, відділень) з клієнтами Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 1 червня 2011 року № 174 передбачено, що банк (філія, відділення) зобовязаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордеру) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції, а також підпис працівника банку(філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

На підтвердження факту укладення між сторонами договору банківського вкладу та внесенням грошових коштів позивачем суду надано заяву № SAMDN 25000737389336 на оформлення вкладу „Стандарт на 12 місяців від 02.09.2013 року, який було оформлено посадовою особою Севастопольської філії в ПАТ КБ „Приватбанк ОСОБА_4

Факт внесення позивачем грошових коштів на укладання вищезазначеного договору підтверджується квитанцією Севастопольської філії ПАТ КБ „Приватбанк від 2 вересня 2013 року, згідно якого позивачем внесено до ПАТ КБ „Приватбанк суму вкладу 100001 гривень на 366 днів по 02.09.2014 року включно, з відсотковою ставкою 18 відсотків річних.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства „Приватбанк про стягнення суми вкладу в розмірі 100001 гривень та нарахованих процентів на суму вкладу в розмірі 8334,34 гривень підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1083 гривні 35 копійок.

На підставі статей 321,509,525,526,610,612,1058,1060,1061 ЦК України, ЗУ „Про банки та банківську діяльність, ЗУ „Про захист прав споживачів, керуючись статтями 8,10, 60, 213 - 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк про захист прав споживачів та стягнення суми заборгованості за договором - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Приватбанк (49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, ІНН 14360570) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, інн НОМЕР_1) заборгованість за договором банківського вкладу депозит „Стандарт на 12 міс. № SAMDN 25000737389336 від 02.09.2013 року, яка складається із суми вкладу в розмірі 100001,00 гривень та нарахованих процентів на суму вкладу в розмірі 8334,34 гривень, а всього 108335, 34 ( сто вісім тисяч триста тридцять пять) гривень 34 копійки.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Приватбанк на користь держави судовий збір в сумі 1083 гривні 35 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Краматорського міського

суду Донецької області ОСОБА_5