Рішення № 65647299, 14.02.2017, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

14.02.2017 Єдиний унікальний номер 205/5588/16-ц

Провадження № 2/205/1269/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Шавули В.С.

за участю секретаря Романової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічномуакціонерному товаристві «Всеукраїнський ОСОБА_1» ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 21 липня 2016 року звернувся до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська із даним позовом (а.с.2-5).

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 11 липня 2007 року між банком та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №61/в, відповідно до умов якого банк надав відповідачці кредит в сумі 30000,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування у розмірі 13% річних, на споживчі потреби, строком користування до 10.07.2017 року.

Позивач свої зобовязання виконав, - кредит надав, але ОСОБА_3 належним чином свої зобовязання не виконав, допустив прострочення повернення кредитних коштів, внаслідок чого, станом на 21.04.2016 року має заборгованість в сумі 59388,96 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.04.2016 року становить 1545204,98 грн., з якої: 26250,00 доларів США заборгованість за кредитом; 33138,96 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом; 36050,44 грн. штраф/пеня за несвоєчасне погашення кредиту (неустойка).

11 липня 2007 року між ОСОБА_4 та банком укладено договір поруки, задля забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №61/в від 11.07.2007 року ОСОБА_3

З метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором між сторонами 11 липня 2007 року було укладено договір іпотеки № 1, відповідно до умов якого відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру №255 в буд. №4 на ж/м ОСОБА_5 у м.Дніпропетровську, що належить відповідачам на праві власності згідно свідоцтва про право власності на житло від 22.12.1999 року.

Враховуючи вищевикладене позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3, ОСОБА_4 перед Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_1» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27т, код ЄДРПОУ: 19017842) за Кредитним договором № 61 /в від 11.07.2007р. в розмірі 59388 доларів США, 96 центів (що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату розрахунку 21.04.2016 року (1 дол. США - 25,411365 гривень: 1509154 грн.,54 коп., всього 1545 204 гри. 98. кой., яка складається з: кредит -26 250, 00 (двадцять шість тисяч двісті п'ятдесят доларів США 00 центів); відсотки за користування кредитом -33 138,96 (тридцять три тисячі сто тридцять вісім доларів США 96 центів; комісія за РО - 00 ( нуль) гривень 00 копійок; штраф/пеня за несвоєчасне погашення кредиту (неустойка):36050,44 гри.,(тридцять шість тисяч п'ятдесят гривень 44 копійки), звернути стягнення на належний ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце реєстрації: м. Дніпропетровськ ж/АДРЕСА_1), ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, місце реєстрації: м. Дніпропетровськ ж/АДРЕСА_1) предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме 4-кімнатну квартиру зі всіма об'єктами функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном: в житловому будинку літ.А-9, кв.255, яка складається з: 1,10 - коридори, 2,11,12 - кладові, 3 - туалет, 4 - ванна, 5 - кухня, 6,7,8,9 - житлові, І,II - балкони, III - лоджія. Загальна площа: 77,9 (сімдесят сім цілих і дев'ять десятих) кв.м., житлова площа: 54,2 (п'ятдесят чотири цілих і дві десятих) кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, житловий масив Червоний каміньАДРЕСА_2, шляхом його продажу Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_1» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27т, код ЄДРПОУ: 19017842) від свого імені будь-якій особі-покупцю за початковою ціною, визначеною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності під час його реалізації у порядку, передбаченому ст. 38 Закону України «Про іпотеку», з наданням Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський ОСОБА_1» всіх прав продавця, у тому числі, але не виключно: укладати договір купівлі - продажу, отримувати дублікати правовстановлюючих документів на вказаний предмет іпотеки в органах БТ1, органах нотаріату та інших органах державної влади, місцевого самоврядування та у будь- яких установах незалежно від форм власності; отримувати всі необхідні документи та довідки (в тому числі витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності) для продажу вищезазначеного предмета іпотеки у Державній реєстраційній службі України та всіх підпорядкованих структурних підрозділах, в органах нотаріату або у інших органах, які будуть здійснювати функції з реєстрації речових прав на нерухоме майно; здійснювати будь-які платежі у якості продавця в процесі укладання договору купівлі - продажу предмету іпотеки; звертатися до суб'єктів оціночної діяльності із заявою про проведення експертної оцінки предмету іпотеки, а також ставити підписи від свого імені за одержання експертної оцінки; отримувати довідки та документи, які необхідні для укладання та нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу; надати приватному нотаріусу право відкрити розділ на предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме 4-кімнатну квартиру зі всіма об'єктами функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном: в житловому будинку літ.А-9, кв.255, яка складається з: 1,10 - коридори, 2,11,12 - кладові, 3 - туалет, 4 - ванна, 5 - кухня, 6,7,8,9 - житлові, І,II - балкони, III - лоджія. Загальна площа: 77,9 (сімдесят сім цілих і дев'ять десятих) кв.м., житлова площа: 54,2 (п'ятдесят чотири цілих і дві десятих) кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, житловий масив Червоний каміньАДРЕСА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та зареєструвати право власності на предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме 4- кімнатну квартиру зі всіма об'єктами функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном: в житловому будинку літ.А-9, кв.255, яка складається з: 1,10 - коридори, 2,11,12 - кладові, 3 - туалет, 4 - ванна, 5 - кухня, 6,7,8,9 - житлові, І,ІІ - балкони, III - лоджія. Загальна площа: 77,9 (сімдесят сім цілих і дев'ять десятих) кв.м., житлова площа: 54,2 (п'ятдесят чотири цілих і дві десятих) кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, житловий масив Червоний каміньАДРЕСА_2, за набувачем (покупцем); отримувати в органах місцевого самоврядування за місцезнаходженням предмета іпотеки довідки про склад сім'ї іпотекодавця, копії будинкових книг, технічну документацію.

Стягнути з відповідачів на користь позивача суму судових витрат у розмірі 6 890,00 грн.

Ухвалою суду від 24 листопада 2016 року провадження в частині позовних вимог до ОСОБА_4 закрито, у звязку із його смертю (а.с.75).

Позивач в особі свого представника за довіреністю ОСОБА_6, в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду представник надав письмову заяву, в якій просив справу розглядати в режимі відео конференції (а.с.81).

Відповідач в судове засідання не зявилась. Про день, час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином. Про причини своєї неявки не повідомив. Письмових заяв про розгляд справи без своєї присутності не надавав. Крім того, до суду повернувся конверт з відправленням, що направлявся відповідачу із поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.78-80).

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

За ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених позовних ними вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.59 ЦПК України, обставини справи, які законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

Підставою звернення позивача до суду є захист права сторони за майновим правовідношенням, що виникло в силу укладеного кредитного договору, на вимогу повернення грошових коштів у звязку із порушенням його виконання.

Суд, зясувавши обставини справи, перевіривши їх наданими доказами, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст.14 ЦК України, цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Поряд із засобами заохочення, виконання цивільних обовязків забезпечується відповідальністю, яка встановлена договором або актом цивільного законодавства. Будь-яка особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обовязковим для неї.

Згідно ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому, якщо кожна із сторін у зобовязанні має одночасно і права, і обовязки, вона вважається боржником у тому, що вона зобовязана вчинити на користь другої сторони, в одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

В ході судового розгляду справи встановлено, що 11 липня 2007 року між ВАТ«Всеукраїнський ОСОБА_1» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_1») та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №61/в, відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 30000,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування у розмірі 13% річних, строком користування до 10 липня 2017 року (а.с.15-22).

11 липня 2007 року між банком та ОСОБА_4 укладено договір поруки, відповідно до умов якого останній поручився за належне виконання зобовязань позичальника по кредитному договору № 61/в від 11.07.2007 року (а.с.42-43).

11 липня 2007 року з метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, між банком та ОСОБА_3, ОСОБА_4 укладено іпотечний договір №1, відповідно до умов якого в забезпечення виконання позичальником зобовязань за кредитним договором, відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру №255 в буд.№4 на ж/м ОСОБА_5 у м. Дніпропетровську. Вищевказана квартира належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 22 грудня 1999 року (а.с.25-30,32-33).

Позивач свої зобовязання по кредитному договору виконав належним чином кредит відповідачці надав, про що свідчить заява на видачу готівки № 835113 від 11.07.2007 року (а.с.38).

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 21.04.2016 року ОСОБА_3 має заборгованість в сумі 59388,96 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.04.2016 року становить 1545204,98 грн., з якої: 26250,00 доларів США заборгованість за кредитом; 33138,96 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом; 36050,44 грн. штраф/пеня за несвоєчасне погашення кредиту (неустойка) (а.с.7-9).

Відповідно до ч. 2 ст. 1054, ч.2 ст. 1050 ЦК України, наслідками порушення відповідачем зобовязань щодо повернення чергової частини суми кредиту, є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Так, відповідно до вимог ч.2 ст. 590 ЦК України, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України Про іпотеку звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно із частиною третьою статті 36 Закону України Про іпотеку договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України Про іпотеку.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване статтею 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України).

Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Дана позиція викладена в рішенні Верховного Суду України від 30 березня 2016 року в цивільній справі № № 6-1851 цс15.

Суд зауважує, що згідно п.7.4. іпотечного договору, сторони договору домовились про те, що іпотеко держатель має право звернути стягнення на майно, згідно із застереженням про задоволення вимог іпотеко держателя в позасудовому порядку , на підставі цього договору, шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання згідно з цим застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, а також, шляхом продажу іпотекодержателем Предмета іпотеки відповідно до наведених нижче умов.

Як зазначено в іпотечному договорі в п.7.4.1., у випадку набуття іпотекодержателем права звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодавець підписанням цього іпотечного договору підтверджує свою згоду на передачу у власність іпотеко держателю предмета іпотеки.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки субєктом оціночної діяльності, якого обирає іпотеко держатель для здійснення такої оцінки.

Підписанням цього договору іпотекодавець засвідчує, що він надає іпотекодержателю згоду на прийняття іпотекодержателем одностороннього рішення про перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя (придбання предмету іпотеки у власність) у випадку виникнення у іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов цього Договору та вимог чинного законодавства України.

Іпотекодавець підписанням цього договору також засвідчує, що наявності будь-яких інших документів, крім цього договору та письмового рішення іпотекодержателя про придбання предмета іпотеки у власність, для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки не вимагається.

Цей договір та письмове рішення іпотекодержателя про придбання предмета іпотеки у власність мають силу правовстановлюючих документів та надають право іпотеко держателю подати заяву про реєстрацію права власності на предмет іпотеки. Право власності на предмет іпотеки переходить до іпотеко держателя у порядку, що передбачений чинним законодавством України.

Відповідно до п.п. 38, 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», у випадку якщо іпотекодержатель не реалізував способів позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачав би передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов'язання (ст. 37 Закону України «Про іпотеку»), він має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно дост. 39 цього Закону, а не з позовом про визнання права власності на нерухоме майно. Наявність договору про позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки не позбавляє іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене суд наголошує, що позивачем фактично подано позов про визнання права власності на нерухоме майно, але в свою чергу ним не надано жодних доказів та підтверджень наявності згоди чи то відмови іпотекодавця на позасудовий спосіб врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобовязань, як то зазначено в іпотечному договорі.

Крім того, виходячи із вимог ст. 39 Закону України «Про іпотеку», якою врегульовано те, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Суд наголошує, що незважаючи на покладений обовязок доказування, відповідно до ст.. 60 ЦПК України, позивачем взагалі не надано жодних доказів щодо вартості предмета іпотеки, не надано звіту оцінки вартості майна на момент звернення до суду. Також, в період розгляду справи позивачем не заявлялось клопотань щодо визначення дійсної вартості спірного нерухомого майна, що свідчить про незаінтересованість сторони у вирішенні даного питання відповідно до чинного законодавства.

Згідно актового запису про смерть №7555 від 05.11.2013 року ОСОБА_4 помер (а.с.60). Свідоцтв про право на спадщину після його смерті не видавалось (а.с.69).

Проте, позивач незважаючи на повідомлені йому судом обставини смерті ОСОБА_4 своїми процесуальними правами, передбаченимст. 31 ЦПК Українищодо зміни предмету або підстав позову не скористався.

У відповідності дост. 11 ЦПК України,суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, суд оцінивши в сукупності наявні у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а отже правові підстави для задоволення позову відсутні, тому у задоволені позову слід відмовити у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо судових витрат у відповідності до ст. 88 ЦПК України, суд вирішив, що понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають. Крім того, із позивача на користь держави підлягає стягненню недоплачений судовий збір в сумі 16288,08 грн. (1,5% від ціни позову становить 23178,08 грн. 6890,00 грн. (сплачений суд.збір) = 16288,08 грн.).

На підставі викладеного і керуючись Законом України «Про іпотеку», ст. ст. 16, 526, 615, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 11, 57-60, 88, 197,209,212,213-215, 218, 222 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічномуакціонерному товаристві «Всеукраїнський ОСОБА_1» ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, відмовити.

Стягнути із Публічногоакціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» на користь держави судовий збір в сумі 16288,08 грн. (шістнадцять тисяч двісті вісімдесят вісім грн.. 08 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.С. Шавула