Рішення № 65646097, 24.03.2017, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1388/17-ц

2/212/1474/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2017 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі;

Головуючого судді; ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання; ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста ОСОБА_3 за участю позивача ОСОБА_4, представника позивача ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6, позовну заяву, ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В ;

Позивач ОСОБА_4 звернувся до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди.

У своїй позовній заяві ОСОБА_4 просив суд, стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на його користь 640000 гривень 00 копійок за спричинену моральну шкоду, обґрунтовуючи це тим що, він працював з серпня 1994 року підземним гірником, з травня 1996 року по квітень 1999 року підземним гірником очисного забою, з квітня 1999 року по лютий 2001 року підземним підривником, з лютого 2001 року по травень 2006 року підземним кріпильником на шахті "Гвардійська" ВО "Кривбасруда", ВАТ "Кривбасзалізрудком", ПАТ "Кривбасзалізрудком", з 03 травня 2006 року по 25 листопада 2015 року підземним машиністом навантажувальної машини шахти "Гвардійська" ПАТ "Кривбасзалізрудком" в шкідливих умовах праці.

22 вересня 2015 року рішенням ЛЕК Українського науково-дослідного інституту промислової медицини йому було встановлене професійне захворювання - радикулопатія попереково-крижова L5, S1, переважно справа та шийна С5-С7, переважно зліва з помірними статико-динамічними порушеннями і больовим синдромом, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу, ПФС першого-другого ст., остеоартрозу ліктьових суглобів, ПФС другого ст. та колінних суглобів, ПФС першого-другого ст., периферичний нейросудинний синдром.

По факту професійного захворювання було проведене розслідування, про що був складений акт розслідування професійного захворювання від 10 листопада 2015 року, відповідно якого професійне захворювання виникло через перевищення гранично допустимих шкідливих факторів виробництва, а саме : Важкість праці : маса вантажу, що підіймається та переміщується вручну: підіймання та переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни - від 40 до 45 при гранично допустимій до 30; робоча поза, знаходження у нахиленому положенні до 30 градусів/понад 30 градусів % зміни: від 52,6/8,4 до 62,4/12,6- при гранично допустимій до 25/0; нахили корпуса / вимушені, більше ЗО градусів /, кількість за зміну : від 132 до 196 при гранично допустимих до 100.

За висновком МСЕК від 22 грудня 2015 року йому була встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 25% по 1 грудня 2016 року. За висновком МСЕК від 22 грудня 2016 року йому була встановлена втрата професійної працездатності в зв'язку з профзахворюванням в розмірі 50 % з 22 грудня 2016 року по 1 січня 2018 року.

Через професійне захворювання він відчуває постійний біль у шийно-грудному відділі хребта з віддачею в ноги, утруднену ходу, оніміння в нозі, гострий біль в хребті з віддачею в праву ногу при помірному фізичному навантаженні, тягнучий біль і затерпання в кистях, підвищену мерзлякуватість кистей, оніміння в пальцях кистей, викручуючій біль у плечових, колінних та ліктьових суглобах, зябкість і терпкість пальців рук, судоми м'язів ніг, головний біль.

Він проживає в квартирі на четвертому поверсі п'ятиповерхового будинку, де відсутній ліфт. В зв'язку з професійним захворюванням - а саме сильний біль в хребті, ногах при фізичному навантаженні йому дуже важко кожного дня підійматися на свій поверх. Це призводить до того, що він став менше виходи з дому у справах, в магазини. Це призводить до непорозумінь між ним та членами його сім'ї, оскільки більша частина всіх домашніх справ в зв'язку з його станом здоров'я полягла на дружину.

В зв'язку з професійним захворюванням в нього змінилися його уподобання в період відпочинку. Так, він дуже любив відпочивати на природі та рибалити. Зараз він змушений відмовитись від такого виду відпочинку, оскільки не може довгий час знаходитися в одному положенні - в нього терпнуть руки, болить спина. В нього постійно виникають проблеми з користуванням громадським транспортом, оскільки йому важко стояти в переповненому транспорті через постійні судоми м'язів ніг, біль в спині, який віддає в ногу. В зв'язку з хворобою він багато часу проводить у лікарнях, де незадовільні умови для життя, побутові незручності. Під час лікування він змушений переносити біль, приймати велику кількість ліків. Всі перелічені обставини примушують його докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральну шкоду він оцінює в 200 мінімальних заробітних плат, що становить 640000 гривень 3200 грн. х 200 = 640000 грн. Оскільки професійне захворювання виникло у нього в наслідок порушення адміністрацією підприємства, де він працював, норм з безпеки праці під час виконання трудових обов'язків, то заподіяна моральна шкода випливає з трудових правовідносин і має відшкодовуватися роботодавцем, який не створив безпечних умов праці.

ОСОБА_7 ОСОБА_4 та його представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на зазначені у позовній заяві обставини.

Представник відповідача в справі Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» ОСОБА_6 позов не визнав у повному обсязі, та вказав, що діючим законодавством про працю, не передбачено відшкодування моральної шкоди у випадках втрати працездатності та заподіяння шкоди здоровю працівника. А норми Цивільного Кодексу України, а саме ст. 1167, 1168, не можуть бути застосовані у такому випадку, на який посилається позивач в справі.

Крім того, на думку представника відповідача, позивач сам винен у тому, що його здоровю завдано суттєвої шкоди. Так як він добровільно виконував тривалий час роботу зі шкідливими умовами праці. Також зазначив що позивач працював у різні періоди часу на різних підприємствах, де могла бути спричинена шкода його здоровю тому вини відповідача у завдані шкоди здоровю позивача і завдання йому моральних страждань, не має. Крім того, представник відповідача суду зазначив, що позовні вимоги не доведені позивачем та його представником.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до записів, які містяться в трудовій книжці, позивач ОСОБА_4 працював з серпня 1994 року підземним гірником, з травня 1996 року по квітень 1999 року підземним гірником очисного забою, з квітня 1999 року по лютий 2001 року підземним підривником, з лютого 2001 року по травень 2006 року підземним кріпильником на шахті "Гвардійська" ВО "Кривбасруда", ВАТ "Кривбасзалізрудком", ПАТ "Кривбасзалізрудком", з 03 травня 2006 року по 25 листопада 2015 року підземним машиністом навантажувальної машини шахти "Гвардійська" ПАТ "Кривбасзалізрудком" в шкідливих умовах праці.

22 вересня 2015 року рішенням ЛЕК Українського науково-дослідного інституту промислової медицини позивачу було встановлене професійне захворювання - радикулопатія попереково-крижова L5, S1, переважно справа та шийна С5-С7, переважно зліва з помірними статико-динамічними порушеннями і больовим синдромом, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу, ПФС першого-другого ст., остеоартрозу ліктьових суглобів, ПФС другого ст. та колінних суглобів, ПФС першого-другого ст., периферичний нейросудинний синдром.

За висновком МСЕК від 22 грудня 2015 року позивачу була встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 25% по 1 грудня 2016 року. За висновком МСЕК від 22 грудня 2016 року ОСОБА_4 була встановлена втрата професійної працездатності в зв'язку з профзахворюванням в розмірі 50 % з 22 грудня 2016 року по 1 січня 2018 року.

Згідно до ОСОБА_6 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, складеного 10 листопада 2015 року, комісією в складі представників керівництва ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», Українського НДІ, страхового експерту Фонду соціального страхування, ОСОБА_4С, отримав професійні захворювання, саме виконуючи роботу на підприємстві відповідача в умовах перевищення гранично допустимих показників в декілька раз, встановлено причину отримання професійних захворювань позивачем, а саме перевищення на робочому місці граничнодопустимих показників Важкість праці : маса вантажу, що підіймається та переміщується вручну: підіймання та переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни - від 40 до 45 при гранично допустимій до 30; робоча поза, знаходження у нахиленому положенні до 30 градусів/понад 30 градусів % зміни: від 52,6/8,4 до 62,4/12,6- при гранично допустимій до 25/0; нахили корпуса / вимушені, більше 30 градусів /, кількість за зміну : від 132 до 196 при гранично допустимих до 100.

Таким чином, та обставина, що позивач захворів професійними захворюваннями, внаслідок того, що відповідачем не були створені належні і безпечні для здоровя працівників умови праці підтверджені такими документами, - виписками з акту огляду МСЕК та виписками з історії хвороби позивача, характеристикою санітарно-гігієнічних умов праці, медичними довідками, та копією ОСОБА_6 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, складеного 10 листопада 2015 року. Суд не може погодитись з думкою представника відповідача, що сам ОСОБА_4С винен у тому, що його здоровю завдано шкоди, бо він самостійно приймав рішення про роботу у шкідливих умовах праці. За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_4С, працевлаштовуючись на роботу в шкідливих умовах ні яким чином не погоджувався на виконання роботи з значно перевищуючими, встановленими норми показниками шкідливого впливу на здоровя.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про охорону праці"державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

У відповідності зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 також роз'яснив про право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

У відповідності зі ст. 23, 1167 ЦК України моральних шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Наведені вище докази свідчать про те, що ушкодження здоров'я, заподіяне ОСОБА_4С під час виконання ним трудових обов'язків, заподіює йому моральні та фізичні страждання, які обмежують його можливість вести звичний спосіб життя, тягнуть за собою не відновлення здоров'я, відчуття болю.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Зазначені обставини наступили у ОСОБА_4С, у зв'язку із професійними захворюваннями, що призвели до встановлення 50 % втрати професійної працездатності, що було встановлено судом, тому суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_4С, заподіяна моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню, а позовні вимоги частковому задоволенню.

З огляду на вищевикладене, вирішуючи питання про розмір відшкодування ОСОБА_4С, моральної шкоди, суд враховує глибину фізичних та моральних страждань ОСОБА_4С, ступінь втрати ним професійної працездатності, потребу в проходженні курсів лікування у медичних закладах, та, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, у вигляді одноразового відшкодування в сумі 35000 гривень 00 копійок.

На підставі ст. 88 ЦПК України, та Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 640 гривень 00 копійок.

У відповідності зі ст.16, 23, 1167, 1168 Цивільного Кодексу України, ст. 4 Закону України "Про охорону праці", ст. 153, 237-1 КЗПП України, ст. 10,11,60, 212-214 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В ;

Позов ОСОБА_4 задовольнити частково, та стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» у відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_4 - 35000 гривень 00 копійок без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судовий збір в розмірі 640 гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту цього рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ; ОСОБА_1