Ухвала суду № 65644916, 27.03.2017, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/794/17

Провадження № 2/175/298/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2017 року смт. Слобожанське

Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВБ" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів позики та поруки,

в с т а н о в и в:

В провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВБ" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів позики та поруки.

Одночасно із предявленням позову представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов у цивільній справі №175/794/17 шляхом заборони державним реєстраторам, в тому числі державним і приватним нотаріусам та будь-яким іншим особам, що відповідно до закону можуть виконувати функції державної реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «НВБ» код ЄДРПОУ 33858146..

В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що 22.03.2017 представнику TOB «НВБ» стало відомо про те, що учасники TOB «НВБ» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розміщено оголошення в Інтернет сайті «OLX» про відчуження своїх часток учасників у статутному капіталі TOB «НВБ». Підтвердження факту продажу часток учасників у статутному капіталі TOB «НВБ» підтверджується копією електронної сторінки Інтернет сайту «OLX». Не забезпечення позову шляхом заборони проводити дії щодо змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань може призвести до відчудження часток у статутному фонді, що в подальшому створить перешкоди у виконанні судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1. ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується шляхом заборони вчиняти певні дії. Заборона відповідачеві вчиняти певні дії є видом забезпечення позову, яка спрямована проти активних учинків відповідача, що можуть ускладнити виконання рішення суду.

Згідно ч. 3. ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Згідно з ч. 3 ст. 151 ЦПК України,забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ України «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

За змістомст. 152 ЦПК України заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, учасників процесу.

Судом перевірено аргументованість заяви про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, зазначених заявником, і не встановлено реальної небезпеки, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду. Заявником не надано докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 3ст. 151 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в пятиденний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Суддя Л.М.Новік