Рішення № 65642586, 31.03.2017, Оболонський районний суд міста Києва

31.03.2017 Справа № 756/7066/14-ц

унікальний №756/7066/14-ц

провадження № 4-с/756/103/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2017 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Маринченко М.М.,

при секретарі Борисевичу О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 про скасування постанови головного державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Рудьковської Олени Сергіївни про арешт майна боржника від 12 січня 2017 року ВП 49973847,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просить визнати протиправними дії головного державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Рудьковської О.С. щодо накладення арешту на майно заявниці у виконавчому провадженні №49973847 та скасувати постанову головного державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Рудьковської О.С. від 12.01.2017 року про накладення арешту.

В обґрунтування скарги зазначає, що вказана постанова є незаконною, оскільки державний виконавець наклав арешт на все майно заявника, не з'ясувавши при цьому чи є у боржника майно та чи є це майно єдиним місцем проживання боржника. При цьому Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» забороняє звертати стягнення на квартиру, яка передана в іпотеку банку для забезпечення виконання зобов'язань за споживчим кредитом.

Представник заявника у судовому засіданні підтримав заяву у повному обсязі.

Представник стягувача та Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялися належним чином, причини неявки не повідомили.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 15 квітня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28 жовтня 2015 року, з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» стягнуто заборгованість за договором про надання споживчого кредиту в розмірі 2740790,61 грн. та 3654 грн. судового збору.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження ВП №49973847, постановою старшого державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ в м. Києві Горбачовського І.А. від 28 січня 2016 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2/756/157/15, виданого 23.12.2015 року Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості в розмірі 2740790,61 грн. та 3654 грн. судового збору.

Постановою головного державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ в м. Києві Рудьковською О.С. від 12 січня 2016 року з метою забезпечення виконання рішення суду накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1 з посиланням на ст.56 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Таким чином оскаржувана постанова державного виконавця про арешт майна боржника винесена відповідно до вимог закону.

Посилання заявника на те, що арешт накладено державним виконавцем всупереч вимогам Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки такий арешт забезпечить примусове звернення стягнення на квартиру боржника, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами виконавчого провадження, оскільки державним виконавцем накладено арешт на майно боржника для забезпечення виконання рішення суду про стягнення заборгованості. Звернення стягнення на квартиру боржника, яка була передана в іпотеку банку, не передбачено рішенням суду і відповідно державним виконавцем не вчинялися виконавчі дії, спрямовані на звернення стягнення на квартиру.

Крім того, державним виконавцем направлялись відповідні запити щодо з'ясування майнового стану боржника, зокрема, до Пенсійного фонду України, до Державної фіскальної служби України, щодо надання витягу з Єдиного державного реєстру МВС України, щодо надання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, і постановою головного державного виконавця Рудьковської О.С. від 24 лютого 2017 року виконавчий лист №2/756/157/15 повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

Керуючись ст.ст. 386, 387 ЦПК України,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування постанови головного державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Рудьковської Олени Сергіївни про арешт майна боржника від 12 січня 2017 року ВП 49973847.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.М. Маринченко