Ухвала суду № 65642176, 29.03.2017, Черкаський районний суд Черкаської області

707/242/17

2/707/443/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2017 року Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

судді Василенко В.В.

при секретарі Березюк Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

ОСОБА_1 звернувся до суду із запереченням на позов, просить витребувати у позивача копію та оригінал договору № б/н від 31.12.2011 року про отримання кредиту у розмірі 2000 грн.

В обгрунтування заяви відповідач послався на те, що в провадженні Черкаського районного суду перебуває цивільна справа за позовом Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 42 330, 65 гри. за кредитним договором № б/н від 31.12.2011 року, яка складається з наступного: 1757,10грн.- заборгованість за кредитом; 33818, 41 гри. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 4263, 20 гри- заборгованість за пенею та комісією; 500, 00 гри. - штраф (фіксована частина); 1991, 94 гри. - штраф (процентна ставка). Договір укладений 31.12.2011 року. Позивач в своїй позовній заяві вказує, що дана кредитна картка видається терміном на рік, тобто до 31.12.2012 року, та зазначає, що кінцевий термін повернення заборгованості за кредитом відповідає строку дії картки. Тобто, кінцевою датою повернення заборгованості за кредитом було 31.12.2012 року. Починаючи з 31.12.2012 року ПАТ КБ «Приватбанк» мав право предявити вимогу про повернення заборгованості, але банк на протязі трьох років таким правом не скористався.

Дослідивши розрахунок заборгованості, він зазначає, що сальдо поточної заборгованості з'являється лише 26.09.2012 року. В позовній заяві позивач говорить про те, що погашення заборгованості має проводитися до 25 числа кожного місяця. Останній платіж по кредиту був вчинений 21.11.2012 року, на наступний місяць до 25 числа платежі вже не виконувались, тобто з 25.12.2012 року ПАТ КБ «Приватбанк» вже знав про порушення свого права та мав можливість на протязі 3 х років, (в загальних межах позовної давності), звернутися до суду за захистом своїх прав. Вважає, що в даному випадку позивач пропустив строк позовної давності, не маючи па те поважних причин, так як позов до суду було пред'явлено лише 27.01.2017 року.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі від 16.01.2013 року № 10-70/0/4-13 «Про окремі питання застосування строків позовної давності» зазначив, що у разі, якщо відповідач подав заперечення проти позову, пославшись на сплив позовної давності, то зазначена заява є підтвердженням того, що відповідач зробив заяву про застосування позовної давності.

Окрім загальної позовної давності, також звертає увагу суду на спеціальну позовну давність, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України в один рік, яка застосовується до стягнення неустойки (штрафу, пені). Дані строки також порушені. Позивач предявляє в позові вимогу про стягнення штрафу відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 гри. + 5% від суми позову. Як зазначалося вище, остання проплата по кредиту була викопана 21.11.2012 року, на наступний місяць до 25 числа платежі вже не виконувались, тобто з 25.12.2012 року почався перебіг спеціального строку в один рік для пред'явлення позову про сплату штрафу та пені і він закінчився 25.12.2013 року.

Пеню та суму комісії згідно розрахунку банк взагалі нараховує, починаючи з 05.01.2013 року і по 31.12.2016 року, тобто сума пені - 4263.20 гри. являється пенею не за один рік, як це має бути відповідно до цивільного законодавства, а за три роки.

Зазначає, що позивач в своїй позовній заяві посилається на те, що між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» укладався договір № б/н від 31.12.2011 року про отримання кредиту у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого платіжного кредитного ліміту на платіжну картку. Але копії даного договору позивач не надає, до позовної заяви додано лише анкету- заяву про приєднання до Умов та правил банківських послуг Приватбанку, яка не являється кредитним договором по своїй суті, призначенню і найменуванню та не містить всіх необхідних реквізитів та умов, які є необхідними для кредитного договору. В кредитному договорі має обов'язково міститись інформація про розмір та умови сплати процентів за кредитним договором.

В анкеті-заяві. що надає банк, як основний доказ, не зазначено якими послугами вирішив скористатися клієнт та відповідно не зазначено бажаний кредитний ліміт за кредитною карткою. По суті дана заява містить лише його персональні дані та підпис про те, що я ознайомлений з Умовами та правилами падання банківських послуг. Тобто, дана анкета-заява не підтверджує існування кредитних правовідносин між сторонами.

Про розмір кредиту та відсотки за користування кредитом (в позові зазначено 30% на рік на суму залишку заборгованості) можна судити лише зі слів та інформації викладеної позивачем в позовній заяві, дані істотні умові договору не зазначені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, що протерічнть статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, в якій йдеться про те, що доказування не може грунтуватися на припущеннях; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участіь у справі, виникає спір.

Існування кредитних відносин має підтверджуватись кредитним договором укладеним у письмовій формі, за статтею 1055 ЦК України укладений з недодержанням письмової форми кредитний договір е нікчемним. Банк може зобовязуватись надати грошові кошти (кредит) позичальникові, а позичальник зобов'язатися повернути кредит та сплатити проценти тільки за кредитним договором, в якому прописуються всі умови надання кредиту.

Позивач не надав суду підтвердження існування кредитних відносин між ним та відповідачем - кредитний договір, на який є посилання в позові, як на основний доказ та предмет позову.

В судове засідання представник позивача не зявився, але надав суду заяву, в котрій просив справу розглядати без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не зявилася, але надала суду заяву, в котрій просила справу розглядати без її участі.

Суд, вивчивши заяву відповідача ОСОБА_1, вважає що дана заява про забезпечення доказів підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів. За заявою заінтересованої особи суд може забезпечити докази до пред'явлення нею позову.

Згідно статті 135 ЦПК України, заява про забезпечення доказів розглядається судом, який розглядає справу, а якщо позов ще не пред'явлено, - місцевим загальним судом, у межах територіальної підсудності якого можуть бути вчинені процесуальні дії щодо забезпечення доказів. Заява про забезпечення доказів розглядається протягом п'яти днів з дня її надходження з повідомленням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов'язковою. У разі обґрунтованої вимоги заявника, а також, якщо не можна встановити, до кого може бути згодом пред'явлено позов, заява про забезпечення доказів розглядається судом невідкладно лише за участю заявника. Питання про забезпечення доказів вирішується ухвалою. Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи. Якщо після вчинення процесуальних дій щодо забезпечення доказів позовну заяву подано до іншого суду, протоколи та інші матеріали щодо забезпечення доказів надсилаються до суду, який розглядає справу.

Суд також звертає увагу на те, щобез отримання вказаної інформації він позбавлений можливості прийняти обґрунтоване і законне рішення по даній справі

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 133,134,135,137 ЦПК України суд,-

у х в а л и в :

Заяву про забезпечення доказів задовольнити.

Зобовязати Публічне Акціонерне Товариство Комерційний банк «Приватбанк»

надати Черкаському районному суду Черкаської області копію та оригінал договору № б/н від 31.12.2011 року про отримання кредиту у розмірі 2000 грн.

Ухвалу суду виконати протягом десяти днів від дати її отримання.

Ухвалу суду направити для виконання до Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк «Приватбанк».

Ухвалу суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя В. В. Василенко