Ухвала суду № 65638265, 29.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/7822/16-ц Головуючий у І інстанції Волчко А. Я.Провадження № 22-ц/780/1139/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 56 29.03.2017

УХВАЛА

Іменем України

29 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Приходька К.П.,

суддів: Білоконь О.В., Голуб С.А.,

за участю секретаря: Дрозда Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво Святошинського районного суду Київської області від 25 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» про повернення грошової суми сплаченої за товар неналежної якості, відшкодування збитків та моральної шкоди,-

встановила:

у липні 2016 року ОСОБА_2 звернувся в Києво Святошинський районний суд Київської області з вищезазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 30 грудня 2015 року в магазині гіпермаркет «Епіцентр К», Києво -Святошинського району Київської області по вул. Кришталева, 6 він придбав пральну машину марки «Zanussi SWSG7121VS», за яку сплатив 4983,15грн., що підтверджується касовим чеком.

Після придбання товару вже вдома у ньому були виявлені недоліки, а саме: торцева частина барабана вкрита білим налітом, схожим на наліт, котрий утворюється на стінках ємності після зливання із неї мильної води, у лотку виявлений білий порошок, після відкривання кришки зливного насосу з машинки вилилась рідина схожа на воду у кількості приблизно 1 літр, машинка частково вкрита шаром пилу.

У той же день запросив ближчих сусідів і сумісно він склали акт огляду пральної машини.

Позивач вважає, що гіпермаркет «Епіцентр К» порушив Закон України «Про захист прав споживачів» і продав йому пральну машину, яка була у використанні.

Менеджер магазину ОСОБА_3 підговорювала його придбати пральну машинку і хоча модель цієї машинки нова і на неї не поширюються новорічні знижки та подарунки в індивідуальному порядку надала йому знижку, пояснивши, що вона подарувала йому свою знижку, яку магазин «Епіцентр К» надає своїм працівникам на Новий Рік. Даний факт підтверджується видатковою накладною та касовим чеком.

08 січня 2016 року позивач повернув пральну машину до магазину, яка знаходиться там до теперішнього часу, з проханням повернути йому сплачені грошові кошти за придбаний товар. Листом за №1579 від 03.03.2016 рокугіпермаркет «Епіцентр К» повідомив про відмову. Головне управління Держспоживслужби в Київській області листом за № 10-01-15/180 від 24.05. 2016 року порекомендували йому звернутися до суду.

Позивач просив стягнути з ТОВ «Епіцентр К» на його користь 4 983 грн. 15 коп. у якості повернення сплаченої за товар неналежної якості грошової суми, моральну шкоду у розмірі 2500 грн., 225,75грн. відшкодування транспортних збитків та 6428,26грн. за використання купленого ним товару з 23.01. 2016 року по 30.06. 2016 року із розрахунку 1% вартості за кожний день.

Рішенням Києво святошинського районного суду Київської області від 25 листопада 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на його незаконність та не обґрунтованість, а також таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що згідно ст.9 Закону України «Про захист прав споживачів» апелянт має право у чотирнадцяти денний термін повернути куплений товар продавцю чи обміняти, так як пральна машина була придбана останнім як подарунок дружи ні на Новий рік, а вона їй не сподобалася.

Крім того, апелянт вказує на те, що в листі №1579 від 03.03.2016 року відповідач заявив, що за результатами проведеної експертизи офіційним сервісним центром Zanussi встановлено, що пральна машина Zanussi ZWSG7121VS була у використанні, технічний стан задовільний. Однак, в даному листі не було вказано заводський номер пральної машини; використано термін «технічний стан задовільний», котрий в техніці не використовується. Стан техніки характеризують таку терміни, як працює, не працює, ресурс, зношення. Також, апелянт зазначає, що якби експертиза пральної машини дійсно проводилася сервісним центром, то у відповідача повинні бути такі документи: акт передачі пральної машини у сервісний центр для проведення експертизи, акт проведення пральної машини відповідного сервісного центру після експертизи, акт виконаних робіт, де сервісний центр надав би висновок проведеної експертизи і вказав суму виконаних робіт.

Таким чином, апелянт вважає, що відповідач не подав доказів того, що пральна машина використовувалася.

Позивач просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення його позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 на обґрунтування обставин викладених у позовній заяві не було надано належних та допустимих доказів, що останнім було придбано товар із істотним недоліком. Крім того, позивачем не представлено було до суду першої інстанції жодного документу або іншого належного допустимого доказу, які б підтверджували те, що товар неналежної якості.

З такими висновками погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.

Згідно ч.2ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Пунктом 7ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів»передбачено, що гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

Частиною 2ст.678 ЦК Українипередбачено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

У відповідності до п.4 ч.1ст.708 ЦК України,у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Згідно із п.п.2,5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: належну якість продукції та обслуговування; відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Пунктом 7 ч.1ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів»передбачено, що договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ).

Статтею 8 вищевказаного Закону передбачені права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості. Так, згідно з ч.1 цієї статті у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника).

При цьому, визначення поняття «істотний недолік», «недолік» наведено у п.п.12,15 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів». Так, «недоліком» є будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем); в той час як «істотним недоліком» є недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Таким чином, товаром з істотним недоліком є товар, який містить всі три критерії істотності та одну факультативну ознаку, що визначені в Законі України «Про захист прав споживачів».

Крім того, п.18 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, що затвердженіНаказом Міністерства економіки України №104 від 19.04.2007 рокупередбачено, що розрахунки за продані товари та надані послуги можуть здійснюватися готівкою та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) відповідно до законодавства. Разом з товаром споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який засвідчує факт купівлі товару та/або надання послуги.

Згідно з ч.2 ст.679 ЦК України, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передавання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Крім того, відповідно дост.680 ЦК Українипокупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна - в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк.

Частиною 14 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що вимоги споживача, передбачені ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів», не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.

Тобто, з аналізу вказаних норм вбачається, що саме на відповідача покладається законом обов'язок доказати відсутність своєї вини щодо поставленого позивачу неякісного товару, довести, що недоліки поставленого товару виникли після його передавання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Як вбачається із статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів», за умови виникнення необхідності у визначенні причин втрати якості товару під час гарантійного строку продавець зобов'язаний провести експертизу продукції.

Із змісту наведених норм матеріального права випливає, що тягар доказування наявності недоліку товару лежить на споживачеві (в даному випадку на позивачеві), а за доведеності цього факту продавець для звільнення себе від цивільно-правової відповідальності, встановленої ст.678 ЦК України відповідальності, повинен довести факт виникнення цього недоліку внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару (ч.2 ст.679 цього Кодексу).

Позивачем по справі, на порушення вимог ст.60 ЦПК України, не надано доказів того, що гіпермаркет «Епіцентр К» порушив Закон України «Про захист прав споживачів» і продав йому пральну машину, яка була у використанні.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Як вбачається із ч.2 ст.22 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Водночас, позивачем не надано належних та допустимих доказів, завдання відповідачем йому душевних страждань.

Щодо витрат на здійснення транспортування пральної машини, суд першої інстанції правильно зазначив, що вказані вимоги позивачем не доведені належними та допустими доказами.

Відповідно до положень ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Законним і обґрунтованим відповідно до ст.213 ЦПК України є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного зясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Тому, викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст.303 ЦПК України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Керуючись ст.ст.303,307,308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Києво Святошинського районного суду Київської області від 25 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді