Ухвала суду № 65638244, 30.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/2196/17 Головуючий у І інстанції Гончаров О.М.Провадження № 11-сс/780/161/17 Доповідач у 2 інстанції Капічон О. М.Категорія 30.03.2017

УХВАЛА

Іменем України

30 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі

головуючого судді: Капічон О.М.,

суддів: Сливи Ю.М., Ященко І.Ю.,

секретаря : Безух І.Ю.,

за участю прокурора: Височина О.О.,

підозрюваного: ОСОБА_2,

захисника: Єрмоленка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали кримінального провадження № 1201711010000401 за апеляційною скаргою захисника Єрмоленка О.В. на ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2017 року, якою клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено, обрано щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів з моменту затримання; визначено розмір застави в межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 480 000 (чотириста вісімдесят тисяч) грн.,

В С Т А Н О В И Л А:

Органами досудового розслідування ОСОБА_2, підозрюється в тому, що він, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою з ОСОБА_4, діючи обопільно, близько 08 години 00 хвилин 20 лютого 2017 року приїхали на автомобілі DAEWOO ЗАЗ TF699P, д.н.з. НОМЕР_1, червоного кольору, який перебуває у користуванні ОСОБА_4, до в'їзду в село Дударків, Бориспільського району, Київської області, з метою спостереження за пересуванням потерпілої ОСОБА_5, для встановлення факту виїзду останньої з місця мешкання для дальшого вчинення свого злочинного умислу.

Близько 10 години 00 хвилин 20 лютого 2017 року, встановивши факт виїзду потерпшої ОСОБА_5 з села Дударків, Бориспільського району Київської області на автомобілі DAEWOO ЗАЗ TF699P, д.н.з. НОМЕР_1, під'їхавши до домоволодіння АДРЕСА_3, яке належить потерпілій ОСОБА_5, ОСОБА_2 вийшов з вище зазначеного автомобіля та направився до домоволодіння АДРЕСА_4, в якому ніхто не мешкає, та зайшовши на територію вказаного домоволодіння, направився до паркану, який розмежовує територію домоволодінь АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3, де за допомогою пенька, який знаходився біля вказаного паркану, зміг перелізти через нього та потрапити на територію домоволодіння АДРЕСА_3, де продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу ОСОБА_2, за допомогою невстановленого предмету, зміг відтиснути металопластикове вікно, яке розташоване в кухні вказаного будинку, зміг проникнути до будинку, звідки таємно викрав належні потерпілій ОСОБА_5 речі, а саме: документи на будинок та земельну ділянку, які знаходилися на 2-му поверсі під матрацом, в дитячій кімнаті, грошові кошти в сумі 1 400 доларів США, які знаходились на кухні в коробці з - під «Рафаело», ключі від автомобілів «Volkswagen» Touareg, д.н.з. НОМЕР_2 та «Volkswagen» Passat д.н.з. НОМЕР_3, які знаходились на кухні, ноутбук марки «Lenovo», результати медичного дослідження доньки, правила дорожнього руху, два великих пера (півня), сережки дитячі у вигляді сердечка, намисто червоне з чорним, окуляри, які знаходились в автомобілі «Пассат» в тканинному чохлі, маленьку модельку автомобіля «Touareg» синього кольору, музикальну колонку сірого кольору, наручний годинник з чорним силіконовим ремінцем, годинник золотистого кольору. Після чого покидаючи вказаний будинок, виявив зв'язку запасних ключів від даного будинку та за допомогою них відкрив вхідні двері та покинув вказаний будинок, викравши дані ключі.

Вийшовши з зазначеного будинку, маючи можливість розпоряджатися викраденим майном на власний розсуд, своїми злочинними діями ОСОБА_2 спричинив матеріального збитку потерпілій ОСОБА_5 в розмірі 40 000 грн.

Крім того, ОСОБА_2 виходячи з викраденим майном з території володіння АДРЕСА_3, помітив, що в гаражному приміщенні знаходиться автомобіль «Volkswagen» Touareg, д.н.з. НОМЕР_2, ключі від якого він викрав з кухонного приміщення зазначеного будинку та в нього виник раптовий умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 зайшов до гаражного приміщення домоволодіння АДРЕСА_3, де за допомогою раніше викрадених ключів, зміг відчинити та завести автомобіль «Volkswagen» Teeareg, д.н.з. НОМЕР_2, чорного кольору, та відчинивши ворота вказаного домоволодіння, виїхав на вказаному автомобілі на вулицю, після чого вийшовши з автомобіля, зачинив ворота та сівши до автомобіля, направився на ньому до виїзду з с. Дударків, Бориспільського району, Київської області. Своїми злочинними діями ОСОБА_2 спричинив матеріального збитку потерпілій ОСОБА_5 в розмірі 1 960 000 грн.

Крім того, 16 березня 2017 року працівниками Бориспільського ВП ГУНП в Київській області в ході проведення санкціонованого обшуку за ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області, за місцем мешкання ОСОБА_2 в АДРЕСА_1, в присутності двох понятих, було виявлено кульок білого кольору, в якому знаходилась речовина природного походження, зеленого кольору в 11 поліетиленових прозорих пакетах. На запитання слідчого, ОСОБА_2 повідомив, що це канабіс для власного вживання. Окрім того, 16 березня 2017 року, в приміщенні Бориспільського ВП ГУНП в Київській області по вул. Камінського, 4, в м. Бориспіль, Київська. область, за допомогою експрес тесту «Політест Р2» було встановлено, що вилучена речовина являється коноплею. При проведенні огляду місця події було проведено зважування поліетиленового пакету на електронних вагах ВТС, та на електронному циферблаті був наявний напис 912 гр.

20 лютого, 23 лютого та 16 березня 2017 року відомості про вказані кримінальні правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під єдиним номером 1201711010000401, правова кваліфікація - ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України.

16 березня 2017 року о 13 годині ОСОБА_2 затримано в порядку ст.208 КПК України.

17 березня 2017 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 309 КК України.

18 березня 2017 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області Сорокуна М.О., погоджене з прокурором Бориспільської місцевої прокуратури Київської області Височиним О.О. про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2017 року вказане клопотання задоволено; застосувано щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів з моменту затримання, тобто з 13 год. 00 хв. 16 березня 2017 року до 13 години 00 хвилин 14 травня 2017 року включно, з утриманням в Київському слідчому ізоляторі Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в місті Києві та Київській області; визначено розмір застави в межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 480 000 ( чотириста вісімдесят гривень) гривень.

Своє рішення суд мотивував тим, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, не працевлаштований , та немає жодного джерела прибутку. Суд прийшов до висновку, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для уникнення вищевказаних ризиків. Призначаючи розмір застави, суд послався на те, що застава у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

В апеляційній скарзі захисник Єрмоленко О.В. просить скасувати ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2017 року, якою був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 та винести ухвалу про застосування запобіжного заходу - домашнього арешту з виконанням його за адресою: АДРЕСА_1. Вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі вказано, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання та реєстрацію за адресою; АДРЕСА_1 і у зв'язку з підозрою у вчиненні ряду злочинів, серед яких ч. 3 ст. 289 КК України, з метою уникнення від покарання, може змінити місце проживання та переховуватися від слідства та суду. Проте, захисник зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що ОСОБА_2 мешкає за вказаною адресою від народження і характеризується виключно позитивно; має на утриманні неповнолітню доньку та ще одну дитину-інваліда від першого шлюбу його цивільної дружини; підтримує вітчима-інваліда. На думку апелянта, ОСОБА_2 має міцні соціальні зв'язки, певні обов'язки перед сім'єю та близькими і обставини його підозри в кримінальних правопорушеннях в жодній мірі не можуть слугувати фактом про зміну місця проживання та подальшого переховування від слідства. Окрім того, звертає увагу суду на те, що ОСОБА_2 виказує наміри доброзичливості стосовно потерпілої сторони, у зв'язку з чим вказівка судом першої інстанції на те, що він може вливати на потерпілого та свідків, не відповідає дійсності. На думку захисника, те, що ОСОБА_2 раніше судимий, не може свідчити, що в подальшому він може на волі вчиняти інші кримінальні правопорушення. Окрім того, апелянт звертає увагу на те, що органами слідства не подано жодного документу, який би вказував на вартість автомобіля, а визначений розмір застави є непомірним, оскільки його підзахисний офіційно не має місця роботи, але має на утриманні сім»ю, дітей та вітчима. На думку захисту, одна лише тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2 і ризики, які ґрунтуються на припущеннях, не можуть слугувати достатніми підставами для тримання ОСОБА_2 під вартою.

Заслухавши доповідача, захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, підозрюваного в підтримку поданої захисником апеляційної скарги; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін; перевіривши матеріали клопотання, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Судом першої інстанції вірно враховано наявність обґрунтованої підозри, підтвердженої матеріалами провадження щодо ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 289 та ч. 2 ст. 309 КК України /а.п. 108-111/.

Посилання захисника на те, що судом першої інстанції встановлено та вказано місце постійного проживання ОСОБА_2 в м. Бровари, проте не взято до уваги, що він проживає там із самого народження, а також міцність соціальних зв'язків його підзахисного, то на думку колегії суддів, дані обставини не можуть свідчити про відсутність ризиків, передбачених п. п.1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Заслуговує на увагу зауваження захисника на відсутність в матеріалах провадження точної вартості викраденого автомобіля, яка впливає на кваліфікацію діяння підозрюваного, однак слід зазначити, що після проведення товарознавчої експертизи, якщо буде встановлена менша вартість автомобіля, орган слідства не позбавлений можливості перекваліфікації дій підозрюваного.

Судом першої інстанції під час розгляду клопотання слідчого вірно враховано як характеризуючу обставину підозрюваного його попередню судимість за корисливий злочин, можливість впливу на свідків кримінального правопорушення, а також на потерпілу.

Окрім того, судом першої інстанції, відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України, крім випадків передбачених ч. 4 ст.183 КПК України.

При визначенні розміру застави ОСОБА_2 враховані обставини кримінального правопорушення, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, зокрема, і у вчиненні особливо тяжкого злочину, та було визначено заставу у розмірі 480 000 (чотириста вісімдесят тисяч) грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Таким чином, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_2, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив необхідні дані та прийшов до обґрунтованого висновку про неможливість обрання щодо нього іншого запобіжного заходу.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що, відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

З огляду на наведене колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги захисника.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 422 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника Єрмоленка О.В. - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2017 року, якою задоволено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та застосовано щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з моменту затримання, тобто з 13 год. 00 хв. 16 березня 2017 року до 13 години 00 хвилин 14 травня 2017 року включно, з утриманням в Київському слідчому ізоляторі Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в місті Києві та Київській області, визначено розмір застави в межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 480 000 ( чотириста вісімдесят гривень) гривень - залишити без зміни.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І :

_____ ______ ____

О.М. Капічон Ю.М. Слива І.Ю. Ященко