Ухвала суду № 65638224, 30.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/3582/16-ц Головуючий у І інстанції Зінченко О. М.Провадження № 22-ц/780/1737/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 34 30.03.2017

УХВАЛА

Іменем України

30 березня 2017 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Білоконь О.В., Приходька К.П.

при секретарі Дрозд Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 в особі їх представника ОСОБА_13 на ухвалу судді Обухівського районного суду Київської області від 30 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до Публічно акціонерного товариства «Центренерго» про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

У грудні 2016 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 звернулися до суду із вказаним вище позовом, який мотивували тим, що вони мешкають у с.Трипілля Обухівського району Київської області. Поряд розташована і функціонує Трипільська ТЕС (подрозділ відповідача ПАТ «Центренерго»), яка внаслідок виробничої діяльності негативно впливає на якість життя позивачів через викиди і надмірне забруднення шкідливими речовинами навколишнього природнього середовища. Посилалися, що в результаті діяльності Трипільської ТЕС їм завдано моральної шкоди, яку просили стягнути із відповідача ПАТ «Центренерго» на їх користь.

Ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області від 30 січня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 визнано неподаною та повернуто позивачам на підставі ст.121 ЦПК України у звязку із неусуненням її недоліків.

На вказану ухвалу позивачі в особі їх представника ОСОБА_13 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати ухвалу судді від 30 січня 2017 року і постановити ухвалу, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Повертаючи позовну заяву, суддя першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що позивачі не виправили недоліків вказаних в ухвалі судді від 27 грудня 2016 року, зокрема не оплатили судовий збір.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками судді, поскільки вони є передчасними та зроблені в результаті порушення судом норм процесуального права.

Подаючи позовну заяву, позивачі просили на підставі ст.8 Закону України «Про судовий збір» з урахуваням їх тяжкого матеріального стану звільнити їх від сплати судового збору, а якщо суд не вбачатиме для цього підстав, зменшити розмір судового збору чи відстрочити його сплату.

В тексті позовної заяви позивачі детально обгрунтували своє прохання, вказавши у позові сукупний дохід сімї кожного з позивачів та необхідні мінімальні витрати, а до позову додали документи щодо їх матеріального стану (довідки про доходи, пенсійні посвідчення, довідки про перебування у відпустці по догляду за дитиною тощо).

До позовної заяви позивачі додали аналогічне клопотання.

Повертаючи позов, суддя виходив із відсутності підстав для звільнення позивачів від сплати судового збору.

При цьому суддя, всупереч положенням процесуального закону щодо мотивованості судових рішень, належним чином не перевірив та не дав оцінки доводам позивачів і наданим ним доказам щодо їх тяжкого матеріального стану і як наслідок наявності підстав для звільнення від сплати судового збору. Зокрема, суддя лише послався в ухвалі на норми права, які регулюють сплату судового збору, і не повязав їх із оцінкою наданих позивачами доказів щодо їх матеріального стану.

Крім того, суддя не вирішив питання чи є підстави для зменшення розміру судового збору чи відстрочення його сплати, про що просили позивачі у позові (п.п.3-5 позову), поскільки таке клопотання за своїм змістом відрізняється від звільнення від сплати судового збору.

Таке порушує приписи ст.ст.209, 210 ЦПК України, згідно яких ухвала суду, що постановляється як окремий документ, повинна відповідати загальним вимогам, які висуваються до судових рішень, тобто бути законною і обгрунтованою, забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права (п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі»).

Такі ж вимоги щодо обгрунтування судових рішень і необхідності відповіді на доводи сторін містить і практика Європейського суду з прав людини, яка вказує, що призначення обґрунтованого рішення полягає втому, щоб продемонструвати сторонам, щовони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його таотримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення усправі «Гірвісаарі проти Фінляндії» від27 вересня 2001 року; «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року).

Ткож, відповідно до п.1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Згідно п.3 цієї постанови , якщо позивачем (заявником) заявлено клопотання про відстрочення або розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його оплати відповідно до ст.82 ЦПК, то наслідки, передбачені ст.121 ЦПК, застосовуються лише за умови відмови в задоволенні такого клопотання, про що постановляється відповідна ухвала.

Повертаючи позовну заяву на підставі ст.121 ЦПК України, суддя належним чином не вирішив клопотання позивачів та не постановив відповідної ухвали про відмову у задоволенні їх клопотання про звільнення від сплати судового збору, або його зменшення чи відстрочення.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції і передачі питання на новий розгляд є порушення порядку вирішення питання.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає до скасування, а питання слід передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

В той же час підстави для направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, як просить апелянт у скарзі, відсутні, поскільки провадження у справі не було відкрите.

Крім того, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування ухвали судді Обухівського районного суду Київської області від 27 грудня 2016 року, про що просить представник апелянтів, поскільки дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від судового рішення. Як вище вказувалося, у звязку із скасуванням ухвали про повернення позову, вирішення питання про відкриття провадження передається на новий розгляд до суду першої інстанції, а отже ухвала від 27 грудня 2016 року не має правового значення при новому розгляді.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 в особі їх представника ОСОБА_13 задоволити частково.

Ухвалу судді Обухівського районного суду Київської області від 30 січня 2017 рокускасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: