Ухвала суду № 65638120, 28.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 370/2112/16-к Головуючий у І інстанції Косенко А. В.Провадження № 11-кп/780/334/17 Доповідач у 2 інстанції Дрига А. М.Категорія 39 28.03.2017

УХВАЛА

Іменем України

28 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді: - Дриги А.М.,

суддів: - Миколюка О.В., Шроля В.Р.,

при секретарі - Коломиченко А.С.,

за участю:

прокурора - Безсмертного М.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_4,

захисника - адвоката Гончарук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Макарівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Петренка М.С. на ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 20 січня 2017 року, якою

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Київ, українця, громадянина України, з середньою - спеціальною освітою, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, такого, що немає державних нагород, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

на підставі ч. 4 ст. 309 КК України звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1ст. 309 КК України, як особу, що добровільно звернулася до лікувального закладу і пройшла курс лікування від наркоманії, а кримінальне провадження закрито.

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він, 04.04.2016 року, точного часу не встановлено, діючи умисно, з метою власного вживання, незаконно придбав наркотичний засіб - канабіс, а саме у невідомого чоловіка на ім'я ОСОБА_8 в АДРЕСА_3 паперовий згорток та поліетиленовий пакет з сухими подрібненими рослинами коноплі, після чого поклав його до зовнішньої кишені своєї куртки, де зберігав без мети збуту для подальшого власного вживання.

05.04.2016 року, близько 00 годин 20 хвилин, під час відпрацювання оперативної інформації працівниками Макарівського ВП Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області у ОСОБА_4 було виявлено вищевказані паперовий та поліетиленовий згортки із сухою мілкоподрібленою рослинною масою зеленого кольору, яка згідно висновку експерта № 7-02/346 від 19.05.2016 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, яку ОСОБА_4 зберігав для власного вживання без мети збуту.

Маса наркотичного засобу (канабісу) в перерахунку на суху речовину становить 9,74 г, що згідно списку №1 «Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено» таблиці № 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 (зі змінами), канабіс відноситься до особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 20 січня 2017 року ОСОБА_4 звільнено на підставі ч. 4 ст. 309 КК України від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 309 КК України, як особу, що добровільно звернулася до лікувального закладу і пройшла курс лікування від наркоманії, а провадження закрито.

Не погоджуючись з ухвалою суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, а провадження направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвала суду є незаконною у зв'язку з неповнотою судового розгляду та неправильним застосуванням кримінального закону. Зазначає, що судом не з'ясовано чи дійсно ОСОБА_4 страждав на наркоманію і потребував лікування від неї, чи дійсно звернувся до лікувального закладу і розпочав лікування добровільно, а не вимушено.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу прокурора, думки обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Висновки суду про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються доказами, які судом всебічно, повно та об'єктивно досліджені і є обґрунтованими.

Відповідно до ч. 4 ст. 309 КК України, особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з підстави, передбаченої ч. 4 ст. 309 КК України, суду необхідно з'ясувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилятися в такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

За змістом п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», суди повинні враховувати, що в ряді норм Особливої частини КК (зокрема, ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 114, ч. 3 ст. 175, ч. 4 ст. 212, ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 258, ч. 6 ст. 260, ч. 3 ст. 263, ч. 4 ст. 289, ч. 4 ст. 307, ч. 4 ст. 309, ч. 4 ст. 311, ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 401) передбачено спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності. У всіх зазначених випадках за наявності обставин, передбачених конкретною нормою закону, суд зобов'язаний звільнити відповідних осіб від кримінальної відповідальності.

Як вбачається з ухвали, суд звільняючи ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності з'ясував те, що ОСОБА_4 дійсно страждав на наркоманію та добровільно звернувся до лікувального закладу для лікування, про що свідчить довідка № 801/3-372107 від 22.12.2016 з якої вбачається, що ОСОБА_4 пройшов курс лікування у відділенні № НВ-5 Київської сільської наркологічної клінічної лікарні» «Соціотерапія» у м. Києві з 11.08.2016 року по 29.11.2016 рік.

Крім того, як вбачається з наданої в судовому засіданні виписки з медичної карти амбулаторного хворого від 3.03.2017 року, ОСОБА_4 добровільно звернувся за медичною допомогою. З 2013 року епізодично протягом 3 років вживав амфетаміни та канабіс. ОСОБА_4 пройшов повний курс психосоціальної реабілітації, та по закінченню виписаний з відділення.

Посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що судом не з'ясовано чи дійсно ОСОБА_4 страждав на наркоманію і потребував лікування від неї, чи дійсно звернувся до лікувального закладу і розпочав лікування добровільно, а не вимушено, є безпідставними та не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно та обґрунтовано дійшов висновку про необхідність звільнення, на підставі ч. 4 ст. 309 КК України ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 309 КК України, як особу, що добровільно звернулася до лікувального закладу і пройшла курс лікування від наркоманії.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального законодавства України, які б могли бути підставою для скасування ухвали, судом не допущено.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу суду без зміни.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 20 січня 2017 року щодо ОСОБА_4 - залишити без зміни.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня оголошення ухвали.

Суддя: Суддя: Суддя: