Рішення № 65638066, 28.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/4785/13-ц Головуючий у І інстанції Кулініченко Г. В.Провадження № 22-ц/780/447/17 Доповідач у 2 інстанції Гуль В. В.Категорія 26 28.03.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

28 березня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Гуля В.В.,

суддів: Верланова С.М., Іванової І.В.,

при секретарі: Тимошевській С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 листопада 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

у жовтні 2013 року позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 14 серпня 2008 року між ним та ОСОБА_2, був укладений кредитний договір, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 77260 грн. під 20,70% річних із терміном повернення до 14.08.2015 року.

В якості забезпечення виконання кредитних зобов'язань за вказаним договором поручився ОСОБА_4

Оскільки станом на 01.07.2013 року за кредитним договором виникла заборгованість, позивач просив стягнути її з відповідачів солідарно у розмірі 290292,61 грн.

Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 19 листопада 2013 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічно акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором № 290/МК73/2008-980 від 14 серпня 2008 року в сумі 290 292 грн. 61 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічно акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» по 1451 грн. 46 коп. з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права заочне рішення скасувати і в задоволенні позову відмовити.

Апеляціна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 14 серпня 2008 року між ним та ОСОБА_2, був укладений кредитний договір № 290/МК73/2008-980, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 77260 грн. під 20,70% річних із терміном повернення до 14.08.2015 року.

В якості забезпечення виконання кредитних зобов'язань за вказаним договором поручився ОСОБА_4

Оскільки станом на 01.07.2013 року за кредитним договором виникла заборгованість, суд задовольнив позов як обгрунтований і стягнув її з відповідачів солідарно у розмірі 290292,61 грн.

Проте такий висновок суду неповністю відповідає обставинам справи та вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що 02 листопада 2010 року між ПАТ «Комерційний банк «Надра» та відповідачами була укладена додаткова угода про реструктуризацію заборгованості за основним кредитним договором, яким було визнано заборгованість.

Сторонами не заперечувалось та підтверджується матеріалами справи, що останній платіж боржником зроблений 20.01.2011 року.

Встановлено, що станом на 01.07.2013 року ззаборгованість складає непогашеного кредиту в розмірі 75983,56 грн. та 73508,90 грн. процентів за користування грошима.

Заперечуючи щодо вказаної суми заборгованості у встановленому законодавством порядку ОСОБА_2, відповідно до ст. 60 ЦПК України її неправильний розмір не спростувала, про що немає ні належних, ні допустимих доказів.

Щодо розміру заборгованості наданий позивачем розрахунок заборгованості щодо неповернутого тіла кретиту, відсотків за користування кредитом чіткий і зрозумілий.

Згідно ст. 554 ЦК України в разі невиконання зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, як і боржник, зокрема відповідає за сплату орсновного збору і процентів, за відшкодування збитків, за сплату неустойки, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином вказана сума має бути стягнута з відповідачів солідарно, оскільки згідно ст.ст.525,526,530,629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Крім цього банк заявляє вимоги про стягнення 14965,71 грн. пені та штрафу в розмірі 127508,47 грн. за прострочення сплати грошових зобов'язань.

З договору вбачається, що як пеня, так і штраф застосована позивачем як вид цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення, а саме за прострочення сплати грошових зобов'язань, що відповідно до статті 61 Конституції України забороняється, оскільки є подвійною цивільно-правовою відповідальністю за одне й те саме порушення.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про виключення пені, як виду цивільно-правової відповідальності.

В частині стягнення штрафу з договору вбачається, що за прострочення сплати грошових зобов'язань, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 10% відстоків від суми прострочки за кожний місяць.

Згідно ст. 258 ч. 2 п. 1 ЦК України для стягнення штрафу встановлено річний строк позовної давності.

Заяву про застосування строків позовної давності зроблено представноком відповідача в суді апеляційної інстанції, оскільки рішення суду ухвалено заочне і про день та час розгляду справи відповідачі належним чином не повідомлялись.

Вбачається, що погашення кредиту було встановлено щомісячними платежами в сумі 1771,50, які включають як тіло кредиту, так і проценти за користування ним.

Таким чином 10 % від суми щомісячного платежу буде 177,15 грн. та помноживши на 12 місяців, сума штрафу в межах річного строку позовної давності становить 2125,80 грн., яка і підлягає стягненню.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що річний строк для стягнення штрафу пропущений, оскільки останній платіж вчинений 20.01.2011 року необгрунтовані, оскільки банк звернувся із позовом про дострокове стягнення заборгованості під час дії договору, відповідно до якого нараховуються проценти за користування кредитом, а також нараховується платіж - повернення частини тіла кредита.

Таким чином річний строк рахується до дня звернення до суду і в цей період здійснювалися нарахування в зв'язку з чим до цього періоду строк позовної давності ще не минув.

За таких обставин в цій частині сума штрафу підлягає стягнення у розмірі 2125,80 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що порука припинена не можуть бути прийняті від особи, яка є боржником і неуповноважена заявляти від імені поручителя і права боржника в цій частині не порушуються.

Також відповідно до ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобов'язання стягненню підлягає і сума індексації за період прострочених платежів в розмірі 1937,54 грн., з якою в судовому засіданні погодився відповідач.

Враховуючи викладене апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з ухваленням нового рішення про задоволення позову частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 88 ЦПК України, якою передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально пеідтверджені судові витрати. Якщо позов задоволений частково судові витрати присуджуються стороні пропорційно до розміру задоволених вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Так, позивач сплатив судових витрат по справі на суму 2902,92 грн., а його вимоги задоволені на 50%, тобто, відшкодуванню підлягають 1536 грн. При цьому відповідач сплатила за апеляційну скаргу 1596,61 грн., 50% від цієї суми складає 798 грн. Таким чином, на користь позивача належить стягнути судові витрати у розмірі 738 грн. (1536-798=738).

Керуючись ст. ст. 303, 304, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 листопада 2013 року скасувати та ухвалити нове.

Позов публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором № 290/МК73/2008-980 від 14 серпня 2008 року в сумі 151618 грн. 26 коп., що складається: заборгованості за кредитом - 75983 грн. 56 коп.; заборгованості по сплаті відсотків - 73508 грн. 90 коп.; штраф - 2125,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» судовий збір у розмірі 369 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» судовий збір у розмірі 369 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді