Ухвала суду № 65637953, 22.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/1584/15-ц Головуючий у І інстанції Чернов Д. Є.Провадження № 22-ц/780/198/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 22.03.2017

УХВАЛА

Іменем України

22 березня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді Суханової Є.М.,

суддів: Данілова О.М., Сержанюка А.С.,

за участю секретаря: Бобка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 17 вересня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 02.08.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 (далі-Відповідач) було укладено Договір про надання споживчого кредиту №11193018000 (далі Кредитний договір). Відповідно до умов Кредитного договору, позичальник отримав кредит в іноземній валюті в сумі 23138 доларів США, зі сплатою 11,88% річних, кінцевим терміном повернення до 02.08.2014 року. 02.08.2007 року в забезпечення виконання зобовязання за Кредитним договором між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено Договір застави транспортного засобу: автомобіля: Тип ТЗ: легковий універсал; Марка: КІА; Модель: CARENS; рік випуску: 2007; номер кузова: Y6LFG52137L000230; державний реєстраційний номер: АІ1076ВС, який належить на праві власності ОСОБА_2 Проте, всупереч вимогам договору, Відповідач не виконує належним чином свої зобовязання за кредитним договором в результаті чого виникла заборгованість. Станом на 19.02.2015 року загальна сума заборгованості за Кредитним договором становить 295 638,31 грн., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту 157 664,43 грн., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 83 040,31 грн., заборгованість з пені 2279,21 грн., нараховані відсотки згідно кредитного договору 52 654,36 грн.

В звязку з вище викладеним, просили в рахунок погашення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №11193018000 від 02.08.2007 року, звернути стягнення на їх користь на предмет застави: автомобіль: Тип ТЗ: легковий універсал; Марка: КІА; Модель: CARENS; рік випуску: 2007; номер кузова: Y6LFG52137L000230; державний реєстраційний номер: АІ1076ВС, який належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного автомобіля та укладення від імені ОСОБА_2 ними договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем (в особі уповноваженого представника ТОВ «Кредекс Фінанс»; надати (визнати) право ТОВ «Кредекс Фінанс» підписувати від імені ОСОБА_2 договір купівлі-продажу вказаного автомобіля під час його укладання з іншою особою покупцем, з наданням права (повноваження) вчиняти від імені ОСОБА_2 усі дії, необхідні для зняття вказаного автомобіля з обліку за місцем звернення у одному з Центрів надання послуг, повязаних з використанням автотранспортних засобів; витребувати у ОСОБА_2 автомобіль: Тип ТЗ: легковий універсал; Марка: КІА; Модель: CARENS; рік випуску: 2007; номер кузова: Y6LFG52137L000230; державний реєстраційний номер: АІ1076ВС та передати у володіння ТОВ «Кредекс Фінанс»; судові витрати покласти на Відповідача.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 17 вересня 2015 року позовні вимоги задоволено.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) за Договором про надання споживчого кредиту №11193018000 від 02.08.2007 року в сумі 242 983,95 (двісті сорок дві тисячі девятсот вісімдесят три гривні девяносто пять копійок), звернуто стягнення на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» (код ЄДРПОУ: 36799749) на предмет застави: автомобіль: Тип ТЗ: легковий універсал; Марка: КІА; Модель: CARENS; рік випуску: 2007; номер кузова: Y6LFG52137L000230; державний реєстраційний номер: АІ1076ВС, який належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного автомобіля та укладення від імені ОСОБА_2 ТОВ «Кредекс Фінанс» договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем (в особі уповноваженого представника ТОВ «Кредекс Фінанс»).

Стягнуто з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» (код ЄДРПОУ: 36799749) судовий збір в розмірі 2 429,83 (дві тисячі чотириста двадцять девять гривень вісімдесят три копійки).

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, апелянт подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення незаконне, ухвалене в результаті неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, а також судом неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, просила рішення суду скасувати та ухвали по справі нове, яким у задоволені позову відмовити.

Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін по справі, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що вона не обґрунтована та не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Справа слухалася судами різних інстанцій неодноразово.

Згідно до ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Судом першої інстанції достовірно встановлено, що 02.08.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №11193018000. Відповідно до умов Кредитного договору, позичальник отримав кредит в іноземній валюті в сумі 23138 доларів США, зі сплатою 11,88% річних, кінцевим терміном повернення до 02.08.2014 року. 02.08.2007 року в забезпечення виконання зобовязання за Кредитним договором між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено Договір застави транспортного засобу: автомобіля: Тип ТЗ: легковий універсал; Марка: КІА; Модель: CARENS; рік випуску: 2007; номер кузова: Y6LFG52137L000230; державний реєстраційний номер: АІ1076ВС, який належить на праві власності ОСОБА_2 (а.с.16-31).

Встановлено, що згідно з умовами договору факторингу №05/12 від 20.04.2012 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» відступило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» прийняло право вимоги за договором про надання споживчого кредиту №11193018000 від 02.08.2007 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та Відповідачем (а.с.45-49).

Крім того судом встановлено, що Відповідач не виконує належним чином свої зобовязання за Кредитним договором. Станом на дату відступлення права вимоги загальна сума заборгованості за Кредитним договором становить 242 983,95 грн., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту 157 664,43 грн., заборгованість за відсотками 83 040,31 грн., заборгованість з пені 2279,21 грн. (а.с.39-40).

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України та умов Договору, у разі невиконання, чи несвоєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами Договору, Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу неустойку (штраф, пеня).

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються, зокрема, спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Повідомлення повинно містити вимогу до боржника виконати порушене зобов'язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов'язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону. Якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує обов'язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом продажу предмета забезпечувального обтяження третій особі. Обтяжувач вправі продати предмет обтяження будь-якій особі-покупцю або на публічних торгах. Договір купівлі-продажу предмета забезпечувального обтяження укладається обтяжувачем від імені боржника і є правовою підставою для набуття покупцем цього предмета права власності на відповідне рухоме майно. Покупець предмета забезпечувального обтяження набуває право власності на відповідне рухоме майно без будь-яких забезпечувальних та публічних обтяжень, а також інших договірних обтяжень з нижчим пріоритетом.

Згідно ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Банк виконав в повному обсязі всі зобовязання перед боржником, а саме: надав кредит в повному обсязі в порядку, визначеному кредитним договором, що підтверджується Кредитним договором та заявою на видачу готівки від 02.08.2007 року, а боржник в свою чергу зобовязання, передбачені Кредитним договором в повному обсязі не виконав, відсотки за користування кредитом не сплатив, чим порушив договірні зобовязання перед Банком, в звязку з чим судом першої інстанції було задоволено вимоги Позивача в частині в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) за Договором про надання споживчого кредиту №11193018000 від 02.08.2007 року в сумі 242 983,95 (двісті сорок дві тисячі девятсот вісімдесят три гривні девяносто пять копійок), звернути стягнення на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» (код ЄДРПОУ: 36799749) на предмет застави: автомобіль: Тип ТЗ: легковий універсал; Марка: КІА; Модель: CARENS; рік випуску: 2007; номер кузова: Y6LFG52137L000230; державний реєстраційний номер: АІ1076ВС, який належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного автомобіля та укладення від імені ОСОБА_2 ТОВ «Кредекс Фінанс» договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем (в особі уповноваженого представника ТОВ «Кредекс Фінанс»).

З чим погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, а саме те , що

ТОВ «Кредекс Фінанс» надав до колегії суддів всі документи, що підтверджують перехід прав кредитора, а саме: договір факторингу, акт приймання-передачі, витяг з реєстру боржників, витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Таким чином, наразі, ТОВ «Кредекс Фінанс» є кредитором відповідача щодо забезпеченного зобовязання.

Так колегією суддів не береться до уваги твердження апелянта про застосування строків позовної давності, та те, що перебіг позовної давності повязується з певними моментами, які свідчать про порушення прав особи.

Початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. Враховуючи, що позовна давність складає три роки, та платіжки мали відбуватися по 410 доларів щомісячно та процент за користування кредитом з лютого 2012 року, до кінця дії договору щодо тіла кредиту, та до 03.11.2016 щодо відсотків.

Тому виходячи з договору застави транспортного засобу, сторони домовилися, що автомобіль оцінено у 123000 грн. Ця сума є навіть меншою, ніж наразі заборгованість апелянта.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Отже, колегія суддів погоджується з тим, що судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Нових доказів або обставин, які б могли призвести до скасування рішення суду, яке обґрунтоване, апелянт не навів, а колегія суддів їх не встановила.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 17 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: