Ухвала суду № 65636200, 30.03.2017, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/2042/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2017 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого слідчого судді Пархоменко О.В.,

з участю секретаря Шупик Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області клопотання слідчого Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017110040000788 від 29.03.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239-1 КК України,

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшло клопотання слідчого Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_1, погоджене із прокурором у кримінальному провадженні прокурором Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017110040000788 від 29.03.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239-1 КК України.

В обґрунтування зазначеного клопотання слідчий посилався на те, що у провадженні слідчого відділу Ірпінського ВП ГУНП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017110040000788 від 29.03.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239-1 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 28.03.2017 о 10 год. 57хв. до чергової частини Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області надійшло повідомлення відБіленького ОСОБА_3 про те, що невідомі особи за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Достоєвського, земельна ділянка 1-в, висипають будівельне сміття та розрівнюють ґрунт.

Виїздом слідчо-оперативної групи Ірпінського ВП ГУНП в Київській області 28.03.2017 встановлено, що на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: Київська область, місто Ірпінь, вулиця Достоєвського, земельна ділянка 1-В наявний бульдозер для облаштування дороги, а саме: бульдозер марки CATERPILLARD5N, 2008 року випуску,із реєстраційним номером №48799АА та заводським номером CAT00D5NCCFH00426, власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію машини серія АБ № 625935 є ТОВ «Б.І.І.А.К.» ідентифікаційний код 36088414, що розташоване за адресою: м. Київ, Соломянський р-н., вул. Гарматна, буд. 8.В подальшому в ході огляду місця події 28.03.2017 вказаний транспортний засіб, свідоцтво про реєстрацію машинибульдозера CATERPILLARD5N АБ № 625935було вилучено.

Враховуючи той факт, що за допомогою бульдозера марки CATERPILLARD5N, 2008 року випуску,із реєстраційним номером №48799АА та заводським номером CAT00D5NCCFH00426, власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію машини серія АБ № 625935 є ТОВ «Б.І.І.А.К.» ідентифікаційний код 36088414 вчинялось кримінальне правопорушення, передбаченеч. 1 ст. 239-1 КК України, а як наслідок він міг зберегти на собі його сліди, тому на підставі п.1 ч. 2 ст. 167 КПК України вказана техніка вилучена в ході огляду місця події від 28.03.2017.

Саме тому, відповідно до п. 1. ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів у сторони обвинувачення виникла необхідність звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, а саме: бульдозер марки CATERPILLARD5N, 2008 року випуску,із реєстраційним номером №48799АА та заводським номером CAT00D5NCCFH00426, власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію машини серія АБ № 625935 є ТОВ «Б.І.І.А.К.» ідентифікаційний код 36088414, що розташоване за адресою: м. Київ, Соломянський р-н., вул. Гарматна, буд. 8, свідоцтва про реєстрацію машини бульдозера CATERPILLARD5N АБ № 625935.

Окрім того, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності цільовим призначенням земельної ділянки, що розташована за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Достоєвського, земельна ділянка 1в є ведення особистого селянського господарства, що вказує на факт незаконного заволодіння ґрунтовим покривом земель.

Таким чином підставою накладення арешту на вищевказане майно відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України є така, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а саме: зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, а також містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Метою арешту майна відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України є збереження речових доказів на ньому.

Документами, які підтверджують право власності на бульдозер марки CATERPILLARD5N, 2008 року випуску,із реєстраційним номером №48799АА та заводським номером CAT00D5NCCFH00426 є свідоцтва про реєстрацію машини серія АБ № 625935, згідно якого власником вищевказаного бульдозера є ТОВ «Б.І.І.А.К.» ідентифікаційний код 36088414, що розташоване за адресою: м. Київ, Соломянський р-н., вул. Гарматна, буд. 8.

Крім того відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 171 КПК України в клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, однак вказана інформація зазначається виключно у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 КПК України, тобто з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У звязку з тим, що дане клопотання подається не з цією метою, а з метою збереження речових доказів.

В судове засідання слідчий та прокурор не зявилися, надали суду письмові заяви про розгляд клопотання в їх відсутності, клопотання підтримують та просять задовольнити.

Власники вказаного майна в судове засідання не зявилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обовязковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши клопотання та додані до нього копії документів, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Так, в судовому засіданні встановлено, що в провадженні слідчого відділу Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області знаходиться кримінальне провадження, відомості відносно якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017110040000788 від 29.03.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239-1 КК України.

У відповідності до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Оскільки з клопотання та матеріалів доданих до нього не вбачається, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт можливо використати як доказ у кримінальному провадженні №12017110040000788 від 29.03.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239-1 КК України, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання про арешт майна.

Керуючись ст. ст. 98, 170 173, 175, 395 КПК України слідчий суддя -

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_1, погоджене із прокурором у кримінальному провадженні прокурором Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017110040000788 від 29.03.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239-1 КК України залишити без задоволення.

На ухвалу може бути подана апеляція до Апеляційного суду Київської області на протязі пяти днів.

Суддя: ОСОБА_4