Рішення № 65635638, 27.03.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №289/1229/16-ц Головуючий у 1-й інст. Свінцицький Л. В.

Категорія 44 Доповідач Коломієць О. С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Коломієць О.С.

суддів: Жигановської О.С., Якухно О.М.

з участю секретаря

судового засідання: Добровольської Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства Оборони України до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третіх осіб - Городоцької селищної ради Радомишльського району Житомирській області, Підприємства (Будинкоуправління №9) Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства Оборони України, органу опіки та піклування Радомишльської РДА про виселення без надання іншого жилого приміщення та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства Оборони України, за участю третіх осіб - Городоцької селищної ради Радомишльського району Житомирській області, Підприємства (Будинкоуправління №9), Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства Оборони України, органу опіки та піклування Радомишльської РДА про визнання права користування жилим приміщенням

за апеляційною скаргою Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства Оборони України на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 26 грудня 2016 року

в с т а н о в и л а :

У серпні 2014 року Макарівська квартирно-експлуатаційна частина району Міністерства Оборони України (далі - Макарівська КЕЧ району) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про виселення без надання іншого жилого приміщення. Посилалось на те, що 19.11.2015 року між Підприємством (Будинкоуправління №9) Макарівської КЕЧ району, як особою на балансі якого знаходиться будинок АДРЕСА_2, та ОСОБА_2, зі згоди позивача укладено договір піднайму житлового приміщення, а саме 2-х кімнатної квартири № 43 за вищевказаною адресою, загальною площею 45,49 кв.м. терміном з 01.11.2015 року по 01.05.2016 року. Квартира була надана відповідачу та членам її сім'ї на підставі договору піднайму житлового приміщення для тимчасового короткострокового користування. На даний час відповідач з родиною у спірній квартирі мешкає безпідставно, оскільки термін дії договору закінчився 01.05.2016 року. Відповідно до п. 2.2.9 Договору відповідач по закінченню строку найму житлового приміщення повинна звільнити його та здати наймодавцю в установленому порядку. Також у 1998 році відповідач на підставі ордеру НОМЕР_1 від 27 липня 1998 року разом із чоловіком ОСОБА_3 отримала та зареєструвалась в квартирі АДРЕСА_1.

На адресу відповідача було надіслано попередження № 148 від 13.06.2016 року та № 178 від 20.07.2016 року про те, що термін дії договору продовжуватись не буде та висловлено прохання звільнити займане житлове приміщення у добровільному порядку, але відповідачем було проігноровано всі попередження з цього приводу. Безпідставне та незаконне займання житлової квартири перешкоджає наданню цієї житлової площі військовослужбовцям та їх сім'ям. Враховуючи вищевикладене, просило виселити ОСОБА_2 та всіх членів її сім'ї з квартири АДРЕСА_2 без надання іншого жилого приміщення.

Ухвалою Радомишлського районного суду Житомирської області від 29.09.2016 року до участі у справі в якості відповідача був залучений ОСОБА_3.

21 жовтня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до Макарівської КЕЧ району, в якому просив суд визнати за ним та членами його сім'ї : дружиною ОСОБА_2 та неповнолітньою дочкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнім сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, право користування квартирою АДРЕСА_2.

В обґрунтування позову зазначав, що він разом з сім'єю проживає у спірному житлі, яке було надано йому на підставі рішення житлової комісії Головного центру спеціального контролю № 117 від 24.04.2013 року, як військовослужбовцю, у званні - підполковника Збройних Сил України, який був відряджений до Державного космічного агентства України та проходив військову службу в Головному центрі спеціального контролю філії Національного центру управління та випробувань космічних засобів, розташованого у смт. Городок (колишній - Макарів-1, військове містечко) Радомишльського району Житомирської області. З метою уникнення необхідності надання ордеру на вказане житло, 17 липня 2013 року Макарівська КЕЧ району в особі Будинкоуправління № 9 уклала з відповідачем ОСОБА_3 короткостроковий договір найму № 125 житлового приміщення строком на шість місяців з 12.07.2013 року по 12.01.2014 року. Після закінчення строку дії першого договору найму, між сторонами був заключний новий договір найму № 53 від 14.03.2014 року із строком дії з 14.03.2014 року по 15.04.2014 року. Після закінчення строку договору найму № 53 Макарівська КЕЧ району не пред'являла до відповідача вимоги про звільнення зазначеного житла, а тому він разом з сім'єю вільно та постійно продовжує користуватись спірною квартирою, сплачуючи житлово-комунальні послуги. Вважає, що укладення короткострокових договорів найму та піднайму свідчить про наміри сторін на вчинення довгострокового договору найму житла та визнання Макарівською КЕЧ району за сім'єю відповідача права на користування спірним жилим приміщенням.

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 26 грудня 2016 року у задоволенні первісного позову Макарівської КЕЧ району відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано за ОСОБА_3 та членами його сім'ї право користування квартирою АДРЕСА_2

Посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, Макарівська КЕЧ району подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги Макарівської КЕЧ району задовольнити у повному обсязі та відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при розгляді справи судом першої інстанції були неповно з'ясовані обставини справи, порушені норми процесуального і матеріального права. Зазначає, що відповідач ОСОБА_2 та члени її сім'ї не набули права на дане жиле приміщенням у встановленому законом порядку, а лише тимчасово користувались спірною квартиро на умовах договору піднайму житлового приміщення, термін дії якого сплив. У зв'язку з чим, сім'я ОСОБА_3 підлягає виселенню із займаної квартири без надання іншого жилого приміщення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_2 перебуває у власності Міністерства оборони України і знаходиться на балансі будинкоуправління № 9 Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України.

Відповідно до п.5.6 Статуту будинкоуправління № 9, затвердженого начальником Макарівського КЕЧ району, Будинкоуправління № 9 за попередньою згодою із Макарівською КЕЧ району, має право передавати в оренду нерухоме майно, устаткування, інвентар, матеріальні цінності та інше майно, яке за ним закріплене, в порядку, передбаченому законом.

Рішенням Городоцької гарнізонної житлової комісії, яке оформлено протоколом № 1 від 05.04.2013 року, на розгляд житлової комісії Головного центру спеціального контролю Національного центру управління та випробування космічних засобів Державного космічного агентства України (далі ГЦСК) була виділена одна двокімнатна квартира АДРЕСА_2 (а.с.81-82).

Відповідно до протоколу № 117 від 24.04.2013 року житловою комісією ГЦСК дану квартиру було розподілено підполковнику ОСОБА_3, про що було повідомлено Макарівську КЕЧ району (а.с.48).

17 липня 2013 року між Будинкоуправлінням № 9 та ОСОБА_3 було укладено короткостроковий договір найму № 125 житлового приміщення, а саме 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_2, строком на шість місяців з 12.07.2013 року по 12.01.2014 року. На підставі вказаного договору сім'я ОСОБА_3 заселилась до спірного житла (а.с.39).

14 березня 2014 року між сторонами був заключний новий короткостроковий договір найму № 53 від 14.03.2014 року житлового приміщення, строком дії з 14.03.2014 року по 15.04.2014 року (а.с.38).

На підставі листа Головного Експлуатаційного Управління Збройних сил України від 23.04.2013 року № 303/16/834, яке зазначало, що військовослужбовці, відряджені до Національного космічного агентства України та Національного центу управління та випробування космічних засобів беруться на квартирний облік за рішенням житлових комісій вказаних установ і вказані військовослужбовці не перебувають на квартирному обліку Збройних сил України, Городоцька гарнізонна житлова комісія 25.06.2014 року прийняла рішення про повернення квартирної справи відповідача ОСОБА_3 до житлової комісії ГЦСК без видачі ордера на вказане житло (а.с.142-143).

19 листопада 2015 року між Будинкоуправлінням № 9 та ОСОБА_2 було укладено договір піднайму житлового приміщення № 192 квартири АДРЕСА_2, терміном дії шість місяців з 01.11.2015 року по 01.05.2016 року (а.с.21).

Відповідно до п.2.2.9 вказаних Договорів по закінченню строку найму жилого приміщення відповідачі повинні звільнити його та здати наймодавцю в установленому законом порядку.

На адресу відповідача ОСОБА_2 було надіслано попередження № 148 від 13.06.2016 року та № 178 від 20.07.2016 року про те, що термін дії договору продовжуватись не буде та висловлено прохання звільнити займане житлове приміщення у добровільному порядку (а.с.24-25).

Відповідно до ст. 4, 5 ЖК України державний житловий фонд включає в себе жилі будинки та жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі. Державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд), будинки відомчого житлового фонду в містах і селищах міського типу підлягають поступовій передачі до відання місцевих Рад.

Відомчий житловий фонд створений для задоволення потреб в житлі працівників, які перебувають в трудових стосунках з даним підприємством, установою та організацією. Під відомчим житловим фондом необхідно розуміти не тільки жилі приміщення в будинках, які знаходяться у відданні даного підприємства, установи організації, але і жилі приміщення в будинках місцевих рад, інших підприємств, установ та організацій, на заселення яких дане підприємство, установа, організація відповідно до законодавства мають право.

Відповідно до п.1.1, 1.3 Положення про порядок забезпечення військовослужбовців, відряджених до Державного космічного агентства України, та членів їх сімей житловим приміщенням, затвердженого наказом Державного космічного агентства України 06.03.2013 р. № 68 (яке діяло на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовці та члени їх сімей мають право на одержання житлового приміщення зареєструватися за місцезнаходженням установ та організацій, що належать до сфери управління Державного космічного агентства України. Забезпечення за рахунок ДКА України військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання проводиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла, після здачі ними житлової площі, яку вони займали за попереднім місцем служби.

Пунктом 2.1,2.4 даного положення передбачено, що військовослужбовці та члени їх сімей, які проживають разом з ними, за відсутності у них за місцем проходження служби житла для постійного проживання забезпечуються службовими житловими приміщеннями. Дані службові житлові приміщення надаються військовослужбовцям за місцем проходження ними військової служби згідно з рішенням житлової комісії. На підставі рішення про надання службового житлового приміщення виконавчий орган районної, міської, районної у місті ради видає спеціальний ордер,який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення.

Житловий будинок АДРЕСА_2 перебуває у власності Міністерства оборони України, знаходиться на балансі будинкоуправління № 9 Макарівської КЕЧ району та відноситься до відомчого житлового фонду.

На підставі рішення Міністерства оборони України № 303/4/16/488 від 14.03.2013 року, з метою формування фонду службового житла та забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України жилим приміщеннями, квартира АДРЕСА_2 була включена до числа квартир, яким буде надаватись статус службового житла (а.с.147).

Проте, на час розгляду справи відповідне рішення про надання вказаній квартирі статусу службової прийнято не було.

Відповідно до ст. 52 ЖК України жилі приміщення в будинках відомчого житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради.

На підставі рішення про надання житлового приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду, виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення (ст.58 ЖК).

Відповідно до ст. 61 ЖК України користування жилим приміщення у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення.

Під час розгляду справи було встановлено, що ордер на вселення до даного житла відповідач не видавався; строк дії короткострокових договорів найму та піднайму спірної квартири, укладених між сторонами закінчився. Позивач після закінчення договору піднайму письмово попереджав відповідачів, що строк дії договору продовжуватись не буде, з проханням звільнити спірне помешкання. Проте, після закінчення строку дії договорів відповідачі добровільно не звільнили займане приміщення.

Крім того, відповідачу ОСОБА_2 разом із чоловіком ОСОБА_3 на підставі ордеру НОМЕР_1 від 27 липня 1998 року була виділена однокімнатна квартира АДРЕСА_3 (а.с.20). Відповідач ОСОБА_3 перебуває на квартирному обліку в ГЦСК (а.с.46).

Згідно зі ст. 109 ЖК України право виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Враховуючи, що ордер на вселення до спірного помешкання відповідачам не видавався, останні мають право користування іншою однокімнатною квартирою, терміни дії короткострокових договорів найму та піднайму житла, на підставі яких відповідачі проживають у спірній квартирі, закінчилися, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання за відповідачем ОСОБА_3 та членами його сім'ї права користування спірним помешканням. У зв'язку з чим, останні разом з дітьми підлягають виселенню зі спірної квартири без надання іншого жилого приміщення.

Посилання суду на ті обставини, що укладення з відповідачем ОСОБА_3 короткострокових договорів свідчить про фактичне укладення безстрокового договору найму передбаченого положеннями ст. 61 ЖК України є безпідставним, оскільки такий договір найму укладається на підставі ордера на жиле приміщення, який останньому не видавався і відповідач проживав у спірному помешканні на підставі цивільно-правових договорів, строки дії яких закінчились. Крім того, до договору найму житла, укладеного на строк до одного року (короткостроковий найм) не застосовуються положення ст. 822 ЦК України про переважне право наймача на укладення договору найму на новий строк (ч.2 ст. 821 ЦК України).

Також не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_3 про те, що він з сім'єю після закінчення договорів найму з відома позивача продовжує проживати у спірній квартирі, сплачуючи за житлово-комунальні послуги, оскільки відповідачі у встановленому законом порядку не набули права постійного користування жилим приміщенням в кватирі АДРЕСА_2, незалежно від тривалості проживання у ній та оплати за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до положень п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про виселення відповідачів разом з дітьми зі спірної квартири, а у зустрічному позові ОСОБА_3 слід відмовити за безпідставністю.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати по оплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 1818 грн. 96 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства Оборони України задовольнити.

Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 26 грудня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовом Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства Оборони України до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення без надання іншого жилого приміщення задовольнити.

Виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, неповнолітню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 з квартири АДРЕСА_2 без надання іншого жилого приміщення.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства Оборони України про визнання права користування жилим приміщенням відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства Оборони України понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1818 грн. 96 коп. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді