Ухвала суду № 65634420, 31.03.2017, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/634/17

1-кс/154/330/17

У Х В А Л А

Іменем України

31 березня 2017 року. м. Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

слідчого судді Вітера І.Р.,

при секретарі Столярчук Т.О.,

слідчого Романюка С.П.,

прокурора Панасюка В.В.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши клопотання старшого слідчого Володимир-Волинського відділення поліції Нововолинського відділу поліції ГУ НП у Волинській області ОСОБА_3, погоджене заступником керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12017030060000070, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 січня 2017 року:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, приватного підприємця, раніше не судимого на підставі ст.89 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.186 та ч.1 ст.187 КК України,-

в с т а н о в и в :

Старший слідчий СВ Володимир-Волинського ВП Нововолинського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 за погодженням з заступником керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_4звернувся в суд із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

Клопотання обґрунтовує тим, що у органу досудового розслідування є докази, які свідчать про те, що 24.01.2017 близько 12 год. 40 хв. у м. Володимир-Волинський ОСОБА_1 за попередньою змовою в групі з ОСОБА_5, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом підбору ключа, проник у квартиру № 52 житлового будинку № 4 А, що по вул. Драгоманова, звідки намагались таємно викрасти грошові кошти, однак були виявлені мешканцем вказаної квартири ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, після чого без застосування насильства, відкрито, викрали грошові кошти в сумі 1500 грн., 100 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 24.01.2017 становить 2733 грн., 1770 злотих ОСОБА_7, що згідно курсу Національного банку України станом на 24 січня 2017 становить 11855 грн. 46 коп., електричну ручну свердлильну машинку марки «МСУ 3 13 РЕ», вартістю 800 грн., набір свердл вартістю 100 грн., два електричні паяльники вартістю по 60 грн. кожен, які належать ОСОБА_8, чим завдав потерпілій майнову шкоду на загальну суму 17108 грн. 46 коп.

Цього ж дня, за вказаним фактом слідчим відділенням Володимир-Волинського відділення поліції Нововолинського відділу поліції ГУ НП у Волинській області розпочато досудове розслідування за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України.

Крім того, під час розслідування вказаного кримінального провадження було встановлено, що 24 січня 2017 року, о 12 год. 45 хв., в м. Володимир-Волинський Волинської області, ОСОБА_1, після вчинення зазначеного вище грабежу, перебуваючи в квартирі № 52 житлового будинку № 4 А по вул. Драгоманова, погрожуючи ОСОБА_6 предметом схожим на пістолет, вчинив напад з метою заволодіння майном останнього, під час якого заволодів грошовими коштами в сумі 75 грн. та акумуляторною батареєю до мобільного телефону марки «LG L Fino», вартістю 200 грн., чим заподіяв потерпілому майнову шкоду на загальну суму 275 грн.

28 березня 2017 року за вказаним фактом слідчим відділенням Володимир-Волинського відділення поліції Нововолинського відділу поліції ГУ НП у Волинській області розпочато досудове розслідування за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.

28 березня 2017 року о 19 год. 20 хв. ОСОБА_1, був затриманий за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, в порядку ст. 208 КПК України.

29 березня 2017 року ОСОБА_1 було оголошено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.186 та ч.1 ст.187 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186 та ч. 1 ст. 187 КК України, повністю підтверджуються зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме: показаннями потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_6, протоколом огляду місця події, протоколами предявлення особи для впізнання, іншими матеріалами досудового розслідування.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1-5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на волі, зможе здійснити дії, передбачені у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- він може ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки через тяжкість кримінальних правопорушень по яким оголошено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання у разі доведення його провини, ОСОБА_1 може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду;

- також може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється оскільки раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, крім того, на розгляді в суді, знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення останнього за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду та за розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях, тобто своїми діями становить підвищену суспільну небезпечність, ніде не працює та не має постійного джерела прибутку.

- може незаконно впливати на потерпілих та свідків у вказаному кримінальному провадженні, як особисто так і через своїх близьких. Так, в ході проведення досудового розслідування було встановлено, що під час втечі з квартири, ОСОБА_1, зрозумівши, що їх було викрито, повернувся та почав погрожувати ОСОБА_6 предметом схожим на пістолет, з метою заволодіння його майном, а також почав погрожувати розправою, вразі якщо він повідомить про скоєне працівникам правоохоронних органів.

Необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлено тим, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, якими є особисте зобовязання, особиста порука, застава, домашній арешт не зможе запобігти встановленим та доведеним стороною обвинувачення ризикам.

Так підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України і відповідно до п. 4 ч. 2 даної статті не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1, кримінальних правопорушень, яке за класифікацією відноситься до категорії тяжких, за які передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк до восьми років, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1, перебуваючи на волі продовжуватиме вчиняти кримінальні правопорушення корисливої спрямованості, або займатись іншою злочинною діяльністю, буде ухилятись від слідства та суду, зважаючи на насильницький характер одного із вчинених злочинів та поведінку підозрюваного може здійснювати вплив на потерпілих чи свідків у кримінальному провадженні, а тому менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою є недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам, просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб та згідно з ч.4 ст.183 КПК України не визначати розмір застави, оскільки злочин, в якому підозрюється ОСОБА_1 вчинений із застосуванням насильства.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник просили в задоволенні клопотання слідчого відмовити та не обирати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Підозрюваний ОСОБА_1 заявив, що хотів би щоб суд при обранні щодо нього запобіжного заходу прийняв до уваги те, що у нього на утриманні є двоє неповнолітніх дітей, матір після інсульту, а також його призначено опікуном за інвалідом І-ої групи, який знаходиться у м. Львові в лежачому стані, за котрим саме він, ОСОБА_1 мусить щоденно доглядати. Через це підозрюваний ОСОБА_1 просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, умови якого порушувати не буде.

Вислухавши пояснення слідчого та думку прокурора, які підтримали заявлене клопотання та просили клопотання задовольнити за підставами, викладеними у ньому, думку підозрюваного ОСОБА_1, його захисника, які просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого, та дослідивши додані до клопотання матеріали, проаналізувавши докази на обґрунтування клопотання у їх сукупності, приходжу до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого, виходячи з наступних підстав.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ч.1ст.183 КПК України, тримання під вартою євинятковимзапобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу.

Згідно положеньст.177 КПК України,метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставоюзастосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, підозрюваний, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За змістом ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров'я підозрюваного , міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

Як вбачається з положень п.4 ч.2ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Згідно наданих суду матеріалів клопотання слідчого, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.186 та ч.1 ст.187 КК України, які кваліфікуються як: грабіж, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдало значної шкоди потерпілому, та напад з метою заволодіння чужим майном , поєднаний з із насильством , небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу або з погрозою застосування такого насильства (розбій).

Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 та правильність кваліфікації кримінального правопорушення, виходячи лише з фактичних даних, зазначених у доданих до клопотання документів, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3-5Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

У справі Мамедова проти Росії № 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання, Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребує позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Разом з тим, у рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року сформульована практика Європейського суду з прав людини, яка зокрема, свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Такими обставинами у даному кримінальному провадженні відносно підозрюваного ОСОБА_1 є тяжкість кримінальних правопорушень, який йому інкримінується та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, також такими обставинами є підвищена суспільна небезпечність інкримінованого злочину і суспільний резонанс, і саме наведені вище обставини у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України.

Як вбачається з доданих до клопотання документів, підозрюваний ОСОБА_1 вже неодноразово притягався до кримінальної відповідальності:

-28.02.1997 року був засуджений Франківським районним судом м. Львова за ч.3 ст.140, ч.1 ст.145 КК України до 5 років позбавлення волі;

-26.11.2008 року був засуджений Франківським районним судом м. Львова за ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання;

-29.01.2009 року був засуджений Франківським районним судом м. Львова за ч.1 ст.286 КК України до 2 років позбавлення волі із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання.

В той же час судом не може бути залишено поза увагою і той факт, що ухвалою Львівського апеляційного суду від 14 червня 2016 року у справі № 466/997/16-к за апеляційною скаргою прокурора з підстав м?якості покарання та порушення вимог кримінально-процесуального законодавства при призначенні покарання, було скасовано вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 29 березня 2016 року, згідно якого ОСОБА_1 було засуджено до позбавлення волі терміном на 5 років за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.307 та ч.2 ст.307 КК України. У відповідності до ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням та призначено іспитовий строк терміном на 3 роки. Справу відправлено на новий розгляд. При цьому запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у цій же справі було застосовано та залишено до вступу вироку в законну силу у вигляді застави в розмірі 60900 гривень.

За таких обставин суд вбачає реальний стимул для підозрюваного ОСОБА_1, за умови застосування інших запобіжних заходів, не пов?язаних із позбавленням волі, отримати можливість уникнути кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового слідства та суду. Цими ж обставинами також і підтверджується той факт, що застосування більш м?яких запобіжних заходів (застави) щодо підозрюваного ОСОБА_1 не забезпечило виконання ним покладених на нього процесуальних обов?язків та не запобігло ризикам, передбаченим п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Як вбачається з матеріалів поданого слідчим клопотання, на час дії щодо нього обраного запобіжного заходу у вигляді застави, ОСОБА_1 повторно підозрюється у вчиненні інших тяжких злочинів.

Вказаний факт зокрема також і підтверджує підвищену суспільну небезпеку особи підозрюваного ОСОБА_1, свідчить про системність його протизаконної поведінки, міцність антисоціальних зв'язків, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, дотримання ним умов застосування запобіжних заходів у випадках попереднього застосування.

Таким чином, при розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 ч.1ст.177 КПК України(наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.186, ч.1 ч.1 ст.187 ч.1 КК України); а саме те, що підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на волі продовжуватиме вчиняти кримінальні правопорушення корисливої спрямованості, або займатись іншою злочинною діяльністю, буде ухилятись від слідства та суду, зважаючи на насильницький характер одного із вчинених злочинів, схильність підозрюваного у відкритій формі (в присутності потерпілих) вчиняти злочин, в якому його підозрюють, а також поведінку підозрюваного при цьому, дає реальні підстави припускати, що він зможе здійснювати вплив на потерпілих чи свідків у кримінальному провадженні, а тому менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою є недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам, а тому слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.

Беручи до уваги вищенаведене, суд на підставі ст.ст.177,178,194 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3ст.186, ч.1 ст.187 КК України, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, вік, дані про його особу, ступінь соціальних звязків, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1-5 ч.1ст.177 КПК України, а також те, що для запобігання вказаних ризиків, застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім, тому суд приходить до висновку, що обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні; спробам знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Будь-яких документів про наявність медичних протипоказань утримання на даний час підозрюваного ОСОБА_1 в умовах ізоляції, в ході розгляду клопотання суду не надано.

При обранні підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом враховуються його доводи щодо утримання сім?ї, в тому числі дружини та двох неповнолітніх дітей, а також необхідність догляду за інвалідом І-ої групи, опікуном якого він є. В даному випадку тримання під вартою є виправданим, оскільки застосовується на визначений строк, а саме до 60 днів, а конкретні ознаки систематичної злочинної поведінки підозрюваного прямо вказують на наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Враховуючи вищевказані обставини, вважаю за належне застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

Відповідно до ч. 4ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями177та178цьогоКодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненому із застосуванням насильства або погрозою його застосування. Враховуючи те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, пов?язаного з погрозою насильством щодо дитини, а саме посягання на її життя, слідчий суддя вважає необхідним не визначати розмір застави підозрюваному ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні.

Згідност. 198 КПК Українивисловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись вимогами ст.ст.131,132,176-183, 193,194, 198 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

Клопотання старшого слідчого СВ Володимир Волинського ВП Нововолинського ВП ГУ НП у Волинській області ОСОБА_3, погодженого з заступником керівника Володимир Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.186 та ч.1 ст.187 КК України ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати стосовно до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк тримання під вартою обчислювати з 28 березня 2017 року.

Строк дії ухвали закінчується о 24 годині 26 травня 2017 року.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя:/-/-підпис

Згідно з оригіналом.

Суддя Володимир-Волинського міського суду І.Р.Вітер