Ухвала суду № 65634413, 31.03.2017, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/634/17

1-кс/154/329/17

У Х В А Л А

Іменем України

31 березня 2017 року. м. Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

слідчого судді Вітера І.Р.,

при секретарі Столярчук Т.О.,

слідчого Берези А.М.,

прокурора Панасюка В.В.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника Бруха А.О.,

розглянувши клопотання старшого слідчого Володимир-Волинського відділення поліції Нововолинського відділу поліції ГУ НП у Волинській області Романюка С.П., погоджене заступником керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури Жирицьким Р.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12017030060000070, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 січня 2017 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Корчин Радехівського району Львівської області, проживає за адресою: АДРЕСА_3, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого, востаннє 28.01.2009 року Сокальським районним судом Львівської області за ст. 187 ч. 2 КК України на 7 років позбавлення волі, звільнений по закінченню строку покарання 11.09.2015 року, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,-

в с т а н о в и в :

Старший слідчий СВ Володимир-Волинського ВП Нововолинського ВП ГУНП у Волинській області Романюк С.П. за погодженням з заступником керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури Жирицьким Р.М., звернувся в суд із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

Клопотання обґрунтовує тим, що у органу досудового розслідування є докази, які свідчать про те, що 24.01.2017 близько 12 год. 40 хв. у м. Володимир-Волинський ОСОБА_5 за попередньою змовою в групі з ОСОБА_1, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом підбору ключа, проник у квартиру АДРЕСА_4, звідки намагались таємно викрасти грошові кошти, однак були виявлені мешканцем вказаної квартири ОСОБА_6, після чого без застосування насильства, відкрито, викрали грошові кошти в сумі 1 500 грн., 100 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 24.01.2017 становить 2 733 грн., 1 770 злотих Республіки Польща, що згідно курсу Національного банку України станом на 24.01.2017 становить 11 855 грн. 46 коп., електричну ручну свердлильну машинку марки «МСУ 3 - 13 РЕ», вартістю 800 грн., набір свердл вартістю 100 грн., два електричні паяльники вартістю по 60 грн. кожен, які належать ОСОБА_8, чим завдав потерпілій майнову шкоду на загальну суму 17 108 грн. 46 коп.

Цього ж дня, за вказаним фактом слідчим відділенням Володимир-Волинського відділення поліції Нововолинського відділу поліції ГУ НП у Волинській області розпочато досудове розслідування за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

28 березня 2017 року о 18 год. 40 хв. ОСОБА_1, був затриманий як підозрюваний у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, в порядку ст. 208 КПК України.

29 березня 2017 року ОСОБА_1 було оголошено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.186 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, повністю підтверджуються зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме: показаннями потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_6, протоколом огляду місця події, протоколами пред'явлення особи для впізнання, іншими матеріалами досудового розслідування.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на запобіжному заході, не пов'язаному із позбавленням волі, зможе здійснити дії, передбачені у п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- він може ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки через тяжкість кримінальних правопорушень по яким оголошено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання у разі доведення його провини, ОСОБА_1 може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду;

- також може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється оскільки раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, востаннє 28.01.2009 року Сокальським районним судом Львівської області за ст. 187 ч. 2 КК України на 7 років позбавлення волі, звільнений по закінченню строку покарання 11 вересня 2015 року, тобто своїми діями становить підвищену суспільну небезпечність, ніде не працює та не має постійного джерела прибутку.

- може незаконно впливати на потерпілих, свідків та іншого підозрюванеого у вказаному кримінальному провадженні, як особисто так і через своїх близьких.

Необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлено тим, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, якими є особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт не зможе запобігти встановленим та доведеним стороною обвинувачення ризикам.

Так підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України і відповідно до п. 4 ч. 2 даної статті не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1, кримінальних правопорушень, яке за класифікацією відноситься до категорії тяжких, за які передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк до семи років, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1, перебуваючи на волі продовжуватиме вчиняти кримінальні правопорушення корисливої спрямованості, або займатись іншою злочинною діяльністю, буде ухилятись від слідства та суду, зважаючи на насильницький характер вчинення ним злочинів та поведінку підозрюваного може здійснювати вплив на потерпілих чи свідків у кримінальному провадженні, а тому менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою є недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам, просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник просили в задоволенні клопотання слідчого відмовити та не обирати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 просив суд застосувати щодо нього запобіжний захід не пов?язаний з позбавленням волі, оскільки на його утриманні перебуває дружина, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, а також неповнолітній син ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5. Дані факти він підтвердив документально. Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 в засіданні заявив, що намірів уникати кримінальної відповідальності у нього немає, а впливати на свідків чи потерпілих у нього немає змоги.

Вислухавши пояснення слідчого та думку прокурора, які підтримали заявлене клопотання та просили клопотання задовольнити за підставами, викладеними у ньому, думку підозрюваного ОСОБА_1, його захисника, які просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого, та дослідивши додані до клопотання матеріали, проаналізувавши докази на обґрунтування клопотання у їх сукупності, приходжу до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого, виходячи з наступних підстав.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За змістом ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

Згідно наданих суду матеріалів клопотання слідчого, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, який кваліфікується як: грабіж, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдало значної шкоди потерпілому.

Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 та правильність кваліфікації кримінального правопорушення, виходячи лише з фактичних даних, зазначених у доданих до клопотання документів, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3-5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

У справі Мамедова проти Росії № 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання, Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребує позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Разом з тим, у рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року сформульована практика Європейського суду з прав людини, яка зокрема, свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Такими обставинами у даному кримінальному провадженні відносно підозрюваного ОСОБА_1 є тяжкість кримінального правопорушення, який йому інкримінується та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, також такими обставинами є підвищена суспільна небезпечність інкримінованого злочину і суспільний резонанс, який також викликаний підозрою ОСОБА_1 у відкритому пограбуванні з проникненням до житла потерпілих, поєднаного із вчиненням співучасником інкримінованого ОСОБА_1 злочину ОСОБА_5 погрози вбивством щодо дитини із застосуванням пістолета. І саме наведені вище обставини у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України.

Як вбачається з доданих до клопотання документів, підозрюваний ОСОБА_1 вже неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів. Востаннє 28 січня 2009 року Сокальським районним судом Львівської області засуджений за ч.2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі, звільнений по закінченню строку покарання 11 вересня 2015 року. На даний час судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку.

За таких обставин суд вбачає реальний стимул для підозрюваного ОСОБА_1, за умови застосування інших запобіжних заходів, не пов?язаних із позбавленням волі, отримати можливість уникнути кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового слідства та суду. Вказаний факт зокрема також і підтверджує підвищену суспільну небезпеку особи підозрюваного ОСОБА_1, свідчить про системність його протизаконної поведінки, міцність антисоціальних зв'язків, репутацію злочинця.

Додатково суд також приймає до уваги те, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_1 постійного місця роботи немає.

Таким чином, при розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України); а саме те, що він, перебуваючи на волі зможе продовжити вчиняти кримінальні правопорушення корисливої спрямованості, або займатись іншою злочинною діяльністю, буде ухилятись від слідства та суду. Зважаючи на схильність підозрюваного у відкритій формі (в присутності потерпілих) вчиняти злочин, в якому його підозрюють, а також поведінку підозрюваного при цьому, дає реальні підстави припускати, що він може здійснювати вплив на потерпілих чи свідків у кримінальному провадженні, а тому менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою є недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам, у зв?язку з цим суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.

Беручи до уваги вищенаведене, суд на підставі ст.ст.177, 178, 194 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, вік, дані про його особу, ступінь соціальних зв'язків, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що для запобігання вказаних ризиків, застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім, суд приходить до висновку, що обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні; спробам знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Будь-яких документів про наявність медичних протипоказань утримання на даний час підозрюваного ОСОБА_1 в умовах ізоляції, в ході розгляду клопотання суду не надано.

При обранні підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом враховуються його доводи про утримання малолітньої дочки та дружини.

В даному випадку тримання під вартою є виправданим, оскільки застосовується на визначений строк, а саме до 60 діб, а конкретні ознаки систематичної злочинної поведінки підозрюваного прямо вказують на наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Враховуючи вищевказані обставини, вважаю за належне застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.

Згідно ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-183, 193, 194, 198 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

Клопотання старшого слідчого СВ Володимир - Волинського ВП Нововлинського ВП ГУ НП у Волинській області Романюка С.П., погодженого з заступником керівника Володимир - Волинської місцевої прокуратури Жирицьким Р.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати стосовно до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Корчин Радехівського району Львівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання ухвали покласти на Володимир-Волинський ВП Нововолинського ВП ГУ НП у Волинській області.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислювати з 28 березня 2017 року.

Строк дії ухвали закінчується о 24 годині 26 травня 2017 року.

Встановити розмір застави ОСОБА_1 у розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень та надати можливість внесення даної застави на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок №37315003000983, банк ГУДКСУ у Волинській області МФО 803014, та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду.

Підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_1 покласти обов?язки, передбачені ст. 94 КПК України, зокрема:

-прибувати до слідчого, прокурора, суду, в провадженні яких будуть знаходитися матеріли даного кримінального провадження;

-не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання;

-утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 31 травня 2017 року включно.

Роз?яснити підозрюваному, що у разі внесення застави оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України у Волинській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі СІЗО .

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово орган, за яким буде рахуватися ОСОБА_1

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя:/-/-підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Володимир-Волинського міського суду І.Р.Вітер