Ухвала суду № 65634338, 28.03.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/11124/16-ц Провадження № 22-ц/795/593/2017 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Цибенко І. В. Доповідач - Онищенко О. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2017 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,при секретарі:ОСОБА_4, за участю:представника скаржника ОСОБА_5, представника ДВС - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та їх представника ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_8 і ОСОБА_7, Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_10 на дії державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів ОСОБА_11 про визнання незаконною і скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2017 року задоволено скаргу ОСОБА_10, поновлено заявнику строк звернення до суду зі скаргою, визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби м. Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_11 про відмову у відкритті виконавчого провадження від 10.08.2016 року серії ВП 51929739.

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 і ОСОБА_7 просять скасувати зазначену ухвалу суду і винести нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні скарги. Заінтересовані особи вказують, що судом першої інстанції не було враховано норми статей 17, 18 Закону України „Про виконавче провадження (в редакції 1999 року, який діяв на час винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження). Також ОСОБА_8 і ОСОБА_7 вважають, що при вирішенні питання про поновлення строку для оскарження дій державного виконавця суд не врахував положення п.16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року та керувався при розгляді скарги нормами статті 385 ЦПК. Заінтересовані особи вказують, що ОСОБА_10, знаючи про наявність ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 серпня 2016 року, почав цікавитись долею справи лише в грудні 2016 року, що свідчить про зловживання ним своїми правами у виконавчому провадженні.

В апеляційній скарзі Новозаводський ВДВС міста Чернігова просить скасувати ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2017 року і прийняти нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_10 у задоволенні скарги. Особа, яка подає апеляційну скаргу, вказує, що виконавчий документ (ухвала Новозаводського районного суду м. Чернігова у справі №751/11124/16-ц) надійшла до виконавчої служби без заяви стягувача або його представника про примусове виконання рішення, як того вимагає Закон України „Про виконавче провадження, а саме п.1 ст.19. До того ж в ухвалі не було вказано дату набрання нею законної сили. За доводами субєкта оскарження, оскільки виконавчий документ не відповідав вимогам ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження, які є обовязковими для всіх виконавчих документів, вимогам ЦПК України, 10 серпня 2016 року державним виконавцем у відповідності до ст.26 Закону винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку.

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції дійшов висновку, що державний виконавець, відмовляючи у відкритті виконавчого провадження по виконанню ухвали суду про забезпечення позову від 03.08.2016 року з підстав не набрання нею законної сили, діяв в порушення вимог законодавства. Також судом встановлено поважність причин пропуску заявником строку звернення до суду із скаргою, оскільки відсутні докази отримання ОСОБА_10 копії постанови про відмову у відкритті провадження від 10.08.2016 року.

Такі висновки суду ґрунтуються на матеріалах справи і відповідають вимогам закону.

По справі встановлено, що в 2016 році ОСОБА_10 звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_12 про стягнення грошового боргу за розпискою та 3% річних.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 серпня 2016 року задоволено заяву ОСОБА_10 про забезпечення позову і накладено арешт на житловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Громової, буд.18, що належить на праві приватної власності ОСОБА_12 (а.с.12).

04 серпня 2016 року судом першої інстанції копію ухвали про забезпечення позову було направлено Новозаводському ВДВС для виконання, а ОСОБА_10 і Другій Чернігівській державній нотаріальній конторі для ознайомлення (а.с.45).

10 серпня 2016 року головним державним виконавцем Новозаводського ВДВС міста Чернігів ОСОБА_11 було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, оскільки ухвала від 03 серпня 2016 року не набрала законної сили (а.с.44).

30 серпня та 05 вересня 2016 року боржник ОСОБА_12 подарував по 1/2 частині житлового будинку №18 по вул. Громової в м. Чернігові відповідно ОСОБА_8 та ОСОБА_7 (а.с.8-9).

24 вересня 2016 року ОСОБА_12 помер (а.с.6).

Постановою державного виконавця Новозаводського ВДВС міста Чернігів від 26 вересня 2016 року відкрито виконавче провадження з виконання ухвали №2-з/751/19/16, виданої 03.08.2016 року Новозаводським районним судом м. Чернігова, про накладення арешту на житловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Громової, 18, що належить на праві власності ОСОБА_12 В той же день державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с.38).

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України „Про виконавче провадження (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної постанови) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтями 17, 18 Закону України „Про виконавче провадження (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема ухвали судів у цивільних справах. Виконавчі документи можуть бути предявлені до виконання у визначені строки, зокрема для виконання судових рішень встановлюються строки з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Як вбачається з матеріалів справи, на копії ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 серпня 2016 року про накладення арешту на житловий будинок дійсно зазначено, що станом на 04.08.2016 року ухвала суду законної сили не набула.

Оскільки в силу положень ст.18 Закону України „Про виконавче провадження (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зазначення у виконавчому документі дати набрання законної (юридичної) сили рішенням є обовязковим, судом першої інстанції і здійснено запис, що ухвала суду про забезпечення позову законної сили не набула.

Проте, згідно резолютивної частини зазначеного судового рішення ухвала виконується негайно, її оскарження не зупиняє виконання ухвали.

Крім того, відповідно до ч.ч. 9, 10 ст.153 ЦПК України ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно ч.3 ст.30 Закону України „Про виконавче провадження (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) негайному виконанню підлягають, зокрема рішення, якщо негайне виконання передбачено законом і про це зазначено у виконавчому документі. У разі якщо рішення підлягає негайному виконанню, державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше наступного робочого дня після надходження документів, зазначених у статті 17 цього Закону, і невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Проте, в порушення зазначених вимог Закону, незважаючи на те, що ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню, головним державним виконавцем Новозаводського ВДВС міста Чернігів ОСОБА_11 було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження в звязку з тим, що ухвала суду не набрала законної сили, що призвело до безперешкодного відчуження боржником майна, на яке було накладено арешт.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження від 10 серпня 2016 року.

Доводи ОСОБА_8 та ОСОБА_7, Новозаводського ВДВС міста Чернігова, що проведені державним виконавцем дії є законними, грунтуються на невірному тлумаченні норм права, які регулюють спірні правовідносини.

Також суд обгрунтовано поновив ОСОБА_10 строк звернення до суду із скаргою.

Частиною 1 статті 31 Закону України „Про виконавче провадження (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Проте, в матеріалах справи відсутні відомості, що оскаржувану постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження було направлено на адресу ОСОБА_10 рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до ст.385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Крім того, згідно ч.4 ст.26 Закону України „Про виконавче провадження (в редакції, чинній на час винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження) постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у десятиденний строк з дня її надходження у порядку, встановленому цим Законом.

Оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_10 отримав оскаржувану постанову державного виконавця, а його представник ознайомився з матеріалами справи 06 грудня 2016 року, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про поважність причин пропуску ним строку на оскарження постанови.

При цьому посилання ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на п.16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки ухвалу про накладення арешту було постановлено у відсутності сторін, її копію направлено на адресу державної виконавчої служби Новозаводським районним судом м. Чернігова, ОСОБА_10 не звертався до виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, а тому відсутні підстави стверджувати, що заявник може вважатися обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні.

Враховуючи викладене, доводи апеляційних скарг правильності висновків суду не спростовують, ухвалу постановлено з додержанням вимог закону, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_8 і ОСОБА_7, Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів відхилити.

Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: