Постанова № 65634327, 30.03.2017, Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/169/17

Провадження № 2-а/747/14/17

ПОСТАНОВА

іменем України

30.03.2017 року смт. Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області

у складі: головуючого судді Косенко Ю.Л.

з участю секретаря Божко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Талалаївці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, 3-я особа Чернігівський обласний військовий комісаріат, про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, 3-я особа Чернігівський обласний військовий комісаріат (далі - ЧОВК), в якому просить суд:

- визнати неправомірним та скасувати рішення Міністерства оборони України від 13 січня 2017 року № 3 виражене у формі Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, в частині відмови йому у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням III групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії;

- зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням III групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Свої вимоги мотивує тим, що в період з 14.02.1980 року по 30.11.1980 року приймав участь в бойових діях на території Республіки Афганістан. Під час проходження служби в Республіці Афганістан, у 1980 році, отримав множинні вогнепальні осколкові поранення, контузію головного мозку, що підтверджено висновком спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи Київського міського клінічного бюро СМЕ за № 262/ж від 13.02.2014, витягом із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій травм, каліцтв від 17.02.2014 року за № 413.

Згідно протоколу Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій травм, каліцтв від 17.02.2014 року за №413 було встановлено, що поранення (контузія), захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Відповідно до рішення МСЕК від 10.09.2014 року йому встановлена ІІІ група інвалідності вперше, в зв'язку із отриманням поранення, контузії, захворювання так пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, що підтверджується відповідною довідкою МСЕК № 004238 серії АВА від 10.09. 2014 року, з терміном чергового переогляду 10.09.2015 року.

10.09.2015 року позивачу повторно встановлено III групу інвалідності безтерміново в зв'язку із отриманням поранення контузія, захворювання, так пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, що підтверджується довідкою МСЕК серія НОМЕР_1 від 10.09.2015 року. 10 вересня 2015 року отримав посвідчення інваліда війни 3 групи серії НОМЕР_2.

За наведених обставин, він має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 2 ст. 16 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975. Саме тому, у встановленому законом порядку, він звернувся до відповідних органів з документами на отримання грошової допомоги. 20 травня 2016 року на засіданні Комісії з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби, прийнято рішення про повернення да доопрацювання його документів, з зв'язку з відсутністю документів, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), яке оформлене протоколом №36 від 20 травня 2016 року, п.756, затвердженим Міністром оборони України 23 травня 2016 року. Постановою Талалаївського районного суду Чернігівської області від 15.08.2016 року визнано протиправними дії Міністерства оборони щодо повернення на доопрацювання його заяви з доданими документами про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги, скасовано рішення виражене у формі протоколу № 36 пункт 756, затвердженого Міністром оборони України 23 травня 2016 року, в частині повернення на доопрацювання документів та зобов'язано Міністерство оборони повторно розглянути його заяву.

На виконання постанови суду Міністерством оборони його заява про призначення одноразової грошової допомоги з доданими документами повторно розглянута та 19 січня 2017 року Міністром оборони України було затверджено протокол засідання комісії від 13 січня 2017 року № 3, відповідно до якого йому було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, через неподання документа, що свідчить про обставини поранення.

Позивач вважає незаконними дії Міністерства оборони України щодо відмови в призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 3-ї групи інвалідності пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, так як ним на розгляд комісії були подані всі документи, необхідні для призначення допомоги, в тому числі і документи, що свідчать про обставини поранення.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Поштою надіслав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав повністю, а розгляд справи просив провести без його участі. Також додатково в обгрунтування вимог зазначив, що після повторного розгляду його заяви Міністерство оборони, приймаючи до уваги свої дискреційні повноваження, прийняло рішення на свій розсуд -про відмову в призначенні йому одноразової грошової допомоги. Тому з метою захисту прав та законних інтересів він просить задовольнити його позов в повному обсязі та зобов'язати відповідача прийняти рішення про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги в зв'язку з інвалідністю, враховуючи, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Представник відповідача - Міністерства оборони в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відповідач надав заперечення на позов ОСОБА_1, в якому просять відмовити в його задоволенні повністю. В обґрунтування заперечень зазначено, що позивачем не був наданий документ, що свідчить про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено п.11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. №975, в зв'язку з чим позивачу і було відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

Представник 3-ї особи -Чернігівського обласного військового комісаріату до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Надали відзив на адміністративний позов ОСОБА_1, в якому просять розглянути справу без участі представника та вказали, що позивач дійсно проходив строкову військову службу, в тому числі в період з 14 лютого 1980 року по 30 листопада 1980 року приймав участь у бойових діях на території республіки Афганістан. 10.03.2016 року позивач звернувся з заявою на адресу Срібнянського ОРВК про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності. Вказана заява з документами 10.03.16 року перенаправлена на адресу Чернігівського обласного військового комісаріату. Приймаючи до уваги надані позивачем документи, які підтверджували отримання ним поранення пов'язаного з проходженням військової служби в Афганістані, Чернігівський ОВК прийшов до висновку, що ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, який направили на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України. 20 травня 2016 року Міністерством оборони України було прийнято рішення про повернення документів позивача у зв'язку з відсутністю довідки про причини та обставини отримання поранення. Про вказане рішення позивачу було повідомлено через Чернігівський обласний військовий комісаріат 30 травня 2016 року за вих. №5/2278с. В подальшому, після набрання законної сили рішенням Талалаївського районного суду від 15 серпня 2016 року Чернігівським ОВК 14 грудня 2016 року було повторно направлено документи ОСОБА_1 на адресу Міністерства оборони для повторного розгляду та прийняття відповідного рішення. 13 січня 2017 року комісією Міністерства оборони з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум відмовлено ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової допомоги. Про прийняте рішення позивача повідомлено листом Чернігівського ОВК від 07 лютого 2017 року. Права позивача Чернігівський обласний військовий комісаріат не порушив, так як він є лише посередником між позивачем та відповідачем, оскільки лише приймав та перенаправляв подану заяву від позивача на адресу МО України для прийняття Міністром оборони України рішення щодо призначення чи відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.

Враховуючи приписи ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 проходив строкову військову службу з 14.11.1978 року по 30.11.1980 року у військових частинах 21369, 75368, пп 77926, що підтверджується копіями військового квитка позивача серія ВФ № 092586 (а.с.9-11), послужного списку (а.с.12), довідкою військового комісара Срібнянського ОРВК № 55 від 10.04.2014 року, і приймав участь в бойових діях на території республіки Афганістан з 14.02.1980 по 30.11.1980 в складі військової частини пп 77926, що підтверджується довідками Срібнянського ОРВК від 10.04.2014 № 56, від 09.03.2016 № 41 (а.с.14-15), копією військового квитка (а.с.9-11).

На підставі заяви ОСОБА_1 від 13.02.2014, спеціалістом у галузі судово-медичної експертизи, лікарем судово-медичним експертом Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи Трач В.П., який має вищу кваліфікаційну категорію зі стажем роботи за фахом 29 років, 13 лютого 2014 року було складено висновок № 262/ж, де в розділі обставини справи зі слів ОСОБА_1 зазначено, що у 1980 році під час бойових дій в Афганістані отримав осколочні поранення голови, лівої руки, правої ноги. Згідно описової частини при огляді: Т-подібної форми рубець-на підборідді справа розмірами 1,5х1 см., білого кольору, м'який, рухомий; подібних властивостей рубці невизначеної та подовженої форми розташовані на долонній поверхні лівої кисті в проекції голівок 2 і 3 п'ясних кісток розмірами 1,3х 0,8 см і 1,2х0,6 см по внутрішній поверхні правої гомілки в нижній третині розмірами 2,5х 1 см. Згідно висновку експерта описані рубці є наслідком загоєння ран, які могли утворитися внаслідок вогнепальних (осколкових) поранень, отриманих у 1980 році (а.с.17).

Як вбачається з витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 17.02.2014 № 413, множинні вогнепальні осколкові поранення голови, лівої руки та правої ноги (контузія головного мозку) рядового у відставці ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 наслідком яких стали множинні рубці в анатомічних ділянках, зазначених у висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи № 262/ж від 13.02.2014 р, -це поранення, контузія, захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. (а.с.18).

Відповідно до рішення МСЕК від 10.09.2014 року ОСОБА_1 вперше встановлена III група інвалідності з 22.07.2014 року, в зв'язку із отриманням поранення, контузії, захворювання, так, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії на строк до 01.10.2015 року, що підтверджується відповідною довідкою МСЕК № 004238 серії АВА від 10.09. 2014 року, з терміном чергового переогляду 10.09.2015 року (а.с.19).

10.09.2015 року позивачу повторно встановлено III групу інвалідності безтерміново в зв'язку із отриманням поранення контузія, захворювання, так пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, що підтверджується довідкою МСЕК серія НОМЕР_1 від 10.09.2015 року (а.с.120).

10 вересня 2015 року ОСОБА_1 отримав посвідчення інваліда війни 3 групи серії НОМЕР_2 (а.с.16).

10 березня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до військового комісара Срібнянського ОРВК із заявою про виплату одноразової грошової допомоги в зв'язку з встановленням інвалідності пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах де велися бойові дії, до якої були додані документи згідно переліку наведеного в заяві (а.с.21).

10 березня 2016 року документи ОСОБА_1 на 29 арк. Срібнянським ОРВК направлено військовому комісару Чернігівського ОВК (а.с.22).

12 березня 2016 року Чернігівський обласний військовий комісаріат направив Департаменту фінансів Міністерства оборони України заяву ОСОБА_1 та документи для призначення і виплати одноразової грошової допомоги капітану у запасі ОСОБА_1, якого визнано інвалідом ІІІ групи в 2014 році, так як командування вважає, що він має право на отримання грошової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності (а.с.23).

20 травня 2016 року, відповідно до протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби №36 від 20 травня 2016 року, комісія дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, в тому числі (пункт 756) ОСОБА_1 (Чернігівський ОВК, дата звільнення 30.11.1980, дата встановлення інвалідності - 22.07.2014 р.), оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено п.11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. №975 (а.с.24).

Постановою Талалаївського районного суду Чернігівської області від 15.08.2016 року, залишеною без змін ухвалою колегії суддів Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 року, визнано протиправними дії Міністерства оборони щодо повернення на доопрацювання заяви ОСОБА_1 з доданими документами про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги, скасовано рішення виражене у формі протоколу № 36 пункт 756, затвердженого Міністром оборони України 23 травня 2016 року, в частині повернення на доопрацювання документів та зобов'язано Міністерство оборони повторно розглянути його заяву ( а.с.26-29, 30-35).

На виконання постанови суду Міністерством оборони заява ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги з доданими документами повторно розглянута та 19 січня 2017 року Міністром оборони України затверджено протокол засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов»язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 13 січня 2017 року № 3, відповідно до якого ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, враховуючи, що заявником не подано документ, що свідчить про обставини поранення (а.с.37).

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.91р. № 2011-XII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі Закон № 2011-XII) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті (підпункт 4 частини другої статті 16 Закону № 2011-XII).

Як зазначив Верховний Суд України в постанові від 10 березня 2015 року (справа №21-563а14), право на отримання допомоги виникає у військовослужбовця з моменту настання інвалідності, а не з моменту звільнення з військової служби. Крім того, визначено, що одноразова грошова допомога є компенсаційним механізмом соціального захисту військовослужбовців, які спрямовані на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.б ч.1 ст.16-2 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності IIІ групи.

Згідно з частиною шостою статті 16-3 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі -Порядок).

Пунктом 6 Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IIІ групи.

Згідно пункту 3 Порядку у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно довідки МСЕК серії НОМЕР_3 від 10 вересня 2014 року ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності з 22 липня 2014 року (а.с.18).

Відповідно до пункту 12 Порядку призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

З метою виконання положень ст.16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" наказом Міністра оборони України "Про організацію роботи та призначення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби" від 12.04.2007 № 168 (далі - Наказ) створена у Міністерстві оборони України постійно діюча комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби. До складу даної комісії (голова) входить заступник Міністра оборони України.

В силу положень наказу Міністра оборони України від 12.04.2007 року № 168 відповідну пропозицію для вирішення питання позивача (позитивну чи негативну) повинна надати постійно діюча комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби. За наслідком розгляду такої пропозиції комісії Міністр оборони України приймає відповідне рішення.

Відповідно до вищенаведеного, пропозиції даної комісії у формі протоколу засідання, затвердженого Міністром оборони України, і є рішенням розпорядника коштів.

Пунктом 13 Порядку передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Згідно пункту 15 Порядку рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржене в установленому порядку.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 з дня встановлення 3 групи інвалідності, при первинному огляді, набув право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням III групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії та з метою реалізації даного права надав відповідачеві через уповноважену особу - Чернігівський обласний військовий комісаріат, необхідні документи для призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги, проте Міністерство оборони, відповідно до свої дискреційних повноважень, прийняло рішення від 13 січня 2017 року № 3, виражене у формі Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затвердженого 19 січня 2017 року Міністром оборони України -про відмову в призначенні йому одноразової грошової допомоги, яке на думку суду є неправомірним.

Суд вважає, що посилання Міністерства оборони України на те, що позивачем не надано документу, який би свідчив про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), є безпідставним, оскільки відсутність висновків службового розслідування та акту розслідування, довідки про обставини травми не може бути підставою для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, за умови, якщо причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) підтверджені іншими документами. (Ухвала Вищого адміністративного суду від 22.01.2015 по справі № 2а-1626/12/1370).

Так, правовою підставою для призначення особі одноразової грошової допомоги в порядку ст.16 Закону № 2011-ХІІ та Порядком № 975 є відповідний висновок МСЕК, який надавався позивачем відповідачу.

Крім того, в матеріалах справи наявні висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи та витяг з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії, які також підтверджують зв'язок поранення (контузія) та захворювання з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с.17-18), які також надавалися на розгляд комісії.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Міністерства оборони України від 13 січня 2017 року № 3 виражене у формі Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням III групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії та зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням III групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності. Рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 прийняте судом на захист його прав, гарантованих Конституцією України, та Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та враховуючи, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Що стосується клопотання позивача про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, то суд не знаходить підстав для його задоволення, оскільки в розумінні ст. 267 КАС України зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.

Керуючись ст.ст.11, 69,158-163, 186, КАС України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» від 20.12.91р. № 2011-XII, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Міністерства оборони України від 13 січня 2017 року № 3, виражене у формі Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затвердженого 19 січня 2017 року Міністром оборони України, в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням III групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.

Зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням III групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Талалаївський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Ю.Л.Косенко