Рішення № 65634301, 27.03.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/7243/16-ц Провадження № 22-ц/795/86/2017 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції - Жук М. І. Доповідач - Вінгаль В. М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2017 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіВІНГАЛЬ В.М.суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2,при секретарі:ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,за участю:представника позивача ОСОБА_6, представника відповідача ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 листопада 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" до ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки, третя особа: орган опіки і піклування Деснянської районної в місті Чернігові ради,

в с т а н о в и в:

У липні 2016 року ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк» звернулося до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 24 вересня 2007 року між ВАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк» (змінено найменування на ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк») та ОСОБА_8 було укладено кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 60 000 доларів США на строк до 25 липня 2017 року зі сплатою 13,5 % річних. 25 липня 2007 року на забезпечення виконання зобовязань за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_8 укладено іпотечний договір, предметом якого є квартира АДРЕСА_1.

У зв'язку із невиконанням ОСОБА_8 зобов'язань за укладеним кредитним договором щодо своєчасного повернення кредиту позивач просив в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_8 перед ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" за кредитним договором №11 від 25 липня 2007 року, що становить в гривневому еквіваленті 1 335 934 гривні 94 копійки, з них: кредит -36 518,34 доларів США, відсотки - 14 261,26 доларів США, неустойка -43 925,30 гривень звернути стягнення на належний ОСОБА_8 на праві приватної власності предмет іпотеки чотирикімнатну квартиру зі всіма обєктами функціонально повязаними з цим нерухомим майном загальною площею 77,1 кв.м., житловою площею 53,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 шляхом його продажу ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" від свого імені будь-якій особі-покупцю за початковою ціною, визначеною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності під час його реалізації у порядку, передбаченому ст.38 Законом України «Про іпотеку», з наданням ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк» всіх прав продавця, у тому числі, але не виключно: укладати договір купівлі-продажу, отримувати дублікати правовстановлюючих документів на вказаний предмет іпотеки в органах БТІ, органах нотаріату та інших органах державної влади, місцевого самоврядування та у будь-яких установах незалежно від форм власності; отримувати всі необхідні документи та довідки (в тому числі витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності) для продажу вищезазначеного предмета іпотеки у виконавчих органах сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, акредитовані субєкти, та всіх підпорядкованих структурних підрозділах, в органах нотаріату або у інших органах, які будуть здійснювати функції з реєстрації речових прав на нерухоме майно; здійснювати будь-які платежі у якості продавця в процесі укладання договору купівлі-продажу предмету іпотеки; звертатися до субєктів оціночної діяльності із заявою про проведення експертної оцінки предмету іпотеки, а також ставити підписи від свого імені за одержання експертної оцінки, отримувати довідки та документи, які необхідні для укладання та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, надати приватному нотаріусу право відкрити розділ на предмет іпотеки чотирикімнатну квартиру зі всіма обєктами функціонально повязаними з цим нерухомим майном загальною площею 77,1 кв.м., житловою площею 53,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та зареєструвати право власності на предмет іпотеки - чотирикімнатну квартиру зі всіма обєктами функціонально повязаними з цим нерухомим майном загальною площею 77,1 кв.м., житловою площею 53,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за набувачем (покупцем), отримувати в органах місцевого самоврядування за місцезнаходженням предмета іпотеки довідки про склад сімї іпотекодавця, копії будинкових книг, технічну документацію.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 листопада 2016 року відмовлено повністю у задоволенні позову ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" до ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки квартиру №55 в будинку,30а по вул. Доценка в м. Чернігові.

В апеляційній скарзі ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що при укладенні іпотечного договору від 25.07.2007 року ОСОБА_8 був прописаний та проживав один за адресою: АДРЕСА_2, його донька ОСОБА_9 була забезпечена житлом, а будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки, зокрема реєстрація дитини в будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки, не є підставою для відмови у задоволенні позову щодо звернення стягнення на предмет іпотеки з підстав невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні в частині мотивів відмови у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте таким вимогам не відповідає рішення суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", суд першої інстанції, керуючись ст.17 Закону України «Про охорону дитинства», виходив з того, що на момент укладання договору іпотеки право на проживання у спірній квартирі мала донька відповідача ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, а на даний час у квартирі зареєстровані та проживають двоє неповнолітніх дітей відповідача ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, тому звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку призведе до втрати двома малолітніми дітьми права на житло, яке є предметом іпотеки.

Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.

Судом по справі встановлено, що 25.07.2007 року між ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ОСОБА_8 укладено кредитний договір №11, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти у сумі 60 000 доларів США, що складає еквівалент 303 000 грн. за курсом на момент укладення договору зі сплатою 13,5% річних за користування кредитними коштами, терміном користування до 16 год. 00 хв. 25 липня 2017 року.

З метою забезпечення належного виконання зобовязання за кредитним договором, 25.07.2007 року між ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ОСОБА_8 укладено іпотечний договір, за умовами якого ОСОБА_8 передав в іпотеку нерухоме майно, а саме чотирикімнатну квартиру зі всіма обєктами функціонально повязаними цим нерухомим майном, загальною площею 77,1 кв.м., житловою площею 53,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до п.п. 7.2, 7.4 іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобовязання в порядку, встановленому ст.37 Закону України «Про іпотеку» та умовами цього договору, продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку» та умовами цього договору.

Сторони договору домовилися про те, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на майно, згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку, на підставі його договору шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобовязання згідно з цим застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя.

ОСОБА_8 зобовязання за кредитним договором №11 від 25.07.2007 року належним чином не виконував, в результаті чого станом на 20.04.2016 року утворилась заборгованість в сумі 1 335 934,94 грн., з них: кредит - 36 518,34 доларів США, відсотки - 14 261,26 доларів США, неустойка - 43 925,30 грн.

13 березня 2009 року та 22 квітня 2010 року між ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ОСОБА_8 укладено договори №№ 1, 2 про внесення змін до іпотечного договору від 25 липня 2007 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 статті 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання в порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Разом з тим, порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано статтею 39 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Отже, проаналізувавши положення статей 33, 36, 37, 39 Закону України «Про іпотеку», статей 328, 335, 376, 392 ЦК України, можна зробити висновок, що законодавцем визначено три способи захисту задоволення вимог кредитора на виконання забезпечених іпотекою зобовязань шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (на підставі рішення суду) та два позасудові (на підставі виконавчого напису нотаріуса та згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя). У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п.3.1.5 іпотечного договору, іпотекодавець засвідчив, що будь-які малолітні та/або неповнолітні, та/або непрацездатні особи не мають права користування квартирою. Іпотекодавець свідчить, що малолітні/неповнолітні діти на момент укладення цього договору забезпечені житлом, яке відповідає всім нормам, які передбачені чинним законодавством України, що підтверджується довідкою №3872, яка видана КП ЖКГ «ЖЕК-10» від 17 липня 2007 року.

За таких обставин, на час укладення іпотечного договору неповнолітня дитина відповідача ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, була зареєстрована в іншому помешканні і мала саме в ньому право користування житлом. Реєстрація та проживання неповнолітніх ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 у спірній квартирі після укладення іпотечного договору не може свідчити про порушення прав неповнолітніх дітей при укладанні іпотечного договору. Таким чином, апеляційний суд вважає хибним висновки суду першої інстанції про необхідність відмови у задоволенні позову з цих підстав.

Сукупність зібраних по справі доказів свідчить про те, що позичальник не виконує грошового зобовязання за кредитним договором, умовами іпотечного договору передбачено право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку», але позивачем не зазначено початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Положенням ч. 1 ст. 39 Закону «Про іпотеку» передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Виходячи зі змісту поняття «ціна», як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, а також з аналізу норм ст. ст. 38, 39 Закону «Про іпотеку», слід дійти правового висновку, що у розумінні норми ст. 39 Закону «Про іпотеку» зазначення в рішенні суду початкової ціни предмета іпотеки, визначеної за процедурою, передбаченою ч. 6 ст. 38 цього Закону, означає встановлення її в грошовому вираженні.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 02 листопада 2016 року у справі №6-1923цс15.

В порядку ст.ст. 10, 60 ЦПК України апеляційний суд неодноразово розяснював позивачу право надати суду оцінку іпотечного майна, складену субєктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна та наслідки невчинення такої процесуальної дії. Дана справа перебувала на розгляді протягом 3-х місяців як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, в той час як розгляд справи в апеляційному суді становить 2 місяці, проте таких доказів надано не було, а відтак апеляційний суд позбавлений можливості визначити початкову ціну предмета іпотеки за процедурою, передбаченою ч. 6 ст. 38 цього Закону, тобто встановити її в грошовому вираженні.

За таких обставин, позовні вимоги ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" не підлягають задоволенню саме з цих мотивів.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог, залишивши його без змін в іншій частині.

При цьому, позивач не позбавлений можливості звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні на день предявлення позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.4 ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 листопада 2016 року змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк".

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:Судді: