Рішення № 65630760, 29.03.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №484/1399/16-ц 29.03.2017 29032017 29.03.2017

Провадження №22-ц/784/648/17

Справа номер 484/1399/16-ц

Провадження номер 22-ц/784/648/17 Суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 27 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_2

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2017 рокум. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської областіу складі:

головуючого Локтіонової О.В.,

суддів: Колосовського С.Ю., Довжук Т.С.,

із секретарем судового засідання Лівшенком О.С.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

публічного акціонерного товариства Дельта Банк

на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області

від 13 січня 2017 року

за позовом

публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі Банк або ПАТ«Дельта Банк») до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

15 квітня 2016 року Банк пред'явив зазначений позов, який обґрунтував наступним.

20 вересня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» та відповідачкою був укладений кредитний договір №89/ФКВ-07, відповідно до якого ОСОБА_5 надано кредит в сумі 36400 доларів США зі сплатою 9,5% річних, а в разі порушення умов договору в сумі 10% річних, строком до 19 вересня 2013 року.

30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», ПАТ «ДельтаБанк» та Національним банком України укладено договір про передачу активів та кредитних зобовязань ТОВ «Укрпромбанк» на користь позивача, зокрема і вищезазначеного кредитного договору.

ПАТ «ДельтаБанк» зазначало, що відповідачка взятих на себе зобовязань за кредитним договором не виконала, внаслідок чого станом на 11 квітня 2016 року утворилась заборгованість в сумі 1261899 грн.12 коп., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 20686,45 доларів США, що еквівалентно 530190,57 грн., заборгованості з відсотків в сумі 12469,59 доларів США, що еквівалентно 319593,70 грн., заборгованості з комісії в сумі 29 738 грн.92 коп. та пені в сумі 382 375 грн.93 коп.

На підставі викладеного Банк просив стягнути з відповідачки зазначену заборгованість, а також судові витрати.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідачка вказувала, що позов ОСОБА_6 поданий поза межами строків звернення за захистом порушеного права, а тому просила застосувати наслідки спливу позовної давності.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 січня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, Банк подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 пропущено строки звернення до суду для захисту порушеного права.

Між тим, з таким висновком суду у повній мірі неможна погодитися, з огляду на таке.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В разі порушення зобовязання наступають наслідки, визначені ст.611 ЦК України та умовами договору. Зокрема, кредитор має право вимагати відшкодування збитків та сплати пені або штрафу відповідно до умов договору.

Стаття 1048 даного Кодексу визначає, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Ст.ст.525, 612, 625 ЦК України передбачають, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини першої статті 251 ЦК Українистроком є певний період у часі, зі спливом якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно достатті 256 ЦК Українипозовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) становить один рік (статті 257, 258 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четвертастатті 267 ЦК України).

Відповідно достатті 253 ЦК Україниперебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина першастатті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Отже, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначене періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 вересня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та відповідачкою був укладений кредитний договір №89/ФКВ-07, відповідно до якого ОСОБА_5 отримала кредит в сумі 36400 доларів США строком до 19 вересня 2013 року. Сторонами передбачено сплату 9,5% річних за користування кредитом за умови виконання позичальницею умов щодо щорічного страхування автомобілю купленого за кредитні кошти, а в разі порушення цієї умови 10% річних, які сплачуються у валюті кредиту за період з дня його надання та до дня його повернення. Крім того, сторони передбачили сплату комісії за управління кредитом та пені внаслідок невиконання умов договору (а.с.6-12).

За умовами даного договору позичальниця повинна була повертати кредит щомісячно частинами в розмірі не менш як 505,56 доларів США по 20 число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту (пункт 2.4. Договору).

13 червня 2010 року між ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Український промисловий банк» та Національним ОСОБА_6 України укладено договір про передачу активів та кредитних зобовязань Укрпромбанку на користь ОСОБА_6. Відповідно до умов цього договору позивач набув право вимоги за вищезазначеним кредитним договором, що підтверджується витягом з додатку №2 до цього договору (а.с.22-27).

Розрахунок кредитної заборгованості відповідачки свідчить, що вона своїх зобов'язань за договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим у неї станом на 11 квітня 2016 року утворилася заборгованість за вищезазначеним договором у сумі 1261899 грн.12 коп., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 20686,45 доларів США, що еквівалентно 530190,57 грн., заборгованості з відсотків в сумі 12469,59 доларів США, що еквівалентно 319593,70 грн., заборгованості з комісії в сумі 29738,92 грн. та пені в сумі 382375,93 грн. (а.с.19-21).

14 вересня 2016 року відповідачка звернулася до суду з заявою про застосування наслідків спливу позовної давності.

Проаналізувавши викладене у сукупності, колегія суддів вважає, що висновок районного суду про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_6 є неправильним.

Оскільки позивач звернувся з позовом до суду 15 квітня 2016 року, то він має право на стягнення кредиту, процентів та комісії, починаючи з квітня 2013 року, оскільки платіж за цей місяць відповідач повинна була здійснити до 20 травня 2013 року.

Право на звернення з позовом до суду у ОСОБА_6 виникло з 21 травня 2013 року.

Відповідач у належні строки кредит не повернула, отже у позивача є право на стягнення процентів та комісії до дати повернення кредиту.

На заявлену позивачем дату 11 квітня 2016 року у межах позовної давності заборгованість по кредиту становить 3989,04 доларів США, заборгованість з відсотків 6266,70 доларів США, заборгованість з комісії 19301,19 грн.

Таким чином, Банк має право на стягнення вказаної суми з відповідачки.

Пункт 14 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі» розяснює, що згідно з частиною першою статті 192 ЦК України при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України гривні. У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Оскільки 29 березня 2017 року курс долару США до української валюти 27,12, то заборгованість по кредиту у гривні становить 108182,76 грн., а по відсотках 169952,90 грн.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Розрахунок пені за рік свідчить, що він значно перевищує збиток, тому колегія суддів вважає обґрунтованим та справедливим зменшити пеню до 278135 грн.66 коп.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення районного суду підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_6, а саме у сумі 575572 грн. 51 коп., що складається з заборгованості за кредитом у сумі 108182 грн. 76 коп., заборгованості за процентами у сумі 169952 грн.90 коп., заборгованості з комісії у сумі 19301 грн.19 коп., пені у сумі 278135 грн. 66 коп.

Оскільки рішення суду першої інстанції скасоване, то відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Дельта Банк» підлягає стягненню за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанції судовий збір у сумі 18284 грн.92 коп.

Керуючись ст. ст.303,309,316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Дельта Банк задовольнити частково.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 січня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства Дельта Банк заборгованість за кредитним договором №89/ФКВ-07 від 20 вересня 2007 року у сумі 575572 грн.51 коп., що складається з заборгованості за кредитом у сумі 108182 грн.76 коп., заборгованості за процентами у сумі 169952 грн.90 коп., заборгованості з комісії у сумі 19301 грн.19 коп., пені у сумі 278135 грн.66 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства Дельта Банк за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанції судовий збір у сумі 18284 грн.92 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часуможе бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.В. Локтіонова

Судді: Т.С. Довжук

ОСОБА_7