Постанова № 65630722, 31.03.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 487/6663/16-п 31.03.2017 31.03.2017 31.03.2017

Номер провадження: 33/784/117/17

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження: № 33/784/117/17 Суддя суду першої інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП Суддя апеляційного суду: Маркова Т.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2017 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

судді Маркової Т.О.

за участю секретаря Клімової Л.В.

за участю особи, яку притягнуто

до адміністративної відповідальності ОСОБА_2

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2017 року, якою

ОСОБА_2, 25.04.1983року народження, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

в с т а н о в и в :

Згідно постанови суду, 17.12.2016р. близько 03.05год. ОСОБА_2 керував транспортним засобом "Мітсубісі", д.н.НОМЕР_1, по вул.Садова,3, в м.Миколаєві, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, тремтіння пальців рук, забарвлення шкірного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці). В присутності двох свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 водій ОСОБА_2 в установленому законом порядку відмовився від продуття алкотесту "Драгер" на місці зупинки т/з та від проходження медичного огляду у медичному закладі для встановлення стану алкогольного сп'яніння, порушивши п.2.5 ПДР.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 просить скасувати постанову та провадження у справі закрити.

Зазначає, що обставини викладені у протоколі не відповідають дійсності. ОСОБА_2 було зупинено не з підстав порушення правил дорожнього руху, а з тих підстав, що ведеться пошук викраденого автомобіля. Тобто, підстав для зупинки не було.

Інспектор не запропонував ОСОБА_2 пройти медогляд на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу для проведення огляду водіїв, що затверджений у переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС. Також не було запропоновано їхати до медичного закладу. А в протоколі вказано, що ОСОБА_2 відмовився від будь якого проходження огляду на стан спяніння.

Свідків зазначених у протоколі ні на місці зупинки, ні підчас складання протоколу не було. Інспектор не розяснив ОСОБА_2В його процесуальні права та обовязки.

Через дві години ОСОБА_2 самостійно звернувся до наркологічного диспансеру, де було встановлено, що він тверезий, що підтверджується випискою з амбулаторної карти.

Суддя при розгляді справи не взяла до уваги долучену до матеріалів справи копію медичної довідки завірену належним чином та заперечення на протокол з рядом клопотань про витребування доказів, і одразу після їх оголошення оголосила постанову. Тобто, було застосовано спрощений підхід до розгляду справи.

Вважає, що постанова суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення свідка ОСОБА_5, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з закриттям провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП , у звязку з наступним.

Як вбачається із постанови суду, в обґрунтування своїх висновків, суд послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення, згідно якого ОСОБА_2 на місці зупинки в присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан алкогольного спяніння за допомогою газоаналізатора алкотестора Драгер, а також відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного спяніння в установленому законом порядку в медичному закладі, чим порушив п. 2.5 ПДР., а також на письмові пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4, згідно яких, 17.12.2016 року о 03.10 год. водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом "Мітсубісі", з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, тремтіння пальців рук, забарвлення шкірного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці). В їх присутності відмовився від продуття алкотесту "Драгер" на місці зупинки т/з та від проходження медичного огляду у медичному закладі для встановлення стану алкогольного сп'яніння.

Однак, в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 ці обставини заперечував, пояснив, що 17.12.2016 року після 03 години повертався з м. Кривого Рогу, за кермом був 10 годин. На вул. Садовій був зупинений працівниками поліції, які стали виясняти чому в нього червоні очі. Потім забрали водійське посвідчення і техпаспорт і повідомили про те, що буде складений протокол за ст. 130 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення не підписував, а підпис, який значиться в протоколі йому не належить.

Допитаний в судовому засіданні суду апеляційної інстанції свідок ОСОБА_5 пояснив, 17.12.2016 року біля 03 години знаходився в «Сіті Центрі», випив спиртне, вийшовши на вулицю, побачив співробітників поліції, які попросили підписати протокол та вказати свої дані, що він і зробив. Як він зрозумів, мова йшла про неправильну парковку. При цьому, поруч з поліцейськими був тільки він, нікого більше не бачив. ОСОБА_2 бачив в метрах десяти, той поїхав на своєму автомобілі. На момент підпису пояснення були вже заповнені.

В апеляційному суді ОСОБА_2 підтвердив факт того, що з місця складення протоколу поїхав сам на власному автомобілі, право керування нікому не передавав.

Таким чином, є слушними доводи апелянта про те, що обставини, викладені у протоколі, не відповідають дійсності, а інших доказів на підтвердження обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення суду не надано.

Зміст постанови судді вказує на те, що суддя при розгляді протоколу і дослідженні доказів, доданих до нього, не виконав вимоги ст. 280 КУпАП, не перевірив і не надав оцінку змісту протоколу, а також всім іншим обставинам справи, не забезпечив явку та не допитав свідків, зазначених у протоколі та запереченнях на протокол про адміністративне правопорушення захисника ОСОБА_3, не навів у постанові і не врахував та не спростував обставини, якими захисник ОСОБА_3 обґрунтовував свою позицію про невизнання вини, відсутності складу адміністративного правопорушення.

Виходячи з викладеного, вважаю, що суддя не мав достатніх правових підстав для висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, при обставинах, зазначених у протоколі від 17.12.2016 року, чим допустив порушення норм процесуального права.

На підставі викладеного, постанова судді Заводського районного суду м. Миколаєва, як незаконна, підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю за відсутністю події адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Миколаївської області ОСОБА_6