Ухвала суду № 65630325, 29.03.2017, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/899/15-ц

УХВАЛА

29 березня 2017 року

Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю: секретаря судового засідання Колошко Д.О.; боржника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження, -

встановив:

17 січня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (далі - заявник) звернулося до Миколаївського районного суду Миколаївської області з заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Обґрунтовуючи заяву, заявник зазначив, що 31 жовтня 2016 року Апеляційним судом Миколаївської області ухвалено рішення у цивільній справі № 480/899/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором № 05006211527 від 02 липня 2008 року в сумі 11816, 62 грн. та 246,70 грн. на відшкодування витрат на вчинення судового збору в обох судових інстанціях.

26 вересня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» укладено Договір факторингу № 2016-3КI/ДГ, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 05006211527 від 02 липня 2008 року перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія». У зв'язку із вищезазначеним, заявник просить замінити стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у справі № 480/899/15-ц.

У судове засідання представник заявника не з'явився, з поданого до суду одночасно з заявою клопотання вбачається, що заявник, просить розглянути справу без участі його представника.

Боржник ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення вимог заявника про заміну сторони виконавчого провадження.

Розглянувши заяву, заслухавши боржника, дослідивши матеріали цивільної справи № 480/899/15-ц, суд дійшов такого.

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 27.01.2016 у цивільній справі № 480/899/15-ц Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» відмовлено в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості (а.с.59-63).

31 жовтня 2016 року Апеляційним судом Миколаївської області частково скасовано рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 27.01.2016 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, в частині стягнення заборгованості за процентами та комісією. В цій частині ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором в сумі 11816, 62 грн. та 246,70 грн. на відшкодування витрат на вчинення судового збору в обох судових інстанціях (а.с.100-108).

26 вересня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» укладено Договір факторингу № 2016-3КI/ДГ, відповідно до умов якого право грошової вимоги, у тому числі за кредитним договором № 05006211527 від 02 липня 2008 року, перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 378 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обовязковими тією мірою, якою вони були б обовязковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 378 ЦПК України та ст. 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження та ст. 378 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України Про виконавче провадження.

При цьому, виконання судового рішення - це заключний етап юрисдикційної діяльності. Без належної реалізації цієї стадії юрисдикційної діяльності втрачається сенс попередньої діяльності суду та інших органів, які уповноважені на здійснення захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

Виконанням судового рішення завершується процес захисту суб'єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян та юридичних осіб шляхом їх фактичної реалізації у спосіб та в порядку, визначених Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є також однією з основних засад судочинства в Україні (п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України).

Це означає, що після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, воно підлягає обов'язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, зазвичай набувають процесуального статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником - вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені, зокрема Законом України Про виконавче провадження, зокрема ініціювання відкриття виконавчого провадження, тощо.

Крім того, забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Коніенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

З огляду на викладене, суд вважає, що заява є обґрунтованою, і такою що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 208-210, 378 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.

Замінити сторону виконавчого провадження, а саме, стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» його правонаступником Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором № 05006211527 від 02 липня 2008 року в сумі 11816, 62 грн. та 246,70 грн. на відшкодування витрат на вчинення судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Миколаївської області через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.О. Шаронова

29.03.2017