Рішення № 65629639, 30.03.2017, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/100/17

Справа № 470/187/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2017 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого: судді Орлової С.Ф.,

при секретарі Михалюк С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача у якому зазначив, що 12.08.2011 року було укладено кредитний договір № б/н за яким відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 3200.00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. За умовами договору відповідач зобов'язалась погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, сплачувати комісію, пеню та штрафи на умовах, передбачених Договором. Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором, станом на 28.02.2017 року у неї утворилась заборгованість в сумі 14490 грн. 18 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача та сплачений судовий збір в сумі 1600 грн.

Представник позивача Сафір Ф.О. (за довіреністю) в судове засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. (а.с.39).

Відповідач в судове засідання не з'явилась, до суду направила заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги банку визнала частково, вважала завищеною нараховану їй заборгованість.

Оскільки позивач та відповідач надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи та наявні в ній докази суд доходить наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 12 серпня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, шляхом підписання анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у «ПриватБанку» за умовами якого відповідачу було видано платіжну картку «Універсальна» із встановленим кредитним лімітом у розмірі 3200.00 грн. зі сплатою 30.00 % річних, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Договір складається із заяви відповідача разом з пам'яткою клієнта, Умов і Правил надання банківських послуг, тарифів банку, про ознайомлення з якими свідчить підпис відповідача (а.с.6 - на звороті).

За Умовами та Правилами надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 року № СП-2010-256 та довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» якими передбачено порядок нарахування та зобов'язання відповідача по сплаті відсотків, порядок погашення боргових зобов'язань, комісій, штрафу у розмірі 500 грн. та 5% від суми позову, в разі порушення строків платежів по зобов'язанням та пені за несвоєчасне погашення заборгованості - відповідач зобов'язався сплачувати кредит та інші боргові зобов'язання передбачені кредитним договором шляхом внесення щомісячного платежу у розмірі 7% від заборгованості, однак не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості, до 25 числа кожного місяця (а.с.7-31).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

За статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. У разі порушення зобов'язання наступають наслідки, визначені ст.611 ЦК України та умовами договору. Зокрема кредитор має право вимагати відшкодування збитків та сплати пені або штрафу відповідно до умов договору.

Статтями 526,612,625 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язань або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим, станом на 28.02.2017 року у неї утворилась заборгованість в сумі 14490 грн. 18 коп., з яких: 2012 грн. 81 коп. - заборгованість за кредитом; 11311 грн. 17 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; та штрафи - 500 грн. - штраф (фіксована частина); 666 грн. 20 коп. - штраф (процентна складова) (а.с.4-5).

Оскільки відповідач порушила умови кредитного договору, взяті на себе зобов'язання не виконала належним чином, з неї на користь банку підлягає стягненню заборгованість за кредитом, відсотками за користування ним та пенею.

Разом з тим, відповідно до ст.1056-1 ЦК України процентна ставка може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до п.1.1.3.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг, доданих позивачем, банк має право проводити зміну тарифів, а також інших умов обслуговування розрахунку. При цьому банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менше як за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку відповідно до п.1.1.3.1.9 цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, вважається, що клієнт приймає нові умови. За п.1.1.3.1.9 вказаних Умов банк зобов'язаний не частіше одного разу на місяць способом, зазначеним в заяві, надавати держателю виписку про стан картрахунку та про проведенні за минулий місяць операції по картрахунку. Умови та спосіб надання виписки про стан картрахунку заява не містить.

З наданого позивачем розрахунку убачається, що з 28 липня 2014 року відповідач не здійснювала операцій по картрахунку та припинила сплачувати кредит. З вересня 2014 року банк в односторонньому порядку збільшив процентну ставку з 30,00 % до 34,80 % річних, а з квітня 2015 року з 34,80 % до 43,20 % . Однак доказів на виконання вимог Умов та правил надання банківських послуг щодо належного повідомлення відповідача про зміну розміру фіксованої процентної ставки позивач не надав, відповідно, суд доходить висновку, що банк в порушення вимог кредитного договору та вимог чинного законодавства змінив розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку, відповідно проценти за прострочену заборгованість за період з 01 вересня 2014 року по 28 лютого 2017 року (912 днів) підлягають стягненню виходячи з процентної ставки 30,00% річних, що складає 1508 грн. 78 коп. = (2012,81х30,00%:365х912). Також з відповідача підлягають стягненню проценти нараховані до 01 вересня 2014 року у розмірі 214 грн. 03 коп., а всього 1722 грн. 81 коп.

Щодо вимог позивача про стягнення штрафів, суд вважає, що на користь позивача з відповідача підлягає стягненню лише його фіксована частина у розмірі 500 грн., оскільки нарахування штрафу (процентної складової) в сумі 666 грн. 20 коп. (у розмірі 5% від суми заборгованості) не відповідає змісту ч.2 ст.549 ЦК України та сутності застосування штрафу, як способу забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість на 28 лютого 2017 року за кредитним договором від 12.08.2011 року в розмірі 4235 (чотири тисячі двісті тридцять п'ять) грн. 62 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 2012 грн. 81 коп., заборгованість по процентам - 1722 грн. 81 коп.; штраф - 500 грн. (фіксована частина) на поточний рахунок 29092829003111 в ПАТ КБ «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 423 грн. 56 - на поточний рахунок 29092829003111 в ПАТ КБ «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С. Ф. Орлова