Ухвала суду № 65629093, 24.03.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/5509/17

Провадження № 2/127/2747/17

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 березня 2017 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гриневич В.С., розглянувши позовну заяву Заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину,

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Вінницької місцевої прокуратури звернувся до суду з позовною заявою, яка подана в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину в сумі 11336,92 грн.

Відповідно до частини другої статті 45 ЦПК України прокурор, який звертається до суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України «Про прокуратуру». Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 121 цього Кодексу.

Розглянувши вищевказану позовну заяву суд дійшов висновку, що вона подана з порушенням вимог статей 45, 119 ЦПК України, а відтак підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.

Частинами першою та третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Частиною четвертою вказаної вище норми передбачено, що прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобовязаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного субєкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Заступник керівника Вінницької місцевої прокуратури, обґрунтовуючи своє представництво в інтересах Вінницької міської ради, в позовній заяві посилається на не вжиття останньою заходів щодо стягнення заборгованості з відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

Однак, доказів на підтвердження зазначеного прокурором надано не було, враховуючи те, що частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому субєкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Крім того, суду не надано доказів про виконання прокурором обовязку про належне повідомлення Вінницької міської ради про представництво останньої в судді.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містить відомості про те, що Міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги являється комунальною організацією, а її засновником являється Вінницька міська рада.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

В складі виконавчого органу Вінницької міської ради функціонує Департамент правової політики та якості Вінницької міської ради, який створений відповідно до рішення 3 сесії 6 скликання Вінницької міської ради від 14 січня 2011 року № 85 «Про оптимізацію загальної структури виконавчих органів міської ради, апарату міської ради та її виконкому та їх чисельності».

Згідно з положенням про вказаний вище Департамент, метою діяльності Департаменту є юридичне супроводження та забезпечення єдиної правової політики та якості при виконанні Вінницькою міською радою та її виконавчими органами своїх завдань на підставі, в межах повноважень і способами, передбаченими Конституцією і законами України (п. 2.1.). Відповідно до покладених на нього завдань Департамент реалізує функції, зокрема, щодо організації претензійної та позовної роботи, здійснює контроль за її проведенням (п. 4.1.14.), сприяє своєчасному вжиттю заходів до усунення порушень, зазначених у документах прокурорського реагування, судових рішеннях, відповідних документах правоохоронних і контролюючих органів (п. 4.1.17.).

Таким чином, позовна заява не містить ні посилань на обставини, ні доказів щодо невжиття Вінницькою міською радою чи Міською клінічною лікарнею швидкої медичної допомоги щодо стягнення заборгованості з відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, чим зумовлено таке невжиття заходів та які дії вчинено прокурором з метою зясування цих обставин.

Крім того, у поданій позовній заяві, як на підставу звільнення від сплати судового збору, заступник прокурора посилається на те, що в даному випадку Вінницька міська рада звільнена, як позивач, у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення (п. 6 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»), однак з таким твердженням не можливо погодитись, оскільки Вінницька міська рада у кримінальному провадженні №12015020010008009, за наслідками розгляду якого Вінницьким міським судом Вінницької області 24.10.2016р. постановлено обвинувальний вирок відносно ОСОБА_3, не була його учасником.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою розмір ставки судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи предмет спірних правовідносини, а також ціну позову, на адресу суду необхідно надати доказ про сплату Вінницькою міською радою судового збору в розмірі 1600 грн. 00 коп.

Наведене вище свідчать, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 119 ЦПК України.

Частиною першою статті 121 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя,

у х в а л и в:

Позовну заяву Заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків - протягом 5 днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя