Ухвала суду № 65628288, 27.03.2017, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/539/17

Провадження №2-з/148/3/17

УХВАЛА

27 березня 2017 року м. Тульчин

Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Штифурко Л.А., вивчивши заяву ПАТ КБ "Приватбанк" про забезпечення позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся в суд з заявою, в якій просить забезпечити позов, предявлений ним доОСОБА_1 про стягнення заборгованості, шляхом накладення арешту на майно, належне ОСОБА_1, а саме: автомобіль марки SUZUKI, модель ADDRESS CF11А, рік 1998, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову, матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Види забезпечення позову визначено у ч. 1 ст. 152 ЦПК України. Одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб. Аналіз даної законодавчої норми дає можливість зробити висновок про те, що накладення арешту на майновідповідача допускається лише за умови, що майно належить відповідачу, та є необхідність саме у цьому виді забезпечення позову. Крім того, за змістом ч. 3 даної статті види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України заходи забезпечення позову допускаються на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як розяснено у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності).

Питання про відкриття провадження в цивільній справі за позовомПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на даний час не вирішено, оскільки судом ще не отримано відповіді на запит щодо реєстрації місця проживання відповідача, зроблений відповідно до ч.3 ст.122 ЦПК України.

Крім того, заявником в обґрунтовання виду забезпечення позову, який він просить вжити, а саме: арешту на автомобіль SUZUKI, модель ADDRESS CF11A, рік 1998 не зазначено доказів, які б свідчили про належність даного транспортного засобу саме відповідачу. Також не враховано того, що такий вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позовними вимогами.

Відповідно до частини 8 статті 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Приймаючи до уваги, що заяву про забезпечення позову подано до відкриття провадження у справі, заявником не зазначено доказів про належість транспортного засобу відповідачу, не враховано співмірності обраного виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, вважаю, що заяву слід повернути заявнику.

Заявник не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову, повторно звернутися з нею до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 209, 210 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву ПАТ КБ "Приватбанк" про забезпечення позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, повернути заявнику.

Розяснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Копію ухвали для відома направити заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Л.А. Штифурко