Ухвала суду № 65627669, 24.03.2017, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/3409/15-к

УХВАЛА

24 березня 2017 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді: Бондаренко О.І.

секретаря судового засідання: Нагірняк Т.А.

прокурора: Черниш Г.М.

адвоката: ОСОБА_1

за участю обвинуваченого: ОСОБА_2

потерпілої: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений в ЄРДР за № 12015020100000874 від 22.06.2015 року відносно ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В звязку з виходом судді Вінницького районного суду Вінницької області Карпінської Ю.Ф. у відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку на період з 03.10.2016 року по 02.04.2017 року, кримінальне провадження по обвинувальному акту, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015020100000874 від 22.06.2015 року відносно ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, після повторного автоматичного розподілу, передано судді Вінницького районного суду Вінницької області Бондаренко О.І., ухвалою від 10.10.2016 року прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження не заперечували проти призначення судового розгляду кримінального провадження, враховуючи, що підстав для прийняття рішень згідно п. п. 1 4 ч.3 ст. 314 КПК України не вбачається.

Потерпіла ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні заявила клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання, мотивуючи тим, що ОСОБА_2 з невідомих причин не зявлявся в судові засідання: 05.10.2016 року та 02.03.2017 року, а також 26.12.2016 року в судове засідання до апеляційного суду Вінницької області. Також, 10.11.2016 року в присутності всі учасників кримінального провадження ОСОБА_2, в грубій формі, звернувся до секретаря судових засідань з вказівкою не направляти йому судові повістки, оскільки в суд зявлятися він не буде. Дані факти, на думку потерпілої, свідчать про порушення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків з метою уникнення від відповідальності за скоєне правопорушення.

Також, потерпілою ОСОБА_3 було заявлено клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме: про отримання у оператора мобільного звязку ПрАТ «Київстар» тимчасового доступу до електронних інформаційних систем або їх частин мобільних терміналів систем звязку, шляхом зняття копії інформації, що містяться в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем звязку без їх вилучення. Дане клопотання мотивоване тим, що під час досудового розслідування, а саме: 29.07.2015 року на її мобільний телефон поступали вхідні дзвінки з мобільних номерів, які належать обвинуваченому ОСОБА_2, його родичу ОСОБА_4 та свідку ОСОБА_5 Обвинувачений, на думку потерпілої, порушив норми Закону України «Про захист персональних даних громадян». Вищезазначені особи не змогли пояснити з якою метою вони телефонували їй, тому дані обставини потерпіла вважає психологічним тиском з боку ОСОБА_2, що є одним із доказів нанесення їй моральної шкоди. За даних обставин, з метою повного та всебічного дослідження доказів для встановлення істини по даному кримінальному провадженні та забезпечення своїх позовних вимог, потерпіла просить задоволити вказане клопотання.

Прокурор, обвинувачений та захисник адвокат ОСОБА_1 проти клопотання про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_2 у вигляді особистого зобовязання заперечували, вважаючи його необгрунтованим, оскільки потерпілою не зазначено реальних ризиків ухилення обвинуваченого від явки до суду, спроби переховуватися від суду та чинити тиск на свідків.

Прокурор підтримала клопотання потерпілої ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник адвокат ОСОБА_1 проти клопотання потерпілої про отримання у оператора мобільного звязку ПрАТ «Київстар» тимчасового доступу до електронних інформаційних систем або їх частин мобільних терміналів систем звязку, шляхом зняття копії інформації, що містяться в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем звязку без їх вилучення заперечували, оскільки дана інформація не відноситься до обставин інкримінованого ОСОБА_2 правопорушення і не є способом забезпечення позовних вимог потерпілої про відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши матеріали обвинувального акту та додатки до нього, суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду вказаного кримінального провадження, прийняття цивільного позову до спільного розгляду з даним кримінальним провадженням. Підстав для здійснення судового розгляду в кримінальному провадженні в закритому судовому засіданні не встановлено.

Клопотання потерпілої ОСОБА_3 щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Ст. 179 КПК України передбачено, що особисте зобовязання, як запобіжний захід застосовується на підставі ухвали слідчого судді, суду за мотивованим клопотанням прокурора, слідчого, погодженого з прокурором, і має на меті наслідком для підозрюваного, обвинуваченого виконання ряду обовязків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

З огляду на дану норму, потерпіла не відноситься до кола осіб, визначених нормами КПК України, як ініціаторів клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу. На кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення, які на кримінальне провадження у формі державного обвинувачення, поширюються загальні завдання кримінального провадження (ст. 2 КПК України).

Клопотання потерпілої про тимчасовий доступ до речей і документів також не підлягає до задоволення, виходячи як з норм КПК України, так і норм ЦПК України, якими суд керується при розгляді цивільних позовів в кримінальному провадженні.

Встановлення істини в кримінальному провадженні, на що посилається потерпіла, відповідно до КПК України (в ред. 2012 року), не є завданням кримінального провадження і функцією суду. Завдання суду визначені ст. ст. 2, 22 КПК України.

Тимчасовий доступ до речей і документів, про що заявлено в клопотанні потерпілої, з огляду на належність та допустимість доказів, відповідно до норм ЦПК України не може бути взятий судом до уваги як спосіб забезпечення позовних вимог потерпілої.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 128, 129, 314-317 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження по обвинувальному акту № 12015020100000874 від 22.06.2015 року відносно ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, в приміщенні Вінницького районного суду Вінницької області на 04 квітня 2017 року на 10 год. 30 хв. одноособово у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, потерпілу та свідків.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження не пізніше, ніж за п`ять днів до початку судового розгляду.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином прийняти до спільного розгляду з кримінальним провадженням по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, визнавши ОСОБА_2 цивільним відповідачем по даному позову.

В задоволенні клопотань потерпілої ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 та про тимчасовий доступ до речей і документів відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: