Постанова № 65626497, 27.03.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2017 р. Справа № 914/2583/15

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,

при секретарі судового засідання Федорів Н.В.,

за участю представників:

від стягувача - Мартиняк Р.М.

від боржника - не з'явився

від третьої особи - не з'явився

від Галицького ВДВС - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра», б/н від 06 березня 2017 року

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 23 лютого 2017 року (суддя Крупник Р.В.), винесену за результатами розгляду скарги Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (вих.№2302-вих-5666 від 27 грудня 2016 року) на дії Галицького ВДВС ЛМУЮ з виконання наказу

у справі №914/2583/15

за позовом Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра», м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, м. Івано-Франківськ

про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу №10 від 26.06.2001 року та зобов'язання повернути об'єкт оренди

в с т а н о в и в :

28 грудня 2016 року Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради звернулось до Господарського суду Львівської області з скаргою (вих.№2302-вих-5666 від 27 грудня 2016 року) на дії Галицького ВДВС ЛМУЮ з виконання наказу у справі №914/2583/15. Заявник просив суд визнати недійсною постанову Галицького відділу державної виконавчої служби про повернення виконавчого документа стягувачеві від 19.10.2016 року ВП №51927060, визнати неправомірними і незаконними дії державного виконавця Лесько Н.М. по виконанню рішення Господарського суду Львівської області від 31.03.2016 року по справі №914/2583/15, а також зобов'язати державного виконавця вжити заходів для виконання наказу у справі № 914/2583/15.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23 лютого 2017 року у справі №907/2583/15 скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на дії державного виконавця Галицького ВДВС ЛМУЮ задоволено частково. Суд визнав незаконною постанову Галицького ВДВС ЛМУЮ від 19 жовтня 2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №51927060. В задоволенні решти вимог скарги суд відмовив.

Ухвала суду мотивована тим, що повернення виконавчого документу на підставі п.5 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» є неправомірним, так як зміст вказаного пункту свідчить про те, що на його підставі підлягають поверненню виконавчі документи, що не можуть бути виконані без участі боржника, у випадку неможливості встановити особу боржника чи з'ясувати його місцезнаходження. Водночас, згідно абз.2 ч.2 ст.66 Закону відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового виселення, під час виконання рішення про виселення боржника не є перешкодою для його виселення. Відтак, суд дійшов висновку, що наказ про примусове виселення ТзОВ «Кассандра» належить до виконавчих документів, які можуть бути виконані без участі останнього. При цьому, суд в ухвалі зазначив, що при вчиненні 19 жовтня 2016 року виконавчих дій щодо примусового виконання рішення, державний виконавець обмежився лише встановленням факту відсутності боржника у приміщеннях і жодним чином не досліджував питання наявності чи відсутності майна боржника у приміщеннях за адресою АДРЕСА_1 Такі дії виконавця суд вважає неправомірними, а його висновок щодо неможливості виселити боржника із займаних приміщень передчасним. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку про визнання незаконною постанови державного виконавця від 19 жовтня 2016 року ВП №51927060 про повернення виконавчого документа стягувачу.

Щодо вимог заявника в частині зобов'язання державного виконавця вжити заходів для виконання наказу у справі № 914/2583/15, а саме: відновлення виконавчого провадження з виконання наказу, суд визнав такі вимоги передчасними, тому в цій частині відмовив. Щодо визнання незаконними та неправомірними дій державного виконавця, місцевий господарський суд відмовляючи у задоволенні такої вимоги, вказав, що заявник не зазначив які саме дії державного виконавця слід визнати незаконними, а судом встановлено, що ряд проведених виконавцем дій відповідають вимогам закону і підстави для визнання їх незаконними - відсутні.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 23 лютого 2017 року у справі №914/2583/15. Зокрема, зазначає, що рішення місцевого господарського суду в даній справі не було виконано вчасно через неправильні дії саме стягувача - Управління комунальної власності , яке подало на примусове виконання виконавчий документ - наказ Господарського суду Львівської області від 31.03.2016 року №914/2583/15, неможливість виконання якого встановлено ухвалою суду від 28 липня 2016 року. Крім того, апелянт вказує, що при винесенні оскаржуваної ухвали, суд прийняв рішення яке не було в межах заявлених вимог у скарзі на дії державного виконавця Галицького ВДВС Львівського МУЮ, чим порушено принцип диспозитивності господарського судочинства.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 16 березня 2017 року відновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги, останню прийнято до провадження та розгляд апеляційної скарги призначено на 27 березня 2017 року.

Представник стягувача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив ухвалу Господарського суду Львівської області від 23 лютого 2017 року у справі №914/2583/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без змін, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу (б/н від 27.03.2017 року). Зокрема, зазначав, що боржник навмисно не виконує рішення суду (щодо виселення з спірного приміщення), що призводить до втрат місцевого бюджету, оскільки боржник не сплачує орендну плату, також бездіяльність останнього призводить до того, що Управління комунальної власності не має змоги розпоряджатися майном територіальної громади та отримувати прибутки. Поряд з тим, наголошував, що боржником не вчинено жодних дій, спрямованих на добровільне виконання рішення суду в даній справі. Відтак, представник стягувача просив відмовити в задоволенні безпідставної апеляційної скарги боржника, яка на його думку подана до суду з метою затягування процесу виконання судового рішення.

Представники боржника, третьої особи та Галицького ВДВС Львівського МУЮ в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення ухвали суду від 16.03.2017 року та витягом з реєстру поштових відправлень суду (арк. арк. справи 154, 155, 157 том ІІІ).

Відповідно до ч.2 ст.121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Оскільки явка боржника, третьої особи та представника органу ДВС не визнавалась обов'язковою, враховуючи положення ч.2 ст.121-2 ГПК України та передбачений ст.102 ГПК України, строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представника стягувача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 16.10.2015 року по справі №914/2583/15 позов задоволено повністю: суд вирішив розірвати договір оренди цілісного майнового комплексу №10 від 26.06.2001 року, укладений між Управлінням ресурсів Львівської міської ради та ТзОВ «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра», зобов'язати останнього повернути Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради цілісний майновий комплекс державного комунального підприємства «Кіновідеоцентр «Кассандра», розташований за адресою: АДРЕСА_1; присуджено до стягнення з ТзОВ «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради 2436 грн. - у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Зазначене рішення залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2016 року у справі №914/2583/15.

На виконання рішення Господарського суду Львівської області від 16.10.2015 року по справі №914/2583/15 31 березня 2016 року Господарським судом Львівської області видано відповідні накази.

12 квітня 2016 року державним виконавцем Галицького ВДВС ЛМУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №50807931 щодо примусового виконання рішення у справі №914/2583/15, боржнику надано строк для добровільного виконання рішення.

20 квітня 2016 року державним виконавцем здійснено вихід на місце знаходження ЦМК ДКП «Кіновідеоцентр «Кассандра» - АДРЕСА_1 та встановлено відсутність боржника за вказаною адресою, що підтверджується актом державного виконавця від 20.06.2016 року.

09 червня 2016 року державним виконавцем проведено повторний вихід за адресою АДРЕСА_1 та встановлено відсутність боржника за вказаною адресою, що підтверджується актом державного виконавця від 09.06.2016 року.

Зважаючи на наведене, 13 червня 2016 року державним виконавцем на підставі п.5 ч.1 ст.47, ст.50 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв'язку з відсутністю боржника за вказаною у виконавчому документі адресою.

Поряд з тим, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.07.2016 року змінено спосіб виконання рішення Господарського суду Львівської області від 16.10.2015 року по справі №914/2583/15 в частині зобов'язання ТзОВ «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» повернути Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради цілісний майновий комплекс державного комунального підприємства «Кіновідеоцентр «Кассандра», розташований за адресою: АДРЕСА_1 на виселити ТзОВ «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» з цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства «Кіновідеоцентр «Кассандра», розташованого за адресою: АДРЕСА_1

15 серпня 2016 року державним виконавцем Галицького ВДВС м. Львова винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №51927060 з виконання наказу Господарського суду Львівської області №914/2583/15 від 31.03.2016 року та надано боржнику строк до 21.08.2016 року для самостійного виконання виконавчого документа.

Враховуючи, що боржник наказ суду добровільно не виконав, 12 жовтня 2016 року державний виконавець призначив примусове виконання наказу 19 жовтня 2016 року в 11 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 Крім цього, державний виконавець направив сторонам виконавчого провадження вимогу-попередження №1059/11 від 12 жовтня 2016 року, якою зобов'язував сторін бути присутніми для участі у проведенні виконавчих дій.

19 жовтня 2016 року державним виконавцем в присутності понятих, працівника поліції, представника стягувача та суборендарів складено акт, яким встановлено, що при виході за адресою: АДРЕСА_1 боржника - ТзОВ «Кассандра» не встановлено. Натомість за вказаною адресою знаходяться фізичні особи, які не визначені виконавчим документом, як боржники. Приміщення майнового комплексу загальною площею 307,5 кв. м знаходиться в суборенді у ФОП ОСОБА_5 на підставі договору суборенди від 29.09.2015 року, укладеного із ТзОВ «Кассандра». Частина цих приміщень загальною площею 116,6 кв. м передано ФОП ОСОБА_5 в суборенду фізичній особі ОСОБА_6 на підставі договору суборенди від 03.10.2016 року. На звороті акту державного виконавця від 19.10.2016 року зазначено, що виконання слід перенести на 27 жовтня 2016 року. Акт підписано учасниками, що були присутні при проведенні виконавчих дій.

19 жовтня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі п.5 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв'язку з відсутністю боржника за місцем проведення виконавчих дій. У постанові зазначено, що укладення боржником ряду договорів, унеможливило та унеможливлює в подальшому проведення виконавчих дій з примусового виселення боржника - ТзОВ «Кассандра».

Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради звернулось до Господарського суду Львівської області з скаргою на дії державного виконавця Галицького ВДВС ЛМУЮ з виконання наказу у справі №914/2583/15 та просило суд визнати недійсною постанову державного виконавця вказаного відділу від 19.10.2016 року ВП №51927060 про повернення виконавчого документа стягувачеві; визнати неправомірними і незаконними дії державного виконавця Лесько Н.М. щодо виконання рішення Господарського суду Львівської області від 31.03.2016 року по справі №914/2583/15, а також зобов'язати державного виконавця вжити заходів для виконання наказу у справі № 914/2583/15.

Відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

В силу положень ч.2 ст.17 ЗУ «Про виконавче провадження» (чинного на момент відкриття виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій) відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, серед яких і судові накази (п.3).

Статтею 1 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом (ч.ч.1, 3 ст.6 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Згідно з ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Слід зазначити, що на момент вчинення державним виконавцем виконавчих дій щодо виселення боржника, а також на момент винесення спірної постанови державного виконавця діяв новий Закон України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02.06.2016 року).

Так, у відповідності до ст.66 ЗУ «Про виконавче провадження) державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання боржником рішення про його виселення. У разі невиконання боржником рішення про його виселення самостійно державний виконавець виконує його примусово. Державний виконавець призначає день і час примусового виселення, про що письмово інформує боржника. Боржник вважається повідомленим про його примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового виселення, під час виконання рішення про виселення боржника не є перешкодою для його виселення. Примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі.

Пунктами 4, 5, 6 вказаної статті Закону передбачено, що примусове виселення здійснюється у присутності понятих за участю працівників поліції. Якщо виконання рішення здійснюється за відсутності боржника, державний виконавець зобов'язаний провести опис майна. Описане майно передається для відповідального зберігання стягувачу або іншій особі, визначеній державним виконавцем. Якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про його виселення, державний виконавець накладає на нього штраф у порядку, визначеному цим Законом.

У скарзі стягувач просить суд визнати незаконною постанову державного виконавця Галицького ВДВС м. Львова від 19 жовтня 2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві (ВП №51927060).

Зазначена постанова винесена на підставі п.5 ч.1 ст.37 та ст.40 ЗУ «Про виконавче провадження».

Так, у відповідності до вказаної норми виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника).

Як зазначалось вище, постановою від 19 жовтня 2016 року (ВП №51927060) державний виконавець повернув стягувачу - Управлінню комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради виконавчий документ - наказ Господарського суду Львівської області №914/2583/15 від 31.03.2016 року, зазначивши, що відсутність боржника за місцем проведення виконавчих дій, укладення останнім ряду договорів, унеможливило та унеможливлює в подальшому проведення виконавчих дій з примусового виселення боржника - ТзОВ «Кассандра».

Згідно з ч.2 ст.66 Закону відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового виселення, під час виконання рішення про виселення боржника не є перешкодою для його виселення.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що повернення виконавчого документу на підставі вказаного п.5 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» в даному випадку є неправомірним, оскільки наказ Господарського суду Львівської області від 31.03.2016 року про примусове виселення ТзОВ «Кассандра» належить до виконавчих документів, які можуть бути виконані без участі боржника, в той час, як вказана норма підлягає застосуванню у випадках, коли виконавчі документи не можуть бути виконані без участі боржника.

Поряд з тим, як зазначалось вище, примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням.

Слід зазначити, що при вчиненні 19 жовтня 2016 року виконавчих дій щодо примусового виселення боржника, державний виконавець лише встановив факт відсутності боржника у приміщені, при цьому, питання наявності чи відсутності майна боржника у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 державним виконавцем не досліджувалось, дії, передбачені ч.5 ст.66 ЗУ «Про виконавче провадження» не вчинялись.

Частиною 5 ст.124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Європейський суд з прав людини у п.40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року зазначає, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що спірна постанова державного виконавця Галицького ВДВС м. Львова від 19 жовтня 2016 року (ВП №51927060) винесена передчасно, всупереч вимогам, ЗУ «Про виконавче провадження», відтак остання підлягає визнанню незаконною.

Одночасно колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні решти вимог скарги, оскільки вимога про зобов'язання Галицького ВДВС м. Львова відновити виконавче провадження та вжити всіх передбачених законодавством заходів щодо виконання наказу Господарського суду Львівської області №914/2583/15 від 31.03.2016 року є передчасною, зважаючи на положення ч.1 ст.41 ЗУ «Про виконавче провадження», відповідно до якої у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Щодо вимоги стягувача про визнання неправомірними та незаконними дій державного виконавця Лесько Н.М. по виконанню рішення Господарського суду Львівської області від 31.03.2016 року по справі №914/2583/15, суд першої інстанції вірно встановив, що скаржником не зазначено, які саме дії державного виконавця слід визнати незаконними, в той час як судом встановлено, що державним виконавцем вчинено ряд дій, які відповідають вимогам закону і підстави для визнання їх незаконними - відсутні, відтак, в цій частині скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на все наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення скарги Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на дії державного виконавця Галицького ВДВС м. Львова, а саме: визнання незаконною постанови державного виконавця Галицького ВДВС м. Львова від 19 жовтня 2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві (ВП №51927060) та відмову в задоволенні решти вимог скарги.

Доводи скаржника про скасування ухвали Господарського суду Львівської області від 23 лютого 2017 року у справі №914/2583/15, винесеної за результатами розгляду скарги Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, є безпідставними та необґрунтованими, а обставини, на які він посилається не підтверджені належними та допустимими доказами.

Підстав для скасування оскаржуваної ухвали, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не вбачає.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги, у відповідності до ст.49 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 105, 106, 121-2 ГПК України, суд,

постановив:

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 23 лютого 2017 року у справі №914/2583/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи №914/2583/15 повернути до Господарського суду Львівської області.

Повну постанову складено 30.03.2017 року

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді: Бойко С.М. Бонк Т.Б.