Постанова № 65626193, 29.03.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2017 року Справа № 904/10206/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Вечірко І.О., Ііванов Г.О.

при секретарі судового засідання: Манчік О.О.

За участю прокурора Деркач І.П., прокурор відділу, посвідчення №025042 від 21.03.2014р.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №7/10-2554 від 28.12.2016 р., представник;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс-Клуб» на рішення господарського суду Дніпропетрвоської області від 17.01.2017 року у справі № 904/10206/16

за позовом : Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до : Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс-Клуб», м. Дніпро

третя особа-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркетгруп», м. Київ

третя особа-2: Виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, м. Дніпро

третя особа-3: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство з питань нотаріату та банкрутства», м. Дніпро

про : витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 28.03.2017р. справу № 904/10206/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Антонік С.Г., суддів Іванов Г.О., Вечірко І.О.

Ухвалою суду від 29.03.2017р. даною колегією суддів справу № 904/10206/16 прийнято до свого провадження.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2017 року (суддя Васильєв О.Ю.) позов задоволено.

Витребувано від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренессанс-Клуб» на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради нежитлове приміщення №351, що розташоване за адресою: вул. Кожемяки, 17 в м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 114487812101).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренессанс-Клуб» на користь прокуратури Дніпропетровської області судовий збір в сумі 2 067,00 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що спірне нерухоме майно вибуло з власності Дніпропетровської міської ради поза волею власника, що в свою чергу свідчить про наявність підстав для витребування вказаного майна у відповідача, як добросовісного набувача в порядку ч. 1 ст. 388 ЦК України. Не погодившись з зазначеним рішенням, ТОВ «Ренессанс-Клуб» звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2017 року та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що:

-Дніпропетрвоська міська рада знала, що спірне майно має бути відчужено для погашення вимог кредиторів в процедурі припинення (ліквідації). Торги з продажу спірного майна були проведені під час провадження у справі про банкрутство ВРЖЕП АНД району м. Дніпро на виконання постанови суду, прийнятої у цій справі;

-ТОВ «Ренессанс-Клуб» є добросовісним набувачем спірного майна, оскільки це майно придбано за відплатним договором та вибуло з володіння Дніпровської міської ради та ВРЖЕП АНД району м. Дніпро за їх волею;

-вимоги позивача про витребування нерухомого майна у ТОВ «Ренессанс-клуб» на підставі ст.388 ЦК України , у звязку з тим, що нерухоме майно вибуло з володіння власника без його волі, не можуть бути задоволені тому, що з урахуванням ч.2 ст.388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребуване як таке, що продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень;

- судом не застосовано строк позовної давності.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що доводи апеляційної скарги зводяться до оспорювання фактів, які вже встановлені судовими актами у справі №38/5005/6637/2012. Дніпропетровською міською радою не приймалося рішення щодо відчуження спірного майна, тому воля власника майна відсутня. Спірне нерухоме майно вибуло з володіння власника поза його волею шляхом включення до ліквідаційної маси комунального підприємства, яке безпідставно обліковувало його на своєму балансі та не мало на нього жодних речових прав. Судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні клопотання про застосування строків позовної давності, бо перебіг позовної давності відраховується від дати постановлення ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016р. у справі №38/5005/6637/2012. Просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Міська рада та треті особи відзив на апеляційну скаргу не надали.

Треті особи своїм правом на участь в судовому засіданні не скористалися. Про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

Рішенням Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 46 від 27.11.1991р. «Про комунальну власність Дніпропетровської міської ради народних депутатів», яке доповнено рішенням Дніпропетровської міської ради № 26/23 від 26.09.2001р. затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Дніпро (розділи І ХІІІ).

Факт належності об'єктів, зазначених у переліках (розділи І - XIII), що додаються до рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів №46 від 27.11.1991р., територіальній громаді м. Дніпропетровська встановлено рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі №200/5829/13-ц від 14.05.2013р. за заявою Дніпропетровської міської ради про встановлення факту.

На підставі цих рішень відділом Дніпропетровського міського управління юстиції 22.07.2013р. проведено державну реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення № 351, що розташоване за адресою: вул. Кожемяки, буд. 17 в м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 114487812101).

Нежитлове приміщення №351 за адресою вул. Кожемяки, 17 в м. Дніпро перебувало на балансі Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційне підприємство Амур - Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська, яке було зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради.

Відповідно до п.31. ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції пленарного засідання міської ради відноситься прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

На виконання Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства міста, рішенням Дніпропетровської міської ради № 16/9 від 02.03.2011р., об'єкти нерухомого майна з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, зокрема, ВРЖЕІІ АНД району передано на баланс КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю». Вказане обґрунтовувалось реорганізацією комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, необхідністю забезпечення ефективності управління комунальним майном та пов'язувалось з визначенням єдиного підприємства наділеного повноваженнями з управління комунальним майном та корпоративними правами територіальної громади міста в особі КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю».

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2012р. відкрито провадження у справі № 38/5005/6637/2012 про банкрутство ВРЖЕП АНД району.

На час відкриття провадження у справі про банкрутство рішення сесії Дніпропетровської міської ради № 16/9 від 02.03.2011 ВРЖЕП АНД району в повному обсязі виконано не було, внаслідок чого нерухоме майно обліковувалося на балансі підприємства за відсутності правових підстав.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012р. у справі № 38/5005/6637/2012 ВРЖЕП АНД району визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. На підставі вказаної постанови ліквідатором ВРЖЕП АНД району призначено арбітражного керуючого, яким всупереч нормам чинного законодавства та рішенням Дніпропетровської міської ради з питань управління об'єктами комунальної власності, нежитлове приміщення №351, що розташоване за адресою: вул. Кожемяки, 17 в м. Дніпро, з метою продажу було включено до ліквідаційної маси підприємства-банкрута, а в подальшому реалізовано шляхом проведення Товарною біржею «Регіональна універсальна біржа» торгів з продажу спірного нерухомого майна, переможцем яких визначено ТОВ «Маркетгруп».

На підставі протоколу проведення біржових торгів з купівлі-продажу спірного нерухомого майна 29.07.2013р. між ВРЖЕП АНД району та ТОВ «Маркетгруп» укладено договір купівлі-продажу №1295, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №1295, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016р. у справі №38/5005/6637/2012 про банкрутство ВРЖЕП АНД району задоволено скаргу прокуратури області на дії ліквідатора та визнано неправомірними його дії щодо включення до ліквідаційної маси банкрута ряду об'єктів нерухомого майна комунальної власності, продажу його з відкритих біржових торгів та визнано недійсними договори купівлі-продажу, укладені на їх підставі.

Зокрема, цією ухвалою господарського суду Дніпропетровської області визнано неправомірними дії ліквідатора ВРЖЕП АНД району арбітражного керуючого ОСОБА_2 щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: вул. Кожемяки, 17 в м. Дніпро та продажу його з відкритих біржових торгів, визнано недійсними результати біржових торгів, проведених Товарною біржею «Регіональна універсальна біржа» з продажу спірного нерухомого майна та визнано недійсним договір купівлі-продажу №1295 від 29.07.2013р., зареєстрований приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, укладений між ліквідатором-арбітражним керуючим ОСОБА_3 та ТОВ «Маркетгруп».

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.2017р. ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016р. у справі №38/5005/6637/2012 в частині задоволення скарги Прокуратури Дніпропетровської області, з урахуванням доповнень, про визнання неправомірними дій ліквідатора щодо включення до ліквідаційної маси нерухомого майна та продажу з відкритих біржових торгів нерухомого майна, визнання недійсними результатів біржових торгів, проведених 27.12.2012р. та договорів купівлі-продажу нерухомого майна - залишено без змін.

Зазначеним вище судовим рішенням, встановлено, що спірне майно не належало Виробничому ремонтному житлово-експлуатаційному підприємству Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпро, у зв'язку з чим, дії ліквідатора щодо включення цього майна до ліквідаційної маси підприємства боржника, та подальша його реалізація визнані неправомірними, а договір купівлі-продажу, за яким відбулося відчуження майна, визнано недійсним.

Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або кримінальній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки у справі № 38/5005/6637/2012 було встановлено факт недійсності договору купівлі-продажу з відчуження нерухомого майна - нежитлове приміщення №351, яке розташоване за адресою: вул. Кожемяки, 17 в м. Дніпро, що свідчить про вибуття спірного майна з володіння законного власника - територіальної громади міста з порушенням вимог чинного законодавства, та поза його волею, судом під час розгляду даної справи вказані обставини не встановлюються та не доводяться знову з огляду на приписи ст. 35 ГПК України.

В подальшому вказане нерухоме майно ТОВ «Маркетгруп» було відчужено на користь ТОВ «Ренессанс Клуб» за договором купівлі-продажу №5761 від 11.07.2016р., посвідченими приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4

Відповідно до ч.1 ст. 319, ч.1ст. 321, ст..658 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Згідно вимог ст. 330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Приписами ст. 388 Цивільного кодексу України визначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом наведеної норми випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача. У той же час покупець не може бути визнаний добросовісним набувачем, якщо на момент укладення відплатної угоди щодо спірного майна мали місце претензії третіх осіб, про які покупцю було відомо і які згодом були в установленому порядку визнані правомірними.

Згідно вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Частиною 3 ст. 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до вимог чинного законодавства України, норма ч. 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Аналогічні висновки щодо можливості витребування нерухомого майна, що вибуло поза волею власника, викладені в постановах Верховного Суду України від 30.09.2014р. у справі № 43/440-6/231, від 11.06.2014р. у справі № 6-52цс14 та від 08.06.2016р. у справі № 6-3089ц15.

ТОВ «Маркетгруп» набуло право власності на спірний об'єкт нерухомого майна за договором купівлі-продажу № 1295 від 29.07.2013р., який в подальшому визнано недійсним.

А отже, Дніпропетровська міська рада, як власник спірного майна, яке вибуло з її власності поза її волею, має право на його витребування шляхом пред'явлення віндикаційного позову на підставі ст. 388 ЦК України.

Відповідно до ст. 318 ЦК України одним з суб'єктів права власності є територіальна громада міста, яка реалізує свої повноваження власника через відповідну міську раду (ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

Відповідно до ч. 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

При цьому, згідно з п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.

Отже, лише за наявності волевиявлення органу місцевого самоврядування, оформленого рішенням, прийнятим виключно на пленарному засіданні Дніпровської міської ради, можливе розпорядження спірним нерухомим майном.

Таким чином, спірне нерухоме майно вибуло з власності Дніпропетровської міської ради поза волею власника іншим шляхом, що в свою чергу свідчить про наявність підстав для витребування вказаного майна у відповідача як добросовісного набувача в порядку ч. 1 ст. 388 ЦК України. За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується строку позовної давності то колегія судді зазначає, що право особи на власність підлягає захисту протягом усього часу наявності у особи титулу власника. Законодавчою підставою для втрати особою права власності у часі є положення Цивільного кодексу України про набувальну давність (ст.344 Цивільного кодексу України). А тому, положення про позовну давність до заявлених позовних вимог про витребування майна у порядку ст.388 Цивільного кодексу України не застосовуються (правова позиція, висловлена у постановах Верховного Суду України від 05.10.2016р. №3-604гс16, Вищого господарського суду України від 08.11.2016р. №916/1624/15) та доводи апелянта в цій частині апеляційним судом відхиляються.

З урахуванням наведеного апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення суду слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.101 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс-Клуб» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетрвоської області від 17.01.2017 року у справі № 904/10206/16 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 30.03.2017р.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ І.О. Вечірко

___ ОСОБА_5