Постанова № 65626180, 27.03.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2017 р. Справа№ 910/7862/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Жук Г.А.

Калатай Н.Ф.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився ;

від відповідача: не з'явився ;

від третьої особи : не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольсьький металургійний комбінал імені Ілліча"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2017р.

у справі №910/7862/16 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Маріупольсьький металургійний комбінат імені Ілліча"

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Донецька залізниця"

про стягнення 77 523, 63 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2017р. у справі №910/7862/16 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що вагон № 68618024 прийнято до перевезення Державним підприємством "Донецька залізниця", проте останній на станцію не прибув, у зв'язку з чим складено комерційний акт №724384/1316 від 30.10.2015, в якому зазначено, що відправником відправлено вантажоодержувачу 138000 кг антрациту у вагоні №68618024, однак вагон не прибув. Оскільки, як встановлено судом першої інстанції, ПАТ "Укрзалізниця" не являється правонаступником в частині майна підприємств залізничного транспорту, що розташовані на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, у зв'язку з чим процедура передачі всіх прав та обов'язків до Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014р. №604, щодо відповідного майна, призупинена до завершення проведення антитерористичної операції, місцевим господарським судом в позові відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2017р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що виходячи з п.6 статті 2 Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту, а згідно до п.7 статті 2 Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» оприлюднення затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку підприємств залізничного транспорту, на базі яких утворюється товариство, є офіційним повідомленням для кредиторів про припинення таких суб'єктів господарювання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2017р. розгляд апеляційної скарги призначено на 27.03.2017р.

В судове засідання апеляційного господарського 27.03.2017р. не з'явились представники сторін та третьої особи.

Враховуючи те, що представники сторін та третьої особи про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу, відповідачу та повідомлення, розміщене на офіційному веб - порталі «Судова влада України» (http://court.gov.ua/) про час та місце розгляду справи, явка представників сторін, третьої особи у судове засідання не була визнана обов'язковою, судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представників позивача, відповідача та третьої особи.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи судова колегія встановила.

24.07.2014 ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" на адресу ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" зі станції відправлення "Фащівка" Донецької залізниці на станцію Маріуполь - Сортувальний Донецької залізниці відправлено вантаж - антрацит за залізничною накладною № 51487296 у вагоні № 68618024, який на станцію не прибув, у зв'язку з чим було складено комерційний акт №724384/1316 від 30.10.2015, в якому зазначено, що відправником відправлено вантажоодержувачу 138000кг антрациту у вагоні №68618024, однак вагон не прибув.

Відповідно до статті 52 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457 (далі - Статут), на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами.

Вартість втраченого вантажу, яка була розрахована позивачем відповідно до договору № УПр14/28/162 від 30.12.2013, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"), як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Трейдинг", як постачальником, та рахунку - фактури вантажовідправника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" № 1330 від 26.07.2014 з урахуванням норми недостачі вантажу 2% склала 77523,63 грн.

Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що виходячи з п.6 статті 2 Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту, а згідно до п.7 статті 2 Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» оприлюднення затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку підприємств залізничного транспорту, на базі яких утворюється товариство, є офіційним повідомленням для кредиторів про припинення таких суб'єктів господарювання не можуть бути покладені в основу рішення з огляду на наступне.

Скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва № 910/7862/16 від 11.07.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду № 910/7862/16 від 14.09.2016 та направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 24.11.2016 № 910/7862/16 виходив із того, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки змісту статей 1, 2 Статуту Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №735 та не звернули увагу, що за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які за змістом частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", презюмуються достовірними, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" визначене правонаступником у тому числі і Державного підприємства "Донецька залізниця".

У зв'язку з цим, Вищий господарський суд України звернув увагу на те, що при новому розгляді справи суду необхідно для правильного вирішення спору у даній справі, першочергово необхідно визначитись, чи перейшли всі права та обов'язки Державного підприємства "Донецька залізниця" до його правонаступника - Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", зважаючи, насамперед, на положення частини 6 статті 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", дії щодо реєстрації Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та зміст статей 1, 2 Статуту Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", які визначають положення щодо правонаступництва.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Вимогами статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

Частиною 1 ст. 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 (надалі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статтею 52 Статуту встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами.

Статтею 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно зі статтею 113 Статуту, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ст. 114 Статуту).

Згідно зі ст.115 Статуту, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Господарським судом міста Києва встановлено, що вагон № 68618024 прийнято до перевезення Державним підприємством "Донецька залізниця", проте останній на станцію не прибув, у зв'язку з чим складено комерційний акт №724384/1316 від 30.10.2015, в якому зазначено, що відправником відправлено вантажоодержувачу 138000 кг антрациту у вагоні №68618024, однак вагон не прибув.

Позивач в апеляційній скарзі зазначає про те, що відповідач є правонаступником прав та обов'язків ДП "Донецька залізниця" у спірних правовідносинах, позивачем на підтвердження правонаступництва відповідача наведено всіх існуючих загальновідомих фактів, однак судова колегія не погоджується із доводами позивача з огляду на наступне.

Стаття 104 Цивільного кодексу України передбачає, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади (стаття 106 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.107 цього ж Кодексу після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", як нова юридична особа, утворене згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014р. № 200 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". Як вбачається із положень наведеного вище Закону та постанови Кабінету Міністрів України всі підприємства, на базі яких утворюється ПАТ "Укрзалізниця", реорганізовуються шляхом злиття.

Статут Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 р. № 735.

Реорганізація юридичної особи, як самостійний вид її припинення, передбачає проведення певної процедури та характеризується деякими особливостями. Так, зокрема, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ст. 104 Цивільного кодексу України); комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами (ст. 107 Цивільного кодексу України).

Посилання позивача на п.7 статті 2 Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», відповідно до якого оприлюднення затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку підприємств залізничного транспорту, на базі яких утворюється товариство, є офіційним повідомленням для кредиторів про припинення таких суб'єктів господарювання судова колегія вважає передчасним, у зв'язку з тим, що позивач не є кредитом відповідача, оскільки кредитор - юридична або фізична особа, яка має підтверджені у встановленому порядку вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Отже, місцевий господарський суд обгрунтовано зазначає про те, що відповідно до чинного цивільного законодавства України, при реорганізації (злитті) юридичних осіб перехід прав і обов'язків до новоутвореної юридичної особи відбувається на підставі передавального акта, в якому про це має бути чітко зазначено.

Про необхідність затвердження таких передавальних актів йдеться й у постанові Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 р. № 200 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

За таких обставин, сама по собі вказівка в Законі України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", а також у постанові Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 р. № 200 та у Статуті відповідача про те, що Публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця" є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, не означає автоматичного правонаступництва без проведення інвентаризації майна та затвердження передавальних актів і припинення юридичних осіб таких підприємств.

За змістом пунктів 4,5 постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014р.№200 проведенню реорганізації(злиття) має передувати проведення інвентаризації майна підприємств, що реорганізуються (зливаються), та складання актів інвентаризації майна, після чого мають складатися та затверджуватися передавальні акти майна та зведені акти майна, що вносяться до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця".

Крім того, в п.5 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України встановлено, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до цього пункту, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за Публічним акціонерним товариством "Укрзалізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 р. № 604.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 р. № 604 "Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції" передбачено, що проведення інвентаризації та оцінки майна (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, має бути здійснено після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також завершення проведення антитерористичної операції, після чого мають бути подані пропозиції щодо зміни статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця".

Відповідно до передавального акту від 05.08.2015 року, підписаного головою та членами комісії з утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", створеної згідно з постановою КМУ від 25.06.2014 № 200, головою та членами комісії з реорганізації юридичної особи Державного підприємства "Донецька залізниця", створеної згідно з наказом УЗ від 05.08.2015 р. № 266-Ц/од, правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Донецька залізниця" (код ЄДРПОУ 01074957), яке розташоване на території проведення АТО не включається до зведених актів інвентаризації, а відображається в балансі і закріплюється в частині активів за ПАТ "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки, відповідно до п. 2 постанови КМУ від 12.11.2014 № 604.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ПАТ "Укрзалізниця" не являється правонаступником в частині майна підприємств залізничного транспорту, що розташовані на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, оскільки процедура передачі всіх прав та обов'язків до Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014р. №604, щодо відповідного майна, призупинена до завершення проведення антитерористичної операції.

Оскільки відправка товару відбулася з непідконтрольної Україні території, а згідно до ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", період проведення антитерористичної операції триває до дати набрання чинності Указу Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України, то ПАТ "Українська залізниця" не відповідає за зобов'язання ДП "Донецька залізниця" в частині збитків пов'язаних з втратою товару на даній території.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2017р. не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2017р. у справі №910/7862/16 залишити без змін.

3. Справу №910/7862/16 повернути до Господарського суду міста Києва .

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Г.А. Жук

Н.Ф. Калатай