Ухвала суду № 65624401, 29.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2017 року м. Київ К/800/22665/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Маринчак Н.Є., Приходько І.В.,розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2016

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2016

у справі № 804/1074/16

за позовом публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» (далі - позивач, ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр»)

до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, Нікопольська ОДПІ)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» звернулось у лютому 2016 року до суду з адміністративним позовом до Нікопольської ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000082201 від 20.01.2016.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2016, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить касаційну скаргу задовольнити, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального права, а саме: пп. 263.6.1, пп. 263.6.2, пп. 263.6.3, пп. 263.6.4, пп. 263.6.5, пп. 263.6.6, пп. 263.6.7, пп. 263.6.8, пп. 263.6.9 п. 263.6 ст. 263 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Позивач у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вважає касаційну скаргу відповідача необґрунтованою, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач зареєстрований 15.01.1998 в Нікопольській районній держадміністрації Дніпропетровської області, свідоцтво про державну реєстрацію від 15.01.1998 № 12081050004000018, та перебуває на обліку в Нікопольській ОДПІ, як платник податків та зборів, у тому числі (у період, що розглядається) плати за користування надрами.

Відповідачем відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, згідно наказу Нікопольської ОДПІ від 02.10.2015 № 760 «Про проведення планової виїзної документальної перевірки ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» (реєстраційний номер облікової справи платника податків 00292304)», проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт від 08.12.2015 № 1997/04- 07-22-01.00292304, яким зафіксовано встановлені перевіркою порушення позивачем вимог: пп. 263.6.1, пп. 263.6.2, пп. 263.6.3, пп. 263.6.4, пп. 263.6.5, пп. 263.6.6, пп. 263.6.7, пп. 263.6.8, пп. 263.6.9 п. 263.6 ст. 263 ПК України (в редакції, що діяла на час існування відповідних правовідносин), в результаті чого занижено плату за користування надрами за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 всього на загальну суму 981 181,61 грн.

Відповідачем на підставі висновків вищезазначеного акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення від 20.01.2016 № 0000082201.

Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступного.

Відповідно до пп. 263.2.1 п. 263.2 ст. 263 ПК України (в редакції, що діяла на час існування відповідних правовідносин) об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини).

Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) (пп. 263.5.1 п. 263.5 ст. 263 ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.128 п. 14.1 ст. 14 ПК України, обсяг видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) - обсяг товарної продукції гірничодобувного підприємстві, відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» обліковується гірничодобувним підприємством як запаси - активи, вартість яких може бути достовірно визначена, для яких існує імовірність отримання їх власником - суб'єктом господарювання економічної вигоди, пов'язаної з їх використанням, та які складаються з: сировини, призначеної для обслуговування виробництва, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, та адміністративних потреб; готової продукції, що виготовлена на гірничодобувному підприємстві, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до пп. 14.1.112 п. 14.1 ст. 14 ПК України, мінеральна сировина - товарна продукція гірничодобувного підприємства, що є результатом його господарської діяльності з видобутку корисних копалин, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною і за якісними характеристиками відповідає вимогам установлених законодавством стандартів або вимогам договорів.

Згідно з п. 263.3 ст. 263 ПК України види видобутої корисної копалини мінеральної сировини) визначається платником відповідно до затверджених законодавством переліків видів корисних копалин, а також кодифікації товарів та послуг з урахуванням затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Державним комітетом України по геології і використанню надр позивачу був наданий спеціальний дозвіл на користування надрами за № 1355 від 05.05.1998 із визначенням мети надрокористування: видобування мігматитів, придатних для виробництва щебеню, каменю бутового, суміші асфальтобетонних та асфальтобетонів, важких бетонів та відсівів.

Протоколом № 11016 засідання Державної комісії по запасах корисних копалин від 01.03.1991 встановлено «Качество неизменных и затронутых выветриванием мигматитов должно обеспечивать получение товарной продукции, отвечающей требованиям действующих государственных стандартов: ГОСТ 8267-82 (на смену ДСТУ В.2.7-75-98 ) «Щебень из природного камня для строительных работ», ГОСТ 9128-84 (на смену ДСТУ БВ.2.7-119-2003) «Смеси асфальтобетонные дорожные, аэродромные и асфальтобетон», ГОСТ 25607-83 (на смену ДСТУ БВ.2.7.-30-95) «Материалы нерудные для щебеночных и гравийных оснований и покрытий автомобильных дорог», ГОСТ 21-73-87 «камень бутовой» (стандарт отменен Приказом № 439 от 28.12.2006 Министерства строительства и архитектуры и жилищно-коммунального хозяйства Украины и не действует с 01.01.2008) и согласно п. 3 пп. 3.1.2 «Качество мигматитов должно обеспечивать также получение продукции, удовлетворяющей требованиям государственных стандартов: ГОСТ 7392-85 «Щебень из естественного камня для балластного слоя железнодорожного пути», ГОСТ 10268-80 «Бетон тяжелый», п. 3 пп. 3.1.3. ГОСТ 26193-84 «Материалы из отсевов дробления изверженных горных пород для строительных работ».

Судами встановлено, що особливими (додатковими) умовами ліцензії є виконання рекомендацій Державної комісії по запасах корисних копалин по протоколу від 01.03.91 № 11016, отже позивач має дотримуватися рекомендацій державної комісії по запасах корисних копалин, зазначених у її протоколі.

Наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України від 25.06.2007 № 198, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.07.2007 за № 819/14086, затверджено Інструкцію із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ піску та гравію.

Згідно положень п. 4.9 вказаної Інструкції пісок і гравій використовуються в будівельній галузі як заповнювачі бетонів, у будівництві автомобільних доріг, для улаштування баластного шару залізничних шляхів.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій № 019386 від 01.04.2010, основним видом діяльності за КВЕД ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» є добування піску та гравію (код 14.21.0).

Згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК 009:2005, затвердженого наказом Держстандарту України від 26.12.2005 № 375 підклас 14.21.0 «Добування піску та гравію» включає: добування гравію та піску для промисловості та будівництва; подрібнення та сортування гравію та піску.

Відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг, затвердженого та введеного в дію наказом Держстандарту України № 822 від 30.12.97: код 14.21 «Пісок та гравій» під категорія 14.21.12 «гравій» включає: гравій, щебінь або дроблений камінь, які звичайно використовують як наповнювачі бетону, баласту для шосейних доріг чи залізничних колій або інші баластні матеріали.

Згідно пп. 4.11.2, 4.13 п. 4 Інструкції якість гравію як крупного заповнювача для бетонів оцінюється згідно з вимогами ДСТУ, які у даному випадку відповідають стандартам позивача.

Пунктом 4.1 ДСТУ зазначено, що продукція повинна відповідати вимогам стандарту, вироблятися за технологічною документацією, що затверджена у встановленому порядку, а також характеризуватися такими основними показниками, як зерновий склад (до 80 міліметрів включно), форма зерен, вміст пилових частинок, а також стабільністю фізико-механічних властивостей.

Так, судами встановлено, що згідно протоколу випробувань № 4193-Б від 04.10.2010 та Додатку до нього Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики ДП «Кривбасстандартметрологія» Випробувального центру, корисні копалини гранітної породи ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» випробувані за фізико-математичними показниками ГОСТ 23845-86 «Породы горные скальные для производства щебня для строительных работ. Технические требования и методы испытаний» відносяться до важких природних, так як середня щільність зерен складає понад 2.0 г/см3 і призначені для виробництва щебеню за ДСТУ БВ.2.7-75-98 «Будівельні матеріали. Щебінь та гравій щільні природні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт. Технічні умови» використовуються як заповнювач для виробництва важких бетонів, а також дорожніх сумішей; самостійно - для дорожнього покриття, баластового шару залізничних колій, гребель, дамб і насипів, основ будівель і споруд, засипок, благоустрою територій та інших будівельних робіт. На скельні гірські породи зі середньою щільністю 2,0 г/см3 використовується стандарт ГОСТ 23845-86, який застосовується для виробництва щебеню.

В результаті випробувань розсів маси ГОСТ 23845 після випробування щебеню, у відсотковому виразі для марок породи за міцністю, що визначається за подрібненням щебеню, становить від 200 до 1400 г/см3.

З огляду на вищезазначене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що видобута корисна копалина - мігматит, за своїм зерновим складом та стандартам не підпадає під ознаки сировини для бутового каменю.

Крім того, суди правомірно не взяли до уваги посилання відповідача на Перелік корисних копалин місцевого значення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827, оскільки цей перелік визначає лише розмежування корисних копалин місцевого та загальнодержавного значення.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2016 у справі № 804/1074/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова Судді: Н.Є. Маринчак І.В. Приходько