Постанова № 65624327, 23.03.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1592/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Р.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

23 березня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Ватаманюка Р.В. Мельник-Томенко Ж. М.

за участю: секретаря судового засідання: Гіюка Д.М.

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулось до суду з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (Центральний відділ ДВС м. Вінниці), треті особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2016 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначененим рішенням суду, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача (апелянта) підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача та третіх осіб заперечували проти задовлення апеляційної скарги та просив у її задоволенні відмовити з підстав необґрунтованості та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

26.05.2006 року між АКБ "Райффайзенбанк Україна", правонаступником якого є ТОВ "ОТП Факторинг Україна", та ОСОБА_7 укладений договір №ML-B00/091/2006.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між сторонами цього договору, укладений договір іпотеки №PML-B00/091/2006 від 26.05.2006 року, згідно якого передано в іпотеку квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6

19.04.2007 року між ОСОБА_7 та ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ТОВ "ОТП Факторинг Україна", укладений кредитний договір № ML-B00/G005/2007 та, в забезпечення виконання останнього, договір іпотеки № РML-B00/G005/2007 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

11.12.2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу за заявою ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про невиконання ОСОБА_7 зобов'язань за кредитним договором № ML-B00/G005/2007, вчинено виконавчий напис №8435 по договору іпотеки № РML-B00/G005/2007 від 19.04.2007 року.

11.02.2014 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" направлено для примусового виконання до Вишенського відділу ДВС Вінницького МУЮ виконавчий напис №8435 від 11.12.2013 року про звернення за кредитним договором № РML-B00/G005/2007 від 19.04.2007 року стягнення на нерухоме майно-квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

Постановою заступника начальника Вишенського відділу ДВС Вінницького МУЮ від 18.02.2014 року ВП №42094813 відкрито виконавче провадження провадження за виконавчим написом №8435 від 11.12.2013 року.

10.06.2016 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулося до начальника Центрального відділу ДВС Вінницького МУЮ із запитом про хід виконавчого провадження за виконавчим написом №8435.

Листом від 22.06.2016 року Центральним відділом ДВС м. Вінниці розглянуто звернення позивача та повідомлено, що виконавче провадження завершено 15.07.2014 року на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження". До листа долучені копії постанови про повернення виконавчих документів від 18.02.2014 року ВП №42094782 та ВП №42094813.

04.08.2016 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" повторно направлено до Центрального відділу ДВС м.Вінниці заяву про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого напису №8435 від 11.12.2013 року.

Постановою ВП №51879058 від 11.08.2016 року відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження. Таке рішення державного виконавця мотивовано пропущенням строків пред'явлення виконавчого документу до виконання.

29.08.2016 року, позивачем подано до Центрального відділу ДВС м. Вінниці скаргу на постанову №5186058 про відмову у відкритті виконавчого провадження.

07.09.2016 року дану скаргу розглянуто начальником Центрального відділу ДВС м. Вінниці та прийнято постанову про відмову в її задоволенні.

Вищезначене слугувало підставою для звернення позивачем до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відмовляючи у відкритті виконавчого провадження відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 21.04.1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 статті 6 вказаного Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому повноваження у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

В статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» вказано, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 Закону України від 02.09.1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» виконавчий напис може бути пред'явлено до примусового виконання протягом одного року з моменту його вчинення. Поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого напису здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання.

За приписами ч. 5 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника,-з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Таким чином, з огляду на вищенаведені норми Закону України «Про виконавче провадження», стягувач має право повторно пред'явити виконавчий документ до виконання у разі його повернення з підстав, передбачених ст.47 Закону України «Про виконавче провадження». У разі повернення виконавчого документа стягувачу, строк його пред'явлення до виконання переривається та у випадку повторного звернення стягувача із заявою про примусове виконання, знову поновлюється на строк, встановлений ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», тобто на один рік.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ ОТП Факторинг Україна уже зверталося до відповідача із заявою про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса №8435 від 11.12.2013. За цією заявою постановою від 18.02.2014 року було відкрито виконавче провадження ВП №42094813.

В подальшому, 15.07.2014 року постановою начальника Вишенського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_8 ВП № 42094813, виконавчий документ повернуто стягувачу у зв'язку несплатою авансування витрат для виготовлення експертного висновку вартості майна належного боржнику. В постанові зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до виконання в строк до 15.07.2015 року.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону №606-XIV копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі-документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Пункту 3.19 затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 Інструкції з організації примусового виконання рішень в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Інструкція №512/5), передбачено, що надсилання документів виконавчого провадження здійснюється згідно з положеннями статті 31 Закону.

Так, судом апеляційної інстанції з пояснень представника відповідача наданих під час розгляду справи в відкритому судовому засіданні встановлено, що постанова ВП № 42094813 від 15.07.2014 року про повернення виконавчого документа, рекомендованим листом з повідомленням про вручення ТОВ ОТП Факторинг Україна не надсилалась, через відсуність належного фінансування на придбання поштових марок та конвертів.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що відповідачем не вжито передбачених законом заходів, щодо вручення позивачу постанови про повернення виконавчого документа.

Як слідує з матеріалів справи, повторно із заявою про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса №8435 ТОВ ОТП Факторинг Україна звернулося до відповідача 04.08.2016 року, тобто після закінчення встановленого державним виконавцем терміну для повторного пред'явлення виконавчого листа.

При цьому, апеляційним судом, із наданих позивачем на виконання ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017 року доказів (Т.2 а.с.30-50) встановлено, що копія постанови ВП № 42094813 від 15.07.2014 року отримана ним тільки 22.06.2016 року.

В свою чергу, слід зазначити, що ухвалами Вінницького апеляційного адміністративного суду відповідача зобов'язано надати в судове засідання відомості про направлення "ОТП Факторинг Україна" постанови про повернення виконавчого напису № 8435 від 11.12.2013 року. Проте на спростування доводів позивача щодо дати отримання постанови ВП № 42094813, ним жодного належного та допустимого доказу, не надано.

Таким чином, апеляційний суд вважає обгрунтованими твердження позивача про те, що строки пред'явлення виконавчого листа до виконання слід рахувати з моменту отримання ним постанови про повернення виконавчого документа, а отже виконавчий документ було пред'явлено ним до виконання, з врахуванням ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" у визначений законом строк.

Враховуючи вищевказані норми закону та встановлені обставини, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувані постанови посадових осіб Центрального відділу ДВС м. Вінниці прийняті не в межах та не успосіб визначений законом.

Враховуючи, що оскаржуване судове рішення постановлено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі, колегія суддів вбачає наявність підстав для його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог ТОВ "ОТП "Факторинг".

Згідно пп. 1. 3. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" задовольнити повністю.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити.

Визнати дії головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м.Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_9 при примусовому виконанні виконавчого документа виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу № 8435 від 11.12.2013 року ( виконавче провадження № 51876058), неправомірними.

Скасувати постанову головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м.Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_9 про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 51876058 від 11.08.2016 року.

Скасувати постанову начальника Центрального відділу державної виконавчої служби м.Вінниці ОСОБА_10 від 07 вересня 2016 року про відмову в задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на постанову про відмову в відкритті виконавчого провадження від 11.08.2016 року з примусового виконання виконавчого напису № 8435.

Зобовязати відділ державної виконавчої служби м.Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області прийняти до виконання та відкрити виконавче провадження по виконанню виконавчого напису від 11 грудня 2013 року , вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І,М. за номером 8435 про звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4, та яка належить на праві власності ОСОБА_6 та ОСОБА_5.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 30 березня 2017 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_11 ОСОБА_12