Ухвала суду № 65624155, 29.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" березня 2017 р. м. Київ К/800/16499/16

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Маринчак Н.Є., Приходько І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2016

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016

у справі № 815/6685/15

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1)

до Саратської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач, Саратська ОДПІ)

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернувся у листопаді 2015 року до суду з адміністративним позовом до Саратської ОДПІ про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.09.2015 № 0000512100.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.07.2015 Саратською ОДПІ було проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами в магазині «Продукти», що належить позивачу, за результатами якої складено акт перевірки від 06.07.2015 № 607/15-27-21/НОМЕР_2.

У ході перевірки було встановлено порушення позивачем ч. 12 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято рішення № 002103 від 17.07.2015 про застосування фінансових санкцій у розмірі 34 000,00 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням Саратської ОДПІ № 002103 від 17.07.2015 позивач звернувся з первинною скаргою до Головного управління ДФС в Одеській області.

Головне управління ДФС в Одеській області прийняло рішення № /г/15-32-10-02-08, яким скасовано рішення Саратської ОДПІ від 17.07.2015 № 002103, а скаргу задоволено частково та зобов'язано Саратську ОДПІ винести податкове повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій на суму 34 000,00 грн. за формою «С», передбачене Порядком № 1236.

На виконання рішення Головного управління ДФС в Одеській області № /г/15-32-10-02-08, Саратською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення рішення від 24.09.2015 № 0000512100 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 34 000,00 грн.

02.10.2015 позивач, не погодившись з рішенням Головного управління ДФС в Одеській області № /г/15-32-10-02-08. подав скаргу до Державної фіскальної служби України.

16.10.2015 Державна фіскальна служба України прийняла рішення № 9645/Г/99-99-100-02-25, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 24.09.2015 № 0000512100, а скаргу залишено без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з необґрунтованості даного позову та відсутності підстав для його задоволення.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.

Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідають.

Відповідно до ч. 12 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000,00 гривень (абз.5 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»).

Тобто, в даній нормі закону роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій розглядається як одне правопорушення.

Судами попередніх інстанцій вказаного враховано не було, в результаті чого залишено поза увагою нарахування штрафу позивачу окремо за продаж алкогольних напоїв та продаж тютюнових виробів без ліцензій.

Крім того, розмір такого штрафу визначається передусім в залежності від вартості отриманої для реалізації партії товарів як по алкогольним, так і по тютюновим виробам.

Відповідно до положень Державного стандарту України (ДСТУ) 3993-2000 «Товарознавство. Терміни та визначення» партія товару - це визначена кількість товарів одного або кількох найменувань, закуплених, відвантажених або отриманих одночасно за одним товаросупровідним документом.

В даному випадку, суди попередніх інстанцій не встановили вартість отриманої партії товару алкогольних та тютюнових виробів, реалізація якої здійснювалась позивачем без дотримання встановлених правил з 02.05.2015 по 04.05.2015, оскільки дана обставина має значення для встановлення правомірності застосування до позивача розміру штрафних санкцій.

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, для чого в разі необхідності зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів не було з'ясовано належним чином обставини справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 222-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016 у справі № 815/6685/15 - скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: Н.Є. Маринчак

І.В. Приходько