Ухвала суду № 65624081, 24.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 березня 2017 року м. Київ К/800/8973/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2016 у справі №813/4656/15 (876/7146/16) за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу оздоровчо-лікувальний комплекс «Ровесник» до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України,

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.11.2015 позовні вимоги Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу оздоровчо-лікувальний комплекс «Ровесник» до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2016 Сокальській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.11.2015.

Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Сокальська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області 21.03.2017 звернулася з касаційною скаргою та клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження до Вищого адміністративного суду України.

Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, якщо касаційна скарга подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і вказані у заяві підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, касаційна скарга залишається без руху. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Згідно з частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

З доданої відповідачем до касаційної скарги копії ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2016 вбачається, що вказане судове рішення набрало законної сили з моменту проголошення, а тому касаційну скаргу на таке рішення відповідачем подано з пропуском встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строку.

В підтвердження поважності пропуску строку касаційного оскарження судових рішень податковий орган посилається на обмежене фінансування з Державного бюджету України, що унеможливило сплату судового збору за подання касаційної скарги та звернутися до Вищого адміністративного суду України у строк, передбачений частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддею-доповідачем з'ясовано, що відповідачем вже подавалась касаційна скарга на оскаржуване судове рішення, зокрема, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 (К/800/35181/16) відповідачу повернено касаційну скаргу у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху щодо сплати судового збору у розмірі, встановленому законодавством.

Суддя-доповідач зазначає, що невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Як зазначено вище, відповідач всупереч вимогам частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснив сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі при зверненні до суду з касаційною скаргою вперше та вдурге.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

В підтвердження обставин щодо відсутності належного фінансування з Державного бюджету України для сплати судового збору податковий орган надав копію тимчасового розпису асигнувань державного бюджету на 2017 рік та лист про сплату судового збору. Утім, відповідач не надав доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у справі №813/4656/15 (876/7146/16) фінансування з Державного бюджету України з моменту звернення з касаційною скаргою вперше.

Враховуючи викладене, наведені податковим органом у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження рішень суду апеляційної інстанції підстави пропуску такого строку не є поважними.

На підтвердження поважності пропуску строку відповідачу слід вказати інші підстави та надати відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у строк, визначений законом.

Зазначені обставини за приписами частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 1 ст. 108 КАС України, -

У Х В А Л И Л А :

1. Касаційну скаргу Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2016 у справі №813/4656/15 (876/7146/16) за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу оздоровчо-лікувальний комплекс «Ровесник» до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

2. Надати відповідачу строк для усунення недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Направити відповідачу копію ухвали для виконання.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного суду України Т.М. Шипуліна