Ухвала суду № 65623999, 21.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2017 року К/800/24889/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Цвіркун Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року

у справі № 813/1882/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Барвінок"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Барвінок" (далі - позивач, ТОВ "Торгова мережа "Барвінок") звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач, СДПІ по роботі з ВВП у м. Львові МГУ Міндоходів), правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі - відповідач, СДПІ з обслуговування ВВП у м. Львові МГУ ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року позов ТОВ "Торгова мережа "Барвінок" задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000670803 від 17 грудня 2012 року.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року апеляційну скаргу відповідача задоволено, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 січня 2015 року касаційну скаргу ТОВ "Торгова мережа "Барвінок" задоволено частково, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВВП у м. Львові МГУ Міндоходів від 17 грудня 2012 року № 0000670803.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ТОВ "Торгова мережа "Барвінок", посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

На підставі направлень від 04 грудня 2012 року №182/34-00 та №180/33-00, згідно з пп. 20.1.29 п.20.1 ст.20, п.80.2.6 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України та наказу від 04 грудня 2012 року №234, відповідачем проведено перевірку торгового підрозділу ТОВ «Торгова мережа «Барвінок», що розташований за адресою вул. Чигиринська, 11а у м. Львів щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами якої складено акт № 000003 від 04 грудня 2012 року.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягає в тому, що на момент перевірки на реалізації знаходились товари на загальну суму 13632,26 грн. без наявності прихідних накладних, що є порушенням порядку ведення обліку товарних запасів.

Додатком № 3 до акта перевірки від 04 грудня 2012 року є відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей), у якій наведено перелік товару, щодо якого відповідач зазначив про його неналежний облік за місцем реалізації, а також його вартість.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000670803 від 17 грудня 2012 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 27264,52 грн. (подвійна вартість товарів, які не обліковано за місцем реалізації та зберігання).

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Частиною 4 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року передбачено, що для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації.

Відповідно до п.5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підприємство самостійно визначає облікову політику, обирає форму бухгалтерського обліку, розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації.

Згідно з п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, зазначена норма передбачає альтернативні форми ведення обліку товарних запасів, а саме: облік товарних запасів на складах; облік товарних запасів за місцем їх реалізації; облік товарних запасів на складах та за місцем їх реалізації, і разом з цим, не містить імперативного припису щодо обов'язкового обліку товарних запасів виключно за місцем їх реалізації.

Статтею 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року встановлено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999 року, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій у відповідності до положень ч. 1 ст. 9 вказаного Закону є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 6.1., 6.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.1995 року, первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси підлягають обов'язковій передачі до архіву. Первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.

З аналізу наведених норм закону, вбачається, що облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації здійснюється на підставі первинних бухгалтерських документів, які підтверджують факти здійснення господарських операцій. При цьому, відсутність накладних або їх неправильне оформлення не може бути віднесено до порушень встановленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Крім того, законодавством не передбачено порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Для здійснення облікової політики позивачем видано наказ від 28.12.2011 року № 30/2012 щодо організації бухгалтерського обліку та облікової політики, яким визначено, що на підприємстві належить застосовувати машинну обробку документів з використанням комп'ютерної програми бухгалтерського обліку. У додатку до наказу № 30/2011 від 01.01.2011 року передбачено, що облік товарних запасів здійснюється на бухгалтерському рахунку обліку № 28 «Товари» відокремлено за кожним підрозділом (місцем складування чи реалізації товару) за допомогою автоматизованої облікової системи на підставі первинних документів. Оприбуткування товарів здійснюється фахівцем комп'ютерного обліку підрозділу, який заносить дані про номенклатуру, кількість та вартість товарів із підтверджених підписом комірника прихідних накладних на товар. В кінці дня фахівець комп'ютерного обліку формує товарний звіт про рух товару та додає до нього прихідні та розхідні накладні. Товарний звіт із прикріпленими до нього прихідними і розхідними накладними передається бухгалтерії, де бухгалтер проводить аналіз відповідності зазначених даних в накладних даним в облікових регістрах. Прихідні накладні слугують підтвердженням товарно-грошових зобов'язань з постачальниками.

Отже, вказаний наказ чітко регламентує машинну обробку документів за допомогою комп'ютерної програми бухгалтерського обліку. Прихідні накладні на товар дублюються в електронному вигляді і містять ті ж самі відомості та реквізити, що й оригінали на паперових носіях. Позивач, на підтвердження того, що на підприємстві функціонує автоматизована система обробки інформації надав копію договору з ТОВ «Прості програмні системи» №1/2010 від 02.01.2010 року з додатками до нього про супровід баз даних автоматизованої інформаційної системи «SoftMarket», яка впроваджена на торгових підрозділах ТОВ «Торгова мережа «Барвінок».

Згідно з наказом керівника позивача №1/А/П від 02.01.2008 року після того, як документи пройшли машинну обробку, вони передаються на зберігання в архів, який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 359, що і є місцем зберігання первинних документів.

Перелік товарів, які знаходились у магазині ТОВ «ТМ «Барвінок», що знаходиться за адресою вул. Чигиринська, 11а м. Львів станом на 04.12.2012 року підтверджується довідкою про товарні запаси.

Також, слід зазначити, що матеріали справи містять копії прихідних накладних з відміткою про отримання позивачем товару, в яких зазначено адресу доставки - адресу торгового підрозділу позивача (м. Львів, вул. Чигиринська, 11а); копії електронних накладних, які є відображенням тих же прихідних накладних. Зазначені документи формуються працівниками позивача при прийманні товару та заносяться в електронну базу, в якій здійснюється облік товару; копії товарно-транспортних накладних, згідно з якими товар поставлявся покупцю на торговий підрозділ за адресою: м. Львів, вул. Чигиринська, 11а.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби відхилити.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

Ю.І. Цвіркун