Ухвала суду № 65623991, 21.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2017 року К/800/28173/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Цвіркун Ю.І.

за участю

секретаря: Калініна О.С.

представників:

позивача: Яковишин З.В.

відповідача: Шевченко М.А.

прокуратури: Чубенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року

у справі № 2а-2202/11/0970

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім"

до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області

за участю Прокуратури Івано-Франківської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» (далі - позивач, ТОВ «Карпатнафтохім») звернулось з позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - відповідач, Калуська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 13 671 973 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.08.2011 р. адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2014 р. постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.08.2011 р. залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.11.2015 р. скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.08.2011 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2014 в частині задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 000602302/0 від 28.03.2011 в сумі 12 407 905 грн. та в цій частині справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Калуської ОДПІ за №000602302/0 від 28.03.2011 року в частині зменшення суми від'ємного значення оподаткування податком на прибуток в розмірі 12 407 905 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року залишено без змін.

У касаційній скарзі Калуська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального, в тому числі враховуючи обставини щодо порушення кримінальної справи по контрагенту, та процесуального права, просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача, відповідача та прокуратури, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Калуською ДПІ в Івано-Франківській області було проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Карпатнафтохім» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2009 р. по 30.09.2010 р., за результатами якої було складено акт від 11.03.2011 р. № 265/23-02/33129683.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.3, п.п.5.5.2, п.п.5.5.3 п.5.5 ст.5, п.6.1 ст.6, п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 30 617 784 грн.

На підставі вказаного акта податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «П» № 000602302/0 від 03.04.2015, яким позивачу було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 30 617 784 грн.

Надаючи оцінку висновкам апеляційного суду щодо податкового повідомлення рішення від 28.03.2011 року № 000602302/0 в частині нікчемності договорів підряду, колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено валові витрати виробництва та обігу, як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вищевказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 зазначеного Закону, встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів із банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що дослідженню апеляційним судом підлягала перш за все реальність операцій позивача, добросовісність дій платника податків, яка полягала у відповідності вчинених ним дій господарській меті та досягненню економічних цілей.

Крім того, апеляційному суду слід встановити, чи були порушені кримінальної справи щодо контрагентів позивача та наявності відповідних вироків суду.

При цьому колегія суддів також зазначає, що протягом розгляду адміністративної справи № 2а-2202/11/0970 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області участь приймає Прокуратура Івано-Франківської області, проте судом апеляційної інстанції не було направлено вказаному учаснику процесу повістку про виклик у судове засідання та не зазначено в процесуальних документах про його участь.

Згідно з ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції було неповно встановлено обставини справи, порушено норми процесуального права, що обумовило неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового судового розгляду справи апеляційним судом необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області задовольнити частково.

2.Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року скасувати. Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

4.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

Ю.І. Цвіркун