Ухвала суду № 65623971, 21.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2017 року К/800/28125/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Цвіркун Ю.І.

за участю

секретаря: Калініна О.С.

представників:

позивача: Вакуліча В.В.

відповідача: Даміденко Ю.В.

третьої особи: Берестецького Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року

у справі № 813/1706/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Львівська кондитерська фабрика "Світоч"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Темпо-логістик"

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Львівська кондитерська фабрика "Світоч" (далі - позивач, ПАТ "ЛКФ "Світоч") звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі - відповідач, СДПІ з ОВП у м. Львові) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Темпо-логістик" (далі - третя особа, ТОВ "Темпо-логістик") про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби податкові повідомлення-рішення від 18.02.2016 року №0000232202/2074 та №0000242202/2073.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року залишено без змін.

У касаційній скарзі СДПІ з ОВП у м. Львові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ПАТ "ЛКФ "Світоч", посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін та третьої особи, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» з питань господарських відносин з ТОВ «Темпо-логістик» за період з 01.07.2014 року по 31.03.2015 року, ПП «Лідер сервіс груп» за період з 01.04.2012 року по 01.07.2014 року, ПП «Галтеплосервіс» за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, ТОВ «СВ Альтера -Львів» за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, ТОВ «Автоматика сервіс АСК» за грудень 2014 року, лютий 2015 року, березень 2015 року, квітень 2015 року, червень 2015 року, ТОВ «Маштехімпорт» за березень 2014 року, ТОВ «Галтехноком» за березень, липень 2015 року, а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів, робіт або подальшої реалізації цих товарів, робіт (послуг) або подальшої реалізації цих товарів, робіт (послуг) від вищезазначених контрагентів, та з метою дотримання вимог податкового законодавства, за результатами якої складено акт від № 33/28-06-22-20/00382154 від 04.02.2016.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем пп.14.1.27 п.14.1 ст. 14, п. 138.1, п.138.2, п.138.4 ст. 138, п.138.10.2 п.138.10 ст.138, пп.138.10.3 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 484 138,40 грн; та порушення п.198.1, п.198.2, п.198,3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 941 967,24 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.02.2016 р.: №0000232202/2074, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 726 207,60 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 484138,4 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 242 069 грн.; та № 0000242202/2073, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1412950,86 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 941967,24 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 470 983,62 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності.

Згідно з п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 цього ж Кодексу витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України, передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 цього ж Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ «ЛКФ «Світоч» укладено з ПП «Галтеплосервіс» договори від 01 лютого 2013 року № 1, від 19 березня 2013 року № 2, від 19 березня 2013 року № 3, від 31 травня 2013 року № 4, від 15 липня 2013 року № 6, від 30 липня 2013 року № 8, від 31 липня 2013 року № 9, від 07 серпня 2013 року № 10, від 21 серпня 2013 року № 7, згідно з умовами яких ПП «Галтеплосервіс» зобов'язувалось виконати ряд робіт (монтаж осушувачів, чіллера для кондиціонера, системи кондиціонування та вентиляції, встановлення дашка над венткоробом Лайона і зонта над чіллером Купольні та ізоляція повітропроводу осушувача, ремонт та чистка вентиляційних труб осушувача, реконструкції системи вентиляції) на території головного підприємства позивача за адресою м. Львів, вул. Ткацька, 10.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено взаємовідносин позивача з ТОВ «Маштехімпорт» щодо до придбання запчастин для устаткування.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ «СВ Альтера-Львів» укладено договір від 10 лютого 2012 року № 44/101 про придбання запчастин для устаткування.

25 липня 2013 року позивачем укладено з ТОВ «Темпо-логістик» договір № 13057, згідно з умовами якого ТОВ «Темпо-логістик» зобов'язувалось систематично постачати і передавати у власність позивача глазуруючі кондитерські добавки, ароматизатори, барвники, ванілін та корицю.

Також між позивачем та ПП «Лідер сервіс груп» був укладений договір від 26 листопада 2012 року № 718, згідно з яким ПП «Лідер сервіс груп» зобов'язувалось здійснити позивачу поставку запчастин до обладнання.

25 лютого 2015 року між позивачем та ТОВ «Галтехноком» укладено договір № 44 про поставку товарів на замовлення позивача.

Крім того, між позивачем та ТОВ «Автоматика сервіс АСК» був укладений договір від 28 липня 2015 року № 2807 про поставку запасних частин до обладнання.

Фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку із господарською діяльністю платника податків підтверджується первинними документами, зокрема, податковими накладними, видатковими накладними, замовленнями на покупку, банківськими виписками, довідками вартості робіт, актами прийому виконаних робіт тощо.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено реальні зміни майнового стану позивача за спірними господарськими операціями.

Використання позивачем придбаних товарів (робіт та послуг) у власній господарській діяльності підтверджується матеріалами справи.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування витрат та податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210 - 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року залишити без змін.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак Ю.І. Цвіркун