Ухвала суду № 65623944, 21.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2017 року К/800/26902/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Цвіркун Ю.І.розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року

у справі № 821/1990/15-а

за позовом Фермерського господарства "Інтегровані агросистеми"

до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області

про скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Фермерське господарство "Інтегровані агросистеми" (далі - позивач, ФГ "Інтегровані агросистеми") звернулось до суду з позовом до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, Цюрупинська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області №0000292200 від 17.06.2015 року, №0000252200 від 16.06.2015 року, №0000282200 від 17.06.2015 року, №0000302200 від 17.06.2015 року.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року залишено без змін.

У касаційній скарзі Цюрупинська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ФГ "Інтегровані агросистеми", посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року - без змін.

Відповідачем подано до суду клопотання про заміну Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на її правонаступника - Херсонську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, колегія суддів дійшла висновку щодо обґрунтованості заявленого клопотання та наявності підстав для його задоволення.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та відповідно до вимог статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Цюрупинською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевіркуФГ «Інтегровані системи» з питань взаємовідносин фінансово-господарської діяльності: формування податкового кредиту з ПДВ за рахунок ТОВ «Українська нафтогазова компанія» за період з 01.07.2012 р. по 30.09.2012 р., ПрАТ «Дніпропетровський пивоварний завод»», ТОВ «Євросталь Україна» за період з 01.11.2014 р. по 30.11.2014 р., ТОВ «Марчук Інжинірінг» за період з 01.12.2014 р. по 31.12.2014 р., за результатами якої складено акт від 29.05.2015 р. № 210/22-00/33734191.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем: п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст.138 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 2 156 452 грн., у т.ч. по періодах: за три квартали 2012 року на суму 2 156 452 грн.; зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період 2014 рік у розмірі 1 378 668 грн.; п.198.1, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого: занижено ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 41 121 грн., в т.ч. по періодах: за грудень 2014 р. - на суму 41 121грн.; завищено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 23.1 декларації) на 909 121 грн., в т.ч. по періодах: за серпень 2012 р. на суму ПДВ 234 590 грн.; за вересень 2012 р. на суму ПДВ 439 919 грн.; за грудень 2014 р. на суму ПДВ 234 612 грн.; зменшено залишок від'ємного значення (рядок 24 декларації) у сумі 268 179 грн., в т.ч. по періодах: за вересень 2012 року на суму ПДВ 268 179 грн.; зменшено від'ємне значення (рядок 19 декларації) на 1 128 999 грн., в т.ч. по періодах: за вересень 2012 року на суму ПДВ 1 128 999 грн., що повинно відобразитись у податкових деклараціях з податку на додану вартість, які надавались після вересня 2012 р.

Підставою для встановлення таких порушень слугувало те, що перевіркою неможливо підтвердити факт придбання товару позивачем у ТОВ «Українська нафто газова компанія», ПРАТ «Дніпропетровський пивоварний завод»», ТОВ «Євросталь Україна», ТОВ «Марчук Інжинірінг» з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходженням майна, відсутністю необхідних трудових ресурсів, транспорту та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення господарської діяльності.

Позивачем було подано заперечення на вищезазначений акт перевірки, у зв'язку з чим Цюрупинською ОДПІ прийнято до уваги доводи ФГ "Інтегровані агросистеми" щодо підтвердження взаємовідносини з ПрАТ "Дніпропетровський пивоварний завод".

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000292200 від 17.06.2015 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 61681,50 грн., у тому числі за основним платежем на суму 41121,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 20560,50 грн.; №0000252200 від 16.06.2015 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 3 234 678,00 грн., у тому числі за основним платежем на суму 2156452,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 1078226,00 грн.; №0000282200 від 17.06.2015 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 268179,00 грн.; №0000302200 від 17.06.2015 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 682405,00 та визначено штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 341 202,50 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності.

Згідно п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 цього ж Кодексу витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України, передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 цього ж Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою забезпечення технологічного процесу з виробництва томатної пасти енергоносіями 11.07.2012 р. позивачем було укладено договір № П/12-066(5571) з ТОВ «Українська нафтогазова компанія» на поставку природного газу за нерегульованим тарифом. Згідно вказаного договору за перевіряємий період було отримано природний газ у кількості 2928,293 тис. куб. м на загальну суму 12 322 584,91 грн. з ПДВ.

Транспортування вищезазначеного обсягу природного газу магістральними трубопроводами до пунктів призначення (газорозподільних станцій) здійснювало ДК "Укртрансгаз" НАК «Нафтогаз України», в особі Херсонського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів «Харківтрангаз" (далі за текстом - ДК «Укратрансгаз» філія «УМГ Харьківгаз» Херсонське ЛВУМГ) на підставі договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №112/002-5609 від 11.07.2012 р. Транспортування природного газу газорозподільними мережами до пункту призначення здійснювало ПАТ «Херсонгаз» на підставі договору 5-6043ПТ/5647 від 17.07.2012 р. У додатку 2 до цього договору сторонами було визначено комерційний вузол обліку газу, а саме лічильник КУРС-01 G 1000 №01940 (повірений 22.06.2012 р.) та коректор КПЛГ-1.02Р 0 №01577 (повірений 11.07.2012 p.). Підставою для транспортування газу є підтвердженні у встановленому порядку оператором єдиної газотранспортної системи України місячні обсяги газу в постачальника (в даному випадку ТОВ «Українська нафто-газова компанія»), виділені для забезпечення об'єктів споживача (ФГ «Інтегровані агросистеми»). З метою погодження обсягів спожитого природного газу складались трьохсторонні акти передачі-приймання природного газу між ПАТ «Херсонгаз», як виконавцем послуг з транспортування газу газорозподільними газопроводами, ТОВ «Українська нафто-газова компанія», як постачальником газу, та ФГ «Інтегровані агросистеми», як замовником послуг з транспортування газу газорозподільними газопроводами.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою реалізації проекту з реконструкції внутрішньогосподарського комплексу по переробці сільськогосподарської продукції ФГ «Інтегровані агросистеми» було підписано договір поставки від 15.01.2014 р. №8223 та Специфікація № 15 до цього договору з ТОВ «Євросталь- Україна» на придбання металопрокату з нержавіючої сталі на загальну суму 47 374,33 грн. з ПДВ.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою реалізації проекту з реконструкції внутрішньогосподарського комплексу по переробці сільськогосподарської продукції ФГ «Інтегровані агросистеми» було укладено договір поставки від 02.12.2014 р. №021214 з ТОВ «МАРЧУК ІНЖИНІРІНГ» на придбання лотків з нержавіючої сталі AISI 304 на загальну суму 246 728,08 з ПДВ.

Фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку із господарською діяльністю платника податків підтверджується первинними документами, зокрема, податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, виписками по рахунку тощо.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено реальні зміни майнового стану позивача за спірними господарськими операціями.

Використання позивачем придбаних товарів (робіт та послуг) у власній господарській діяльності підтверджується матеріалами справи.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування витрат та податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити Цюрупинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на Херсонську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області.

2. Касаційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення.

3. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року залишити без змін.

4. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак Ю.І. Цвіркун