Постанова № 65623898, 29.03.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Рудика Л.Д.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"29" березня 2017 р. Справа № 569/14780/16-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Охрімчук І.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "13" грудня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року ОСОБА_3 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом про визнання протиправними дій Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області щодо відмови їй видати довідку про заробітну плату встановленого зразка, затвердженого постановою Пенсійного Фонду України від 04.09.2013 року №15-1 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області видати ОСОБА_3 довідку про заробітну плату встановленого зразка, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 04.09.2013 року №15-1 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), включивши до складових заробітної плати, середні розміри виплат (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, інші надбавки, премії та суми матеріальної допомоги), що повинні були виплачуватися в грудні 2015 року головним спеціалістам, тобто за аналогічною посадою, з якої позивач вийшов на пенсію. Зобов'язати Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області перерахувати пенсію державного службовця, виходячи із 80% заробітної плати починаючи із 01.07.2016, з урахуванням заробітної плати, вказаної в довідці Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 13 грудня 2016 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, які полягають у відмові ОСОБА_3 видати довідку про заробітну плату встановленого зразка, затвердженого постановою Пенсійного Фонду України від 04.09.2013 року №15-1 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області видати ОСОБА_3 довідку про заробітну плату встановленого зразка, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 04.09.2013 року №15-1 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), включивши до складових заробітної плати, середні розміри виплат (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, інші надбавки, премії та суми матеріальної допомоги), що повинні були виплачуватись в грудні 2015 року головним спеціалістам, тобто за аналогічною посадою, з якої позивач вийшла на пенсію.

Зобов'язано Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області перерахувати пенсію державного службовця, ОСОБА_3, виходячи із 80% заробітної плати починаючи із 01 жовтня 2016 року, з урахуванням заробітної плати, вказаної в довідці Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області.

Стягнуто з Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_3 судові витрати у сумі 276 грн. 60 коп., що складаються із судового збору.

Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_3 судові витрати у сумі 276 грн. 60 коп., що складаються із судового збору.

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області ухвалою суду від 07 березня 2017 року повернуто після залишення її без руху.

Апелянт - Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає до часткового задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, ОСОБА_3 перебуває на обліку в Рівненському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області, отримує пенсію державного службовця починаючи із 02 вересня 2003 року, обчислену із 80 % заробітної плати.

05.07.2016 року ОСОБА_3 звернулася до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області із заявою про надання довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії (а.сп.9). Проте, листом за №18-03-02113 від 06.07.2016 року їй було відмовлено у видачі довідки про заробітну плату (а.сп.11).

20 вересня 2016 року ОСОБА_3 звернулася до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області із заявою стосовно проведення їй перерахунку пенсії непрацюючого державного службовця, у зв'язку із підвищенням посадового окладу по посаді, яку вона обіймала на момент виходу на пенсію, на підставі постанови КМУ №1013 від 09.12.2015 року. Листом за №854/10 від 04.10.2016 року у задоволенні заяви відмовлено (а.сп.12).

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 має право на видачу довідки про заробітну плату встановленого зразка та на перерахунок їй пенсії державного службовця виходячи із 80% заробітної плати починаючи із 01 жовтня 2016 року, з урахуванням заробітної плати, вказаної в довідці Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, а тому вважав відмови відповідачів у задоволенні заяв ОСОБА_3 неправомірними.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції.

Щодо видачі довідки про заробітну плату, то постановою правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 №15-1 «Про виконання рішень Окружного адміністративного суду міста Києва по справах № 2а-8893/12/2670, № 2а-4753/09/2670» затверджено та введено в дію форму довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію.

За редакцією даної постанови форма довідки містила у собі наступні складові: посадовий оклад; надбавка за ранг, або кваліфікаційний клас, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг; надбавка за вислугу років; надбавка за знання та використання в роботі іноземної мови; надбавка за почесне звання «заслужений»; надбавка за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації; доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук; надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи; премія; інші виплати (винагорода за вислугу років, матеріальна допомога на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань).

В подальшому, постановою правління Пенсійного фонду України від 04.07.2016 року № 15-2, яка набрала чинності 02.09.2016 року, абзац третій пункту 1 постанови правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 року № 15-1 та форму довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, виключено.

Колегія суддів вважає, що слід звернути увагу на момент виникнення спірних правовідносин, коли питання видачі відповідної довідки із зазначенням всіх складових заробітної плати державного службовця було нормативно врегульовано. Тому ОСОБА_3 станом на дату звернення до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області (05.07.2016) мала право на отримання такої довідки з усіма складовими заробітної плати державного службовця, на посаді якого вона працювала до виходу на пенсію відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 року № 15-1.

Посилання пенсійного органу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. №1013 внесено зміни до постанови від 31.05.2000 р. №865, а саме, не передбачено перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", є необґрунтованими, оскільки це питання знаходиться за межами правового поля спірного питання про видачу довідки.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області на день звернення ОСОБА_3 зобов'язане було видати їй довідку про заробітну плату, яка подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію, затверджену постановою правління Пенсійного фонду України від 4 вересня 2013 року № 15-1.

Щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_3, то пенсійне забезпечення громадян України, в тому числі порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та іншими нормативно-правовим актами.

Законом України від 28.12.2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст. 37-1 Закону України "Про державну службу", яку викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України". Вказані зміни до Закону набули чинності з 01.01.2015 року.

Закон України від 28.12.2014 №76-VIII є чинним і підлягає до виконання, оскільки Конституційним судом України в установленому порядку неконституційним не визнавався, діяв на час звернення ОСОБА_3 до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії (20.09.2016).

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 було збільшено розмір заробітної плати державних службовців. Вказана постанова підлягала застосуванню з 01.12.2015 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. №1013 було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865, а саме, виключено п.4, яким було визначено умови та порядок перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу".

Слід звернути увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. №1013 регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено а ні можливості, а ні механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.

Відтак, 01.12.2015 року діючим законодавством України не визначено обсяг суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про державну службу". На момент звернення ОСОБА_3 за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято.

Оскільки чинним законодавством України (Законом України від 28.12.2014 року №76-VIII ) скасовано право на перерахунок призначених пенсій державних службовців у зв'язку з підвищенням окладів з 01.01.2015 року, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку, тому жодних підстав для визнання протиправними дій (бездіяльності) управління Пенсійного фонду в не проведенні перерахунку призначеної пенсії, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Разом з тим, 01.05.2016 року набув чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 року, відповідно до ст. 90 якого пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Безпідставним є посилання суду першої інстанції на те, що пенсія позивачці має бути перерахована відповідно до законодавства на день призначення пенсії.

Статею 58 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, закріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ця норма є загальновизнаним принципом права, який знайшов своє відображення в Конституції України як гарантія прав і свобод людини і громадянина, який треба розуміти так, що дія нормативно-правового акта починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1-рп/99).

Колегія суддів зазначає, що суб'єктивне право пенсіонера на перерахунок пенсії виникає в момент звернення із заявою про перерахунок на підставі нормативно-правового акту, який є чинним на час подачі відповідної заяви. Відтак, пенсія не може бути перерахована на підставі норми права, яка втратила свою чинність.

У відповідності до ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. В статті ж 64 закріплено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що пенсійний орган не мав правових підстав для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_3 на момент звернення її із заявою про перерахунок її пенсії.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відмова відповідача у такому перерахунку пенсії позивачці не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку вона отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням її права на соціальний захист.

При цьому, апеляційний суд керується положеннями вказаного Закону, оскільки такий прийнятий законодавчим органом (парламентом) і є обов'язковим до виконання, виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (Заяви №29458/04 та №29465/04), де Суд вказав: "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" (п.23 рішення).

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

При розв'язанні спірних правовідносин судовою колегією також враховується й правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в ухвалі "Великода проти України" від 03.06.2014 р., в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.

Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Конституційний Суд України у п.2.1 рішення №20-рп/2011 від 26.12.2011 зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

У пункті 2.2. вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 ст.116) (254к/96-ВР ). У Рішенні від 2 березня 1999 року "2-рп/99 ( v002p710-99 ) у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України вказав, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до п.3 ст.116 Конституції України (254к/96-ВР ), здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України (384/2011) бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України. Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст.58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), за загально визначеним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на те, що Закон №76-VIII (яким скасовано саме право на перерахунок пенсій) є чинним і підлягає виконанню, оскільки він Конституційним судом України в установленому порядку неконституційним не визнавався. Беручи до уваги позицію Конституційного Суду України викладену у рішенні №20-рп/2011 від 26.12.2011 та рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99, позиції Європейського суду з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" та в ухвалі "Великода проти України" від 03.06.2014 р., посилання позивача на звуження його прав та соціальних гарантій з посиланням на положення ст.22 Конституції України, є помилковим.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивачці на підставі ст.37-1 Закону №3723-ХІІ та постанови №865 у редакціях, чинних на момент призначення їй пенсії, яку вона просить перерахувати у своєму адміністративному позові, та приймає до уваги доводи пенсійного орану щодо зміни законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

З огляду на вищенаведене, у спірних правовідносинах Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснило свої повноваження в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а тому постанова суду першої інстанції у частині задоволенні позову до вказаного відповідача підлягає скасуванню у відповідності до ст. 202 КАС України з прийняттям нової про відмову в задоволені позову до пенсійного органу.

Постанова в частині задоволення позову про зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області видати ОСОБА_3 довідку про заробітну плату підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області задовольнити частково, постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "13" грудня 2016 р. скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_3 до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік

І.Г. Охрімчук

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/ Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області вул.Яворницького,34,м.Рівне,33001 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області вул. 16 Липня, 77,м.Рівне,33028

4 - ,