Постанова № 65623785, 23.03.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 р. Справа № 820/4729/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський незалежний центр сертифікації", Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2017р. по справі № 820/4729/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський незалежний центр сертифікації"

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський незалежний центр сертифікації" (далі за текстом ТОВ "Харківський незалежний центр сертифікації", позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі за текстом Центральна ОДПІ, відповідач), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 16.08.2016р. №0001061401, №0001071401.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2017р. адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 16.08.2016р. №0001061401, в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 811417, 50 грн. (вісімсот одинадцять тисяч чотириста сімнадцять гривень 50 копійок), в т.ч. за основним платежем в розмірі 750555 грн. (сімсот п'ятдесят тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять гривень) та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 60862,50 (шістдесят тисяч вісімсот шістдесят дві гривні 50 копійок).

Скасовано податкове повідомлення - рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 16.08.2016р. №0001071401, в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1277854,55 грн. (один мільйон двісті сімдесят сім тисяч вісімсот п'ятдесят чотири гривні 55 копійок), в т.ч. за основним платежем в розмірі 1022283,65 грн. (один мільйон двадцять дві тисячі двісті вісімдесят три гривні 65 копійок) та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 255570,90 грн. (двісті п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот сімдесят гривень 90 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову в зазначеній частині скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач зазначає, що судом не враховано всіх фактичних обставин здійснення позивачем господарської діяльності та ведення бухгалтерського та податкового обліку, а факти придбання послуг від ТОВ ТК «БІВІ-АНТ» та ТОВ «ІТАВІ» були безпосередньою складовою частиною господарської діяльності ТОВ "Харківський незалежний центр сертифікації", спрямованою на отримання прибутку.

Також із постановою суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог не погодився відповідач та, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: пп.138.1.1 п.138.1 ст. 138, п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, просить оскаржувану постанову в зазначеній частині скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Центральна ОДПІ зазначає, що господарські операції підприємства з контрагентами по замовленню у останніх інформаційно-консультаційних послуг щодо питання сертифікації та лабораторних (технічних) випробувань імпортованої продукції є економічно необґрунтованими та непідтвердженими, оскільки згідно виду діяльності ТОВ "Харківський незалежний центр сертифікації" має компетенцію в зазначеній сфері, а контрагенти позивача згідно виду діяльності не компетентні в наданні вищезазначених послуг.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а апеляційна скарга позивача залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Центральною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Харківський незалежний центр сертифікації" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.05.2016р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.05.2016р.

За результатами позапланової виїзної перевірки складений акт від 09.08.2016р. №2926/20-30-14-01/37365857 (т.4 а.с.11-118), яким встановлено порушення вимог: пп.138.1.1 п.138.1 ст. 138, п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, у зв'язку з чим, підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 1150635 грн., у т.ч. за 2014 рік на суму 440700 грн., за 2015 рік на суму 709935 грн.; п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України, у зв'язку з чим підприємством занижено ПДВ на загальну суму 1452317 грн., у т.ч. за лютий 2014 року у сумі 57000 грн., за березень 2014 року у сумі 38000 грн., за липень 2014 року у сумі 72000 грн., за серпень 2014 року у сумі 50000 грн., за вересень 2014 року у сумі 82000 грн., за жовтень 2014 року у сумі 66500 грн., за листопад 2014 року у сумі 63500 грн., за грудень 2014 у сумі 46167 грн., за січень 2015 року у сумі 52667 грн., за лютий 2015 року у сумі 58833 грн., за березень 2015 року у сумі 48967 грн., за квітень 2015 року у сумі 64900 грн., за травень 2015 року у сумі 53333 грн., за червень 2015 року у сумі 84333 грн., за липень 2015 року у сумі 72283 грн., за серпень 2015 року у сумі 51900 грн., за вересень 2015 року у сумі 103333 грн., за жовтень 2015 року у сумі 70767 грн., за листопад 2015 року у сумі 51000 грн., за грудень 2015 року у сумі 69500 грн., за січень 2016 року - 41667 грн., за лютий 2016 року у сумі 38333 грн., за березень 2016 року у сумі 48667 грн., за квітень 2016 року у сумі 66667 грн.

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, Центральною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 16.08.2016р. №0001071401, яким збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ у розмірі 1815396,25 грн., в т.ч. за основним платежем 1452317 грн. та штрафними санкціями - 363079,25 грн. (т.1 а. с.120);

- від 16.08.2016р. №0001061401, яким збільшено суми грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 1260810 грн., в т.ч. за основним платежем 1150635 грн. та штрафними санкціями 110175 грн. (т.1 а. с.119).

Не погодившись із вказаними рішеннями субєкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що подані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних відносинах з ТОВ "Мобего", ТОВ "Укр - Тест- Стандарт", ТОВ "ЕТЕОН ТРЕЙД", ТОВ "Фурнез", ТОВ "Блісторг", ТОВ "Спек Трейд", ТОВ "ТБ "Донон", ТОВ "Фергана - Опт", ТОВ "Ультрасол", ТОВ "ТБК "БАСТІОНБУД".

Між тим, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

З матеріалів справи встановленог, що в ході проведення перевірки податковим органом були виявлені порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо неправомірного формування податкового кредиту та витрат в межах перевіреного періоду в результаті фінансово-господарських взаємовідносин з з ТОВ "Мобего", ТОВ "Укр - Тест- Стандарт", ТОВ "ЕТЕОН ТРЕЙД", ТОВ "Фурнез", ТОВ "Блісторг", ТОВ "Спек Трейд", ТОВ "ТБ "Донон", ТОВ "Фергана - Опт", ТОВ "Ультрасол", ТОВ "ТБК "БАСТІОНБУД".

Фактичною підставою для прийняття податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали відображені в акті перевірки висновки контролюючого органу про неможливість підтвердження факту виконання контрагентами позивача умов договорів, виходячи з того, що позивач підтверджує виконання умов договору документами, які мають ознаки формально складених, не підтверджують звязок консультативних послуг із господарською діяльністю позивача.

На вказані доводи відповідач посилався в акті перевірки, в запереченнях на адміністративний позов, поданих до суду першої інстанції, а також у доводах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи податкові повідомлення - рішення від 16.08.2016р. №0001061401, №0001071401 на відповідність наведеним вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку, що вони прийняті обґрунтовано, виходячи з наступного.

Колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, укладених платником податку договорів.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є визначальною для встановлення податкових зобов'язань та виникнення права на податковий кредит та витрати; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та витрати.

У відповідності до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, яка видається платником податку, що здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Таким чином, норми податкового законодавства повязують виникнення права платника податку на податковий кредит з наявністю податкової накладної. Однак, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною 1 ст. 9 цього Закону встановлено підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування податкового кредиту та витрат обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів.

Визначальним у питанні перевірки правомірності формування платником податків витрат та податкового кредиту є безпосереднє дослідження факту здійснення господарської операції (її реальності/товарності), на підставі якої таким платником сформовано дані податкового обліку.

З матеріалів справи вбачається, що фінансово-господарські відносини позивача з придбання інформаційно-консультаційних послуг щодо питання сертифікації та лабораторних (технічних) випробувань імпортованої продукції складались на підставі договорів з наступними підприємствами:

- договір від 01.07.2014 №010714-П, укладений між позивачем (замовник) та ТОВ "Мобего" (виконавець) (т.1 а.с.143-145);

- договір від 05.05.2015 №ЕТ-050515, укладений між позивачем (замовник) та ТОВ "ЕТЕОН ТРЕЙД" (виконавець) (т.1 а.с.180-181);

- договір від 13.07.2015 №Ф-200715, укладений між позивачем (замовник) та ТОВ "Фурнез" (виконавець) (т.1 а.с.204-205);

- договір від 17.08.2015 №С-170815, укладений між позивачем (замовник) та ТОВ "Спек-Трейд" (виконавець) (т.1 а.с.216-217);

- договір від 13.11.2015 №Ф-0111/15, укладений між позивачем (замовник) та ТОВ "ТБ "Донон" (виконавець) (т.2 а.с.1-2);

- договір від 25.01.2016 №Ф-2501/16, укладений між позивачем (замовник) та ТОВ "ФЕРГАНА - ОПТ" (виконавець) (т.2 а.с.20-21);

- договір від 13.07.2015 №Ф-200715, укладений між позивачем (замовник) та ТОВ "Блісторг" (виконавець);

- договір від 16.07.2013 №18, укладений між позивачем (замовник) та ТОВ "Укр - Тест- Стандарт" (виконавець) (т.6 а.с.123-124);

- договір від 08.03.2015 №0803/16, укладений між позивачем (замовник) та ТОВ "Ультрасол" (виконавець) (т.6 а.с.35-36);

- договір від 09.02.2016 №9/02-16, укладений між позивачем (замовник) та ТОВ "ТБК "БАСТІОНБУД" (виконавець) (т.6 а.с.100-101).

За умовами вищевказаних догорів, які є ідентичними, виконавець зобов'язується надати замовнику консультаційні послуги щодо питання сертифікації та лабораторних (технічних) випробувань імпортованої продукції. Консультаційні послуги включають в себе також підготовку обов'язкових документів, необхідних для лабораторних (технічних) випробувань та подальшої сертифікації продукції.

Послуги надаються Замовнику шляхом:

- усного або письмового консультування з питань визначених в п. 1 цього Договору;

- складання проектів необхідних технічних та інших документів;

- надання інших консультаційних послуг, які виникають у Замовника в процесі сертифікації та лабораторних (технічних) випробувань:

Початок виконання робіт визначається:

- з загальних питань - з моменту набрання цим Договором чинності;

- з питань підготовки документів для сертифікації та лабораторних (технічних) випробувань з надання конкретної заявки замовником. Заявка подається в усному вигляді.

- закінчення робіт з консультування визначається моментом підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.

Замовник зобов'язується надавати виконавцеві за його вказівкою необхідні документи та інформацію.

На підтвердження реальності наданих послуг позивач надав до суду: рахунки на оплату, акти надання послуг, податкові накладні, платіжні доручення.

Колегія суддів зазначає, що з наданих позивачем актів приймання-передачі документів на виконаних робіт, актів надання послуг по взаємовідносинах з ТОВ "Мобего", ТОВ "Укр - Тест- Стандарт", ТОВ "ЕТЕОН ТРЕЙД", ТОВ "Фурнез", ТОВ "Блісторг", ТОВ "Спек Трейд", ТОВ "ТБ "Донон", ТОВ "Фергана - Опт", ТОВ "Ультрасол", ТОВ "ТБК "БАСТІОНБУД" не вбачається, які конкретно роботи були виконані для позивача, яким чином було визначено їх вартість, їх обсяг, строки виконання, осіб, які надавали послуги, які саме документи передає виконавець замовнику в результаті проведених робіт.

Вказані акти лише дослівно відтворюють положення відповідного договору щодо його предмету; з актів неможливо встановити, яким чином визначено вартість наданих позивачу послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Предметом договору про надання послуг є вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності.

За приписами ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ч. 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Вимоги до оформлення первинних документів визначені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України, відповідно до ч.2 ст.9 яких первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оскільки акти виконаних робіт не відповідають ні за змістом, ні за формою приписам вищевказаних документів, тому вони не можуть бути визнані достатнім та допустимим доказом реальності здійснених господарських операцій.

Колегією суддів встановлено, що вартість отриманих послуг віднесена ТОВ "Харківський незалежний центр сертифікації" до складу податкового кредиту та витрат за відповідні періоди.

Згідно акту перевірки основним видом діяльності контрагентів позивача ТОВ "Мобего", ТОВ "Укр - Тест- Стандарт", ТОВ "ЕТЕОН ТРЕЙД", ТОВ "Фурнез", ТОВ "Блісторг", ТОВ "Спек Трейд", ТОВ "ТБ "Донон", ТОВ "Фергана - Опт", ТОВ "Ультрасол", ТОВ "ТБК "БАСТІОНБУД" є неспеціалізована оптова торгівля. Вказані обставини позивачем не спростовані. Також позивачем не наведено обґрунтованих доводів щодо економічної доцільності замовлення у вищевказаних контрагентів інформаційно-консультаційних послуг щодо питання сертифікації та лабораторних (технічних) випробувань імпортованої продукції, з урахуванням іншої спеціалізації та іншої сфери діяльності вказаних підприємств.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що головною умовою для врахування у складі податкового кредиту та витрат на придбання вищевказаних послуг є їх документальне підтвердження та зв'язок таких витрат з господарською діяльністю платника податку.

Підтвердженням фактичного отримання послуг, зв'язку витрат на придбані позивачем послуги з господарською діяльністю суб'єкта господарювання можуть бути, зокрема, але не виключно, акти приймання-передачі послуг або інші документи, що підтверджують фактичне надання таких послуг, звіти або інші документи щодо надання інформації та консультування позивача з питань сертифікації та лабораторних (технічних) випробувань імпортованої продукції, проекти необхідних та інших документів тощо.

З урахуванням вказаного вище, колегія суддів зазначає, що акт приймання-передачі послуг повинен мати всі обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. Крім того, в актах виконаних робіт повинен бути наведений конкретний перелік наданих послуг, місце і дата їх надання, а також зазначено, в чому виражено їх результат.

Між тим, акти приймання-передачі документів на виконаних робіт, акти надання послуг, які долучені до матеріалів справи, не розкривають зміст господарської операції з надання контрагентом позивача інформаційно-консультаційних послуг щодо питання сертифікації та лабораторних (технічних) випробувань імпортованої продукції, аналізу наданої замовниками сертифікації документації на відповідність вимогам сертифікації, готування необхідної для проведення сертифікації процесуальної документації. Вказані акти містять лише загальне найменування робіт (послуг) без жодної їх деталізації.

Крім того, такі кількісні та якісні показники не були визначені сторонами в договорі, що дає підстави дійти висновку про невизначеність між сторонами договору порядку формування вартості послуг.

Також, позивачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано доказів, що відображають результати консультування позивача щодо питання сертифікації та лабораторних (технічних) випробувань імпортованої продукції, зазначення видів такої продукції, а також вплив таких результатів на умови договорів, укладених у подальшому позивачем з контрагентами замовниками сертифікації продукції, тобто доказів досягнення розумної економічної мети завдяки взаємовідносинам з ТОВ "Мобего", ТОВ "Укр - Тест- Стандарт", ТОВ "ЕТЕОН ТРЕЙД", ТОВ "Фурнез", ТОВ "Блісторг", ТОВ "Спек Трейд", ТОВ "ТБ "Донон", ТОВ "Фергана - Опт", ТОВ "Ультрасол", ТОВ "ТБК "БАСТІОНБУД".

З матеріалів справи не вбачається взаємозв'язку між отриманими підприємством позивача послугами з результатами його господарської діяльності. При цьому, надані позивачем до матеріалів справи копії договорів між ТОВ "Харківський незалежний центр сертифікації" та контрагентами-замовниками послуг із сертифікації продукції, копії виданих сертифікатів не можуть бути визнані результатом наданих вищевказаними контрагентами консультативних послуг для безпосереднього здійснення ТОВ "Харківський незалежний центр сертифікації" процедури сертифікації продукції. Оскільки основною діяльністю підприємства позивача є саме проведення робіт із сертифікації продукції та послуг в державній системі сертифікації УкрСЕПРО згідно з затвердженою номенклатурою, про що Міністерством економічного розвитку останньому видано відповідне свідоцтво, Національним органом України з акредитації засвідчено компетентність ТОВ "Харківський незалежний центр сертифікації" та видано атестат про акредитацію (т.4 а.с. 194-195), тому неможливо встановити причинно-наслідковий зв'язок та отриманий економічний результат наданих позивачу консультативних послуг вищезазначеними контрагентами з подальшою господарською діяльністю позивача, їх економічну обґрунтованість та господарську ціль залучення вищевказаних підприємств.

Чинне податкове законодавство не встановлює конкретного переліку документів, складенням яких має оформлюватися господарська операція, та не визначає деталізації опису господарської операції у первинному документі, втім умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити однозначний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту.

У поданих підприємством актах здачі-приймання робіт (послуг) зазначено лише факт надання послуги та її вартість.

Таким чином, вказані акти мають знеособлений характер та не містять конкретної інформації про проведені виконавцем консультації тощо, а тому не можуть бути належним доказом факту здійснення відповідних господарських операцій.

Крім того, зміст розглядуваних послуг передбачає матеріалізацію їх результату, зокрема, у вигляді оформлених документів, розроблених матеріалів та продуктів. Втім відповідні документи (носії) у матеріалах справи відсутні.

Наведені факти у сукупності з викладеними в акті перевірки обставинами щодо наявності у спірних контрагентів ознак неможливості здійснення господарських операцій (які не були спростовані у ході розгляду даної справи) підтверджують висновок податкового органу про невідповідність сформованих позивачем витрат та податкового кредиту критеріям реальності господарської операції та її документальної підтвердженності, які є основними умовами для формування даних податкового обліку.

Разом з тим, подані платником документи не дозволяють встановити реальність виконання розглядуваних операцій та факт їх використання у господарській діяльності підприємства позивача.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача ТОВ "Мобего", ТОВ "Укр - Тест- Стандарт", ТОВ "ЕТЕОН ТРЕЙД", ТОВ "Фурнез", ТОВ "Блісторг", ТОВ "Спек Трейд", ТОВ "ТБ "Донон", ТОВ "Фергана - Опт", ТОВ "Ультрасол", ТОВ "ТБК "БАСТІОНБУД" приймали участь у процесі здійснення ТОВ "Харківський незалежний центр сертифікації" послуг із сертифікації продукції за замовленням третіх осіб, а саме, здійснювали аналіз наданої замовником сертифікації документації на відповідність вимогам сертифікації, готували необхідні для проведення сертифікації процесуальні документи, надавали позивачу консультативні послуги.

Враховуючи, що формально складені первинні документи не можуть бути належною підставою для формування даних податкового обліку, тоді як реальність операцій з надання інформаційно-консультативних послуг позивачу в рамках господарських правовідносин з вищевказаними підприємствами та зв'язок цих послуг з господарською діяльністю позивача документально не підтверджується, колегія суддів вважає висновок податкового органу про заниження податку на додану вартість на загальну суму 430033,35 грн. та заниження податку на прибуток на загальну суму 449392,50 грн. обґрунтованим.

Отже, суд першої інстанції не врахував вищезазначених обставин, приписів матеріального права та дійшов помилкового висновку про незаконність та необґрунтованість податкових повідомлень - рішень від 16.08.2016 №0001061401, №0001071401 в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 449392,50 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 400080 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 49312,50 грн., а також в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 537541,70 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 430033,35 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 107508,35 грн.

Щодо відмови в задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень рішень 16.08.2016 №0001061401, №0001071401 в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 811417, 50 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 750555 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 60862,50 грн., а також в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1277854,55 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 1022283,65 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 255570,90 грн., колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції обґрунтованими, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, господарські відносини ТОВ "Харківський незалежний центр сертифікації" з ТОВ "ІТАВІ" та ТОВ ТК "БІВІ-АНТ" складалися на підставі укладених договорів про надання інформаційно-консультаційних послуг щодо питання сертифікації та лабораторних (технічних) випробувань імпортованої продукції від 03.02.2014р. №03022014 (т.1 а.с.141-142), від 01.11.2014 №011114 (т.1 а.с.146-147), відповідно.

За умовами вищевказаних догорів, виконавець зобов'язується надати замовнику консультаційні послуги щодо питання сертифікації та лабораторних (технічних) випробувань імпортованої продукції. Консультаційні послуги включають в себе також підготовку обов'язкових документів, необхідних для лабораторних (технічних) випробувань та подальшої сертифікації продукції.

Колегія суддів зазначає, що вказані договори є ідентичними договорам, укладеним позивачем з ТОВ "Мобего", ТОВ "Укр - Тест- Стандарт", ТОВ "ЕТЕОН ТРЕЙД", ТОВ "Фурнез", ТОВ "Блісторг", ТОВ "Спек Трейд", ТОВ "ТБ "Донон", ТОВ "Фергана - Опт", ТОВ "Ультрасол", ТОВ "ТБК "БАСТІОНБУД" та які описані вище.

На підтвердження реальності наданих послуг позивач надав до суду: рахунки на оплату, акти надання послуг, податкові накладні, платіжні доручення.

Колегія суддів зазначає, що з наданих позивачем актів приймання-передачі документів на виконаних робіт, актів надання послуг по взаємовідносинам з ТОВ "ІТАВІ" та ТОВ ТК "БІВІ-АНТ" неможливо встановити, які конкретно роботи були виконані для позивача, яким чином було визначено їх вартість, їх обсяг, строки виконання, осіб, які надавали послуги, які саме документи передає виконавець замовнику в результаті проведених робіт.

Також позивачем не наведено обґрунтованих доводів щодо економічної доцільності замовлення у вищевказаних контрагентів інформаційно-консультаційних послуг щодо питання сертифікації та лабораторних (технічних) випробувань імпортованої продукції, з урахуванням іншої спеціалізації та іншої сфери діяльності вказаних підприємств.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо не підтвердження господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ "ІТАВІ" та ТОВ ТК "БІВІ-АНТ" та обґрунтованості податкових повідомлень рішень 16.08.2016р. №0001061401, №0001071401 в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 811417, 50 грн., а також в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1277854,55 грн.

З огляду на викладені обставини, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає частковому скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський незалежний центр сертифікації" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2017р. по справі № 820/4729/16 скасувати в частині задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський незалежний центр сертифікації" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні даної частини позову відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2017р. по справі №820/4729/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст постанови виготовлений 28.03.2017 р.