Ухвала суду № 65623522, 29.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року Справа № 876/727/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу виконавчого комітету Тернопільської міської ради на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 грудня 2016р. по справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

10.10.2016р. позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним і скасування рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №791 від 21.09.2016р. «Про усунення порушень у сфері земельного законодавства та містобудування».

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач оскаржуваним рішенням, за відсутності передбачених законодавством повноважень, вирішив питання про демонтаж належного позивачу павільйону по ремонту взуття. Дане рішення не містить вказівки на підставі яких норм законодавства воно прийняте. На переконання позивача чинне законодавство не надає права відповідачу без рішення суду вирішувати питання про демонтаж (знесення) належного позивачу павільйона.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 грудня 2016р. позов задоволено.

Відповідач оскаржив дану постанову, з підстав неповного з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що суд безпідставно проігнорував той факт, що тимчасова споруда, яка належить ФОП ОСОБА_1 розміщена на земельній ділянці без дозвільних документів ( в даному випадку - без паспорта привязки тимчасової споруди, як передбачено ст.28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності») та виходить за межі земельної ділянки, яка перебуває в оренді.

Окрім цього, в жодному нормативному акті, на які посилається позивач не зазначено, що виконавчий комітет не вправі приймати рішення про усунення порушень у сфері земельного законодавства та містобудування.

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, який просить залишити без змін рішення суду першої інстанції, представника відповідача, яка просить задоволити апеляційну скаргу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 24 травня 2013 року між Тернопільською міською радою, як орендодавцем, та ОСОБА_1, як орендарем, укладено договір оренди землі. Згідно цього договору (п.1), орендодавець на підставі протоколу №13 земельного аукціону Тернопільської міської ради від 13.08.2012р. та договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки від 13.09.2012р., надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться у м.Тернополі за адресою вул.Чубинського. Об»єктом оренди є земельна ділянка із кадастровим номером 6110100000:06:001:0013, загальною площею 0,0030 га (п.2 договору). Договір укладено на строк 10 років (п.8 договору).

Згідно п.15 договору, земельна ділянка передається в оренду під розташування павільйону по ремонту взуття.

Право оренди позивачем вищевказаної земельної ділянки також підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №67482307 від 07.09.2016р..

16 вересня 2013 року між ОСОБА_2, як продавцем, та ОСОБА_1, як покупцем, укладено договір купівлі-продажу торгового павільйона, за яким продавець передав у власність покупця тимчасову споруду - торговий павільйон площею 5х6 м (пункти 1.1., 1.2. договору).

23 травня 2016 року управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради видало ФОП ОСОБА_1 паспорт прив»язки тимчасової споруди (ТС) для провадження підприємницької діяльності. Згідно паспорта, назва ТС майстерня по ремонту взуття за адресою: вул.Чубинського у м.Тернополі; паспорт прив»язки дійсний до 26.08.2016р.

Із листів управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради від 29.03.2016р., 29.04.2016р. вбачається, що попередній паспорт прив»язки видавався 19.08.2014р., із терміном дії 25.04.2015р.

Рішенням №791 від 21 вересня 2016 року виконавчий комітет Тернопільської міської ради вирішив організувати та провести роботи з демонтажу тимчасової споруди (торговий павільйон по ремонту взуття), підприємницьку діяльність здійснює ФОП ОСОБА_1, за адресою вул. Чубинського, в 20-ти денний термін з дня прийняття рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, виходячи з наступного:

Відповідно до ч.2 ст.52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що повноваження виконавчого комітету ради: 1) попередньо розглядає проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради; 2) координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників; 3) має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що нормами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Земельного кодексу України не міститься норм щодо демонтажу (знесення) тимчасових споруд за рішенням виконавчого органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст.71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Тернопільської міської ради залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 грудня 2016р. по справі №607/11425/16-а без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

ОСОБА_3

Повний текст виготовлено 30.03.2017р.