Постанова № 65623400, 29.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 359/8853/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Вознюк С.М.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Коротких А.Ю.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради Київської області на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради Київської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради Київської області (далі - відповідач) про визнання протиправною виплату відповідачем разової грошової допомоги позивачу до 05.05.2016 року у розмірі 170 грн. замість 3 390 грн.; зобов'язання відповідача доплатити разову грошову допомогу за 2016 рік у розмірі 3 220 грн., яка буде відповідати п'яти мінімальним пенсіям за віком, як учаснику війни; стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 7 250 грн.

Бориспільський міськрайонний суд Київської області своєю постановою від 06 грудня 2016 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2016 року та постановити нову про відмову у задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонеркою та учасником війни, що підтверджується посвідченням від 12.10.2004 року серії НОМЕР_1, виданим Бориспільським міським управлінням праці та соцзахисту населення.

Мінімальна пенсія за віком, на час виплати одноразової допомоги до 5 травня 2016 року, складала 1130 грн. Тому, на думку позивача, соціальна разова грошова допомога, згідно ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» повинна виплачуватися до 5 травня 2016 року, як учаснику війни у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, але фактично відповідач сплатив позивачу 170 грн. Тому недоплата, разової грошової допомоги складає 3 220 грн. з урахуванням проведеної виплати 170 грн.

Не погоджуючись з такими виплатами, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Так, відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», визначалося, що щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком..

В подальшому, після внесення змін до даної статті, була встановлена виплата щорічної допомоги до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Пунктом 63 Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, згідно з яким норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

В рішенні Конституційного Суду України № 20-рп/2011 від 26.12.2011 року зазначено, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. Передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України.

В рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25.01.2012 зазначено, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України. Однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.

Повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Щорічна разова грошова допомога до 5 травня за 2016 рік була нарахована та виплачена позивачу у розмірі 170 грн. відповідно до положень Бюджетного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України № 141 від 02.03.2016 року «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».

Враховуючи викладене, у відповідача не було правових підстав для нарахування щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не в повному обсязі встановлені обставини справи, у зв'язку з чим судове рішення ухвалено з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, апеляційна скарга є обґрунтованою, її доводи знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, висновки суду першої інстанції - спростовані, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду І інстанції - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради Київської області - задовольнити.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2016 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Коротких А. Ю.