Ухвала суду № 65623211, 29.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа №826/9065/16

Суддя доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

29 березня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Земляна Г.В. перевіривши апеляційну скаргу Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2016 року у справі за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2016 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою позивач подав апеляційну скаргу.

При прийнятті апеляційної скарги до розгляду встановлено, що вона подана з порушенням строків, встановлених ч. 2 ст. 186 КАС України, тобто апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2017 року відмовлено в задоволенні клопотання Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів про поновлення строку апеляційного оскарження, а апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема надати вмотивоване клопотання із зазначенням інших причин поважності пропуску строків на апеляційне оскарження постанови з документами на підтвердження цих обставин.

Копія ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2017 року отримана апелянтом 20 лютого 2017 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

На виконання ухвали від 10 лютого 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху на адресу суду від апелянта 21 лютого 2017 року надійшла заява про усунення недоліків з клопотанням про поновлення строків на апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2016 року.

Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку, вважаю, що останнє задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини другої ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

З матеріалів справи вбачається, що постанова прийнята в порядку скороченого провадження 22 липня 2016 року, та згідно штампу суду відправлено сторонам 01 серпня 2016 року (а.с.69), а з апеляційною скаргою апелянт звертається 16 січня 2017 року, тобто більше ніж через 5 місяців після прийняття оскаржуваної постанови.

При цьому, обґрунтовуючи поважність пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення в наданому клопотанні апелянт посилається на відсутність грошових коштів для сплати судового збору, через що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2016 апеляційна скарга Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2016 року була повернута апелянту.

В клопотанні про поновлення строку наданого апелянтом 21.02.2017, крім зазначених вище обставин також вказано про неможливість своєчасного подання апеляційної скарги, у зв'язку з тимчасовим заблокуванням коштів на рахунках Фонду.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції не може пристати на таку правову позицію апелянта, оскільки зазначені доводи не підтверджені скаржником, а відсутність видатків для сплати судового збору чи заблокування коштів на рахунках, не може ставитися суду в безумовну підставу поновлення строку апеляційного оскарження, оскільки таке поновлення строку може бути застосовано за умови поважності причин його пропуску, що в даному випадку встановлено не було.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Таким чином, посилання апелянта на відсутність коштів для сплати судового збору та посилання на блокування коштів на рахунках скаржника, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження оскільки, документального підтвердження таких доводів клопотання суду надано не було.

Така бездіяльність протягом більш ніж 5 місяців, з моменту ухвалення судом першої інстанції постанови, в апріорі не може бути визнана судом в якості поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження.

Так, згідно ч.2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України, особи які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Необхідно зауважити, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників адміністративного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Недобросовісним користуванням процесуальними правами можна вважати, зокрема, тривале невиконання вимог ухвали суду. Подібна практика спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та є проявом неповаги до суду.

Необхідно зазначити, що доводи зазначені скаржником як доказ поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження постанови, жодним чином не підтверджують неможливість своєчасного звернення апелянта до суду та не можуть бути прийняті судом як належні докази поданого клопотання про поновлення строку.

Так як, апелянтом в клопотанні про поновлення пропущеного строку не наведено поважних причин пропуску строку та не надано доказів на їх підтвердження, то вважаю, що підстави для поновлення строку відсутні, тому його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду задоволенню не підлягає, а у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

Таким чином, вважаю, що позивачем пропущено процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції встановлений ч. 2 ст. 186 КАС України без поважних причин.

Відповідно до пункту 2 частини 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження якщо вказані апелянтом підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними,

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 189, 190 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження за апеляційною скаргою Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2016 року у справі за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення коштів - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя

Київського апеляційного адміністративного суду Г.В.Земляна