Ухвала суду № 65623095, 30.03.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

30 березня 2017 р.справа № 219/4993/16-а

Суддя Донецького апеляційного адміністративного суду Міронова Г.М. розглянувши апеляційну скаргу Бахмутського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06 вересня 2016 року у справі № 219/4993/16-а (суддя І інстанції Медінцева Н.М.) за позовом ОСОБА_1 до Артемівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобовязання відновлення виплати призначеної пенсії за віком,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06 вересня 2016 року у справі № 219/4993/16-а позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ст. 185 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Артемівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06 вересня 2016 року у справі № 219/4993/16-а за позовом ОСОБА_1 до Артемівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобовязання відновлення виплати призначеної пенсії за віком позов позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

З апеляційною скаргою на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06 вересня 2016 року у справі № 219/4993/16-а звернулося Бахмутське обєднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, тобто особа, що не є стороною у справі.

Документального підтвердження на обґрунтування правових підстав подання апеляційної скарги Бахмутським обєднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області суду не надано. Апелянт з клопотанням (і належним пакетом документів) про заміну сторони у справі не звертався.

Відповідно до вимог частини 2 статті 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, судове рішення у справі прийнято 06.09.2016 року. Відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції апеляційна скарга подана апелянтом 20.03.2017 року (а.с. 71, 96).

Разом з апеляційною скаргою апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що управлінням вже оскаржувалося рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, однак ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2016 року дана апеляційна скарга була повернута у звязку з несплатою судового збору. Оскільки органи Пенсійного фонду України з 01.01.2017 року звільнені від сплати судового збору, то апелянт вважає достатньо підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції (а.с. 100-101, 102-104).

Суд вважає, що таке клопотання не містить в собі доказів підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки пенсійним органом не надано доказів щодо наявності вказаних в клопотанні обставин, а саме, звернення управління Пенсійного фонду до розпорядників коштів вищих рівнів із запитами щодо фінансування витрат на сплату судового збору, виділення асигнувань для оплати судового збору, доказів відмови в виділенні грошових коштів на відповідні цілі та будь-якого підтвердження можливості сплати судового збору у майбутньому за рішенням суду тощо.

Крім того, частиною 1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року), встановлено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

06 грудня 2016 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» № 1774-VIII, пунктом 35 якого внесено зміни до Закону України "Про судовий збір". Ч. 1 ст. 5 (пільги щодо сплати судового збору) доповнено, зокрема, п. 18, яким Пенсійний фонд України та його органи звільнено від сплати судового збору.

Відповідно до розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» № 1774-VIII, цей закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.

З аналізу вищезазначених норм права слідує, що Пенсійний фонд України та його органи звільняються від сплати судового збору з 01 січня 2017 року.

Відтак, суд не приймає посилання апелянта щодо наявності підстав для звільнення Бахмутського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від сплати судового збору за подання апеляційної скарги як поважність причин пропуску строку у даній справі, оскільки на момент прийняття судом першої інстанції оскаржуваної постанови та на момент подання вперше апеляційної скарги відповідач не звільнявся від сплати судового збору.

З огляду на наведене, підстави, зазначені апелянтом в клопотанні, не можуть вважатися судом належними доказами поважності причин пропуску строку.

Відповідно до ст.ст. 108, 189 КАС України зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків, шляхом подання: документу, що підтверджує повноваження особи, щодо подання апеляційної скарги у зазначеній справі та доказів підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Керуючись статтями 108, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бахмутського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області - залишити без руху.

Скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки в тридцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для можливості надання документу, що підтверджує повноваження особи, щодо подання апеляційної скарги у зазначеній справі та доказів підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Розяснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.

Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Міронова Г.М.