Ухвала суду № 65622875, 27.03.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач - Білак С. В.

Головуючий у 1 інстанції - Лазаренко М.С.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 березня 2017 рокусправа № 808/2968/16 Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпро, пр.Слобожанський, 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Шальєвої В.А. Олефіренко Н.А. , секретар судового засідання - Лащенко Р.В., з участю представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - Шевченка Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року у справі №808/2968/16 за позовом ОСОБА_4 до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №7-13 від 29.06.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 29 червня 2016 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №7-13 від 29 червня 2016 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб" у розмірі 25000,00 грн. Підставою винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стала несплата позивачем, який є власником автомобіля "Mercedes-Benz GL 350 cdi" 2014 р.в., транспортного податку на відповідну суму. Проте автомобіль був придбаний у 2014 році за суму 1 076 640, 56 грн., тому він не підпадає під дію ст.267 ПК України. Окрім того, податковий орган в оскаржуваному рішенні нарахував податкове зобов'язання за 2016 рік, в той час як ст.267 ПК України не передбачено авансової сплати транспортного податку. У письмових поясненнях від 25.11.2016 року позивач також зауважує, що рішення Запорізької міської ради від 26 лютого 2016 року №31, яким змінено положення про податок на майно (в частині транспортного податку) прийняте 26 лютого 2016 року, тобто після 15 липня 2015 року, а тому застосування відповідачем його положень з метою оподаткування, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2017 року. Отже, жодних правових підстав для визначення позивачу податкового зобов'язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб" у відповідача не було, а відтак, податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року адміністративний позов позивача задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 29.06.2016 року №7-13 про визначення ОСОБА_4 грошового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн.

Присуджено на користь ОСОБА_4 551 грн. 21 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що на виконання пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 та пп.267.6.2 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України позивачу здійснено нарахування суми транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік, за результатами якого платнику надіслано податкове повідомлення-рішення №7-13 від 30.06.2016 року на суму 25000,00 грн.

Відповідно до АІС «Податковий блок» позивач є власником автомобіля Mercedes-Benz GL 350 cdi 4 matic, 2014 р.в., обом двигуна - 2987 куб.см, який згідно методики розрахунку маэ середньо ринкову вартість, що більша ніж 750 розмірів мінімальної заробітної плати) 1 033 500,00 грн., встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до порядку обчислення транспортного податку з фізичних осіб, нарахування позивачу проведено органами ДФС, як фізичній особі-громадянину на підставі ст.267 Податкового кодексу України та 22.07.2016 року направлено рекомендованою кореспонденцією з повідомленням податкове повідомлення-рішення, яке позивач не отримана (згідно довідки пошти за закінченням терміну зберігання листа).

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та судом апеляційної інстанції підтверджено, що ОСОБА_4, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, є власником автомобіля "Mercedes-Benz GL 350 cdi" 2014 року випуску, державний номер НОМЕР_1, об'єм двигуна 2987 куб.см. (а.с.8-9), цей факт сторонами не оскаржується.

29 червня 2016 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №7-13, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб у сумі 25 000,00 грн. за 2016 рік.

Статтею 265 Податкового кодексу України передбачено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Отже, транспортний податок є складовим податку на майно.

Відповідно до пп.10.1.1 п.10.1 ст.10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить податок на майно.

Як зазначено у п.8.3 ст.8 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно з пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Частиною 1 ст.3 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Відповідно до пп.4.1.9 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України одним з принципів на яких ґрунтується Податкове законодавство України є принцип стабільності - коли зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Таким чином, податкові зобов'язання по місцевому податку можуть визначатися контролюючим органом лише у разі, якщо орган місцевого самоврядування своїм рішенням встановлено цей податок. При цьому, визначення податкових зобов'язань з місцевого податку розпочинається не раніше, ніж настання наступного бюджетного періоду (року), що настає за періодом (роком), в якому прийняте відповідне рішення органом місцевого самоврядування.

Відповідно до Рішення №31 від 26 лютого 2016 року "Про внесення змін до Положення про податок на майно», до рішення затвердженого Запорізькою міською радою від 15 січня 2015 року №8, внесено зміни до положення про податок на майно (в частині транспортного податку). Відповідно вищезазначених змін до Положення про податок на майно (в частині транспортного податку), об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою затвердженою КМУ, виходячи з марки моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується н його офіційному веб-сайті. Вказане рішення Запорізької міської ради було оприлюднене на офіційному сайті Запорізької міської ради у лютому 2016 року.

Відповідно до пп.267.2.1 п.167.2 ст.267 Податкового кодексу України (в редакції Закону України № 909-VIII від 24.12.2015 року, яка діє з 01.01.2016 року) об'єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Згідно з пп.267.6.2 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

У пп.267.5.1 п.267.5 ст.267 Податкового кодексу України зазначено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Оскільки зміни у податковому законодавстві в частині об'єкта оподаткування були прийняті менш ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду - 2016 року, а рішення місцевого самоврядування про внесення змін до об'єкта оподаткування транспортним податком у м.Запоріжжя прийняте 26 лютого 2016 року, враховуючи принцип правової визначеності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що бюджетний період, в якому починає застосовуватися транспортний податок у м.Запоріжжі відповідно до Рішення №31 від 26 лютого 2016 року "Про внесення змін до Положення про податок на майно», є 2017 рік.

Оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення №7-13 від 29 червня 2016 року є не обґрунтованим, прийняте без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже є протиправним і підлягає скасуванню.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, належним чином не доведено правомірність прийнятого рішення, а тому суд першої інстанції прийшов до вірних висновків про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального права, а несвоєчасне повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання не призвело до неправильного вирішення справи.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року у справі №808/2968/16 за позовом ОСОБА_4 до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 27 березня 2017 року, в повному обсязі ухвала складена 30 березня 2017 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді Н.А.Олефіренко

В.А.Шальєва